Справа № 2-66/11

2/4747/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2011 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - Льон С.М.,

при секретарі – Гуменюк С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_4 8276грн. в якості відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок ДТП та понесені судові витрати. Обгрунтував вимоги тим, що 11.02.2008року о 07.30год. на перехресті вул. Добровольського та Паустовського в м. Одеса сталась ДТП між автомобілем ЗАЗ-1103, д.н. ВА 02.09 АС під керуванням відповідача та автомобілем НОМЕР_1. Дорожньо – транспортна пригода сталась з вини відповідача, так як останній на вищевказаному перехресті рухаючись заднім ходом допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_2, який був припаркований на вул. Добровольського в м. Одеса. У зв’язку із вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_4 був притягнутий до відповідальності за ст. 124 КУпАП. Вина відповідача у вчинення ДТП підтверджується довідкою про ДТП №024345 виданою ВЗДП ДПС УДАІ України в Одеській області, а також матеріалами про адміністративне правопорушення №3-4702/2008. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження по встановленню вартості матеріального збитку нанесеного власнику транспортного засобу №6361/03 від 05.03.2008року складеного СПД ОСОБА_5, вартість матеріального збитку складає 8276.73грн.. Тому, просить стягнути зазначену суму з відповідача на користь ОСОБА_2

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, через оголошення в газеті «Народне слово» №35 від 16.06.2011року, причини неявки суду не повідомив. Згідно поданих заперечень ОСОБА_4 вимоги не визнаються, пояснив, що дійсно ДТП мало місце, відносно нього складався протокол за ст. 124 КУпАП, однак постановою суду від 10.10.2008року провадження по справі закрито за ст. 38 України, тобто в судовому засіданні не було доведено його вини. Вважає винним в ДТП та порушенні ПДР України позивача, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної і адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, ч.2 ст. 1187 ЦПК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Крім того, п.п. 2.3 ПДР України, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху кожен водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою.

Судом встановлено, що 11.02.2008року відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВН №411733, в якому зазначено, що 11.02.2008 року о 07.37год. ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом ЗАЗ - 1103, д.н. НОМЕР_2, в м. Одеса на перехресті вулиць Добровольського та Паустовського, рухаючись заднім ходом та не впевнившись при цьому у безпечності такого маневру, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, який рухався позаду. Тим самим ОСОБА_4 своїми діями порушив п. 10.9, 10.10 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Дані обставини підтверджуються постановою судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.10.2008року, згідно якої провадження у справі закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_4 оскаржувалась вищевказана постанова до апеляційного суду Кіровоградської області, так як вважає, що справа повинна бути закрита не за ст. 38 КУпАП, а за відсутністю в його діях складу правопорушення. Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 11.02.2009року відмовлено ОСОБА_4 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.10.2008року. Згідно зазначеного постанови від 11.02.2009року ОСОБА_4, який приймав участь у розгляді справи, постановою судді визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак провадження по справі закрито у зв’язку із закінченням строків.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що автомобіль ЗАЗ – 1103, д.н. ВА 02.09 АС рухався заднім ходом на перехресті вул. Добровольського та Паустовського в м. Одеса, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, фото знімками та поясненнями свідка ОСОБА_6, який знаходився в автомобілі ОСОБА_4, згідно яких автомобіль ЗАЗ під керуванням ОСОБА_4 на перехресті здійснив рух назад приблизно 0.5метра, а з ліва їхав автомобіль Шевроле про, що він крикнув ОСОБА_4, який зразу ж зупинив автомобіль, однак відчули удар. Тобто, суд вважає, що дані обставини підпадають під визначення варіанту №1 висновку №1720/18 від 22 квітня 2008року «при русі автомобіля ЗАЗ на перехресті заднім ходом до моменту зіткнення», оскільки рух заднім ходом, раптова зупинка і зразу ж удар не підпадає під визначення варіанту №2 зазначеної експертизи «автомобіль ЗАЗ в момент ДТП стояв». Умовою, яка могла забезпечити безпеку і можливість запобігання ДТП для водія автомобіля ЗАЗ в вищевказаній ситуації є виконання вимог п. 2.3 (б), п. 10.9 та п. 10.10 ПДР України, будь – які причини технічного характеру, які могли перешкодити виконанню водієм ОСОБА_4 ПДР відсутні.

Згідно п. 10.10. ПДР України, забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, перехрестях та інш.

Пунктом 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до сторонніх осіб.

Водій ОСОБА_4 рухаючись на автомобілі ЗАЗ - 1103 заднім ходом на перехресті не вжив заходів для забезпечення безпеки руху для інших учасників руху, останній не бачив, що з ліва рухається автомобіль Шевроле, зупинився лише на окрик ОСОБА_6, який знаходився в автомобілі в якості пасажира, однак міг забезпечити безпечне здійснення ОСОБА_4 маневру - рух заднім ходом якщо б вийшов з автомобіля і тим самим попередив водія автомобіля Шевроле Лачеті ОСОБА_2 про небезпеку при в’їзді на перехрестя.

Дані обставини узгоджуються з висновком №170 від 26.11.2010року НДЕКЦ, згідно якого – оскільки автомобіль ЗАЗ – 1103 відповідно до заданих даних до зіткнення знаходився в русі то вирішення питання про наявність у водія автомобіля «Шевроле Лачеті» ОСОБА_7 технічної можливості попередити зіткнення шляхом екстреного гальмування не має сенсу з технічної точки зору, так як навіть до повної зупинки автомобіля «Шевроле Лачеті» не виключало зіткнення. Вирішення питання дії кого з водіїв є причиною ДТП виходячи з документально підтверджених обставин справи по адміністративному правопорушенню №3-4702/08, безпосередньо схеми ДТП, яка знаходиться в даних матеріалах відносно ОСОБА_4, вимог ПДР України і пошкоджень, які отримали автомобілі, не представилось можливим, так як дане питання потребує правової юридичної оцінки.

Згідно заключення автотоварознавчого дослідження №6361/03 від 05.05.2008року вартість матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_4, з врахуванням коефіцієнта зносу, внаслідок його пошкодження при ДТП складає 8276.73грн.

Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 в інтересах позивач. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8276.73грн. – матеріального збитку, 400грн. – за проведення експертного дослідження та сплачені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 8276.73гривень, за проведення експертизи 400грн. та сплачені судові витрати в сумі 121.76гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда С. М. Льон