копія

    Справа № 2-881/09

Рішення

Іменем України

05 травня 2009 року                                                                                              м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

в складі:   головуючої-судді                             ОСОБА_2

                  при секретарі                                   Горбік Т.А.  

за участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 управління персоналом про визнання контракту на навчання недійсним, -  

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою про визнання контракту на навчання недійсним, в якій просить визнати контракти б/н від 31.05.2005 року і від 11.04.2007 року недійсним, стягнути з відповідача отримані кошти за недійсними право чинами в сумі 8250,00 грн., збитки в подвійному розмірі в сумі 6000,00 грн. та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що він уклав з відповідачем контракт б/н від 31.05.2005 року, згідно якого позивач зобов’язався своєчасно вносити плату за навчання, а відповідач при успішному завершенні навчання зобов’язався видати позивачу диплом державного зразка бакалавра права.

При укладенні контракту директор Чернігівського інституту ОСОБА_6 управління персоналом усно запевнив позивача, що очолюваний ним заклад має всі необхідні дозволи, ліцензії, акредитації та інше від Міністерства освіти і науки на здійснення своєї підприємницької діяльності з надання освітніх послуг, також запевнив, що з початку навчального року – 01.09.2005 року, після сплати за навчання, позивача вже як студента, ознайомлять з відповідними документами.

Позивач сплатив кошти 31.05.2005 року, згідно контракту в сумі 2200,00 грн. за перший семестр навчання і 01.09.2005 року почав відвідувати заняття. Директор Чернігівського інституту ОСОБА_6 управління персоналом, незважаючи на вимоги позивача, необхідних дозволів на здійснення своєї підприємницької діяльності з надання освітніх послуг так і не надав , але запевнив, що такі дозволи є і вони знаходяться в Києві у самій ОСОБА_6 управлінням персоналу.  

Позивач сплатив 2200,00 грн. за другий семестр 17.01.2006 року і продовжив навчання, у квітні 2006 року із розмов студентів і викладачів позивачу стало відомо, що Державна інспекція навчальних закладів здійснила перевірку Чернігівського інституту ОСОБА_6 управління персоналом і припинила його освітню діяльність повністю. За таких обставин Чернігівський інститут ОСОБА_6 управління персоналом знову відмовив позивачу у наданні необхідних дозволів і ліцензій, мотивуючи це тим, що вони знаходяться в матеріалах судової справи, але освітню діяльність вони не припинили, а директор Чернігівського інституту ОСОБА_6 управління персоналом пояснив позивачу, що відповідне рішення Міністерства освіти і науки та Державної інспекції навчальних закладів оскаржено в судовому порядку, а необхідні дозволи будуть надані позивачу для ознайомлення після закінчення судового розгляду.

Позивач продовжив навчання і 05.09.2006 року знову сплатив 1100,00 грн.  Відповідач 30.10.2006 року надав позивачу копію ухвали Господарського суду м. Києва № 24/734-А від 18.10.2006 року і запевнив, що відповідні дозволи і ліцензії будуть надані найближчим часом.

Позивач продовжив навчання і 09.01.2007 року знову сплатив 1100,00 грн., у квітні 2007 року позивач домовився з відповідачем про надання 25% знижки в оплаті за навчання, що було закріплено в контракті б/н від 31.05.2005 року і продовжив навчання, 23.05.2007 року сплатив за навчання 1650,00 грн., в червні 2007 року позивачу стало відомо, що випускники 2007 року Чернігівського інституту ОСОБА_6 управління персоналом не отримують дипломів державного зразка із-за відсутності необхідних дозвільних документів Міністерства освіти і науки, позивачу стало ясно, що він теж не отримає диплома державного зразка, який передбачений контрактами з відповідачем. Тоді позивач звернувся до відповідача з вимогою, що якщо 01.09.2007 року йому не нададуть необхідних документів, то він буде позиватися до суду про визнання контрактів на навчання недійсними і вимагати повернення сплачених коштів. 01.09.2007 року позивач прийшов до відповідача, який необхідних дозвільних документів на здійснення своєї підприємницької діяльності з надання освітніх послуг так і не надав, позивач поставив перед відповідачем питання про повернення коштів і розірвання контракту, або позивач звернеться до суду. Відповідач запевнив позивача, що якщо той напише заяву про розірвання контракту на навчання за власним бажанням, то йому повернуть кошти в повному обсязі на протязі місяця, дані кошти позивачу вкрай необхідні для сплати і вступу до іншого навчального закладу – Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці, до якого позивач вступив і сплатив за навчання 3000,00 грн. Позивач заяву написав, але відповідач кошти позивачу так і не повернув, в зв’язку з чим позивач поніс збитки в розмірі плати за навчання в сумі 3000,00 грн. згідно договору на навчання № 228 від 04.09.2007 року. Тому позивач вважає, що відповідач уклав з ним контракти б/н від 31.05.2005 року і від 11.04.2007 року без відповідних дозволів і ввів позивача в оману щодо свого права на здійснення своєї підприємницької діяльності з надання освітніх послуг.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, визнати контракти б/н від 31.05.2005 року і від 11.04.2007 року недійсним, стягнути з відповідача отримані кошти за недійсними право чинами в сумі 8250,00 грн., збитки в подвійному розмірі в сумі 6000,00 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити в повному об’ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2005 року ОСОБА_6 академія управління персоналом в особі ректора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту і Чернігівський інститут в особі директора ОСОБА_8 який діє на підставі Положення та довіреності від 26.12.2003 року № 128/03 з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони, уклали контракт про те, що ОСОБА_6 і регіональний підрозділ забезпечують фахову підготовку і випуск студента: напрям право, спеціалізація комерційне та трудове право, кваліфікація бакалавр право, освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр, форма навчання денна, а студент оплачує навчання в ОСОБА_6. Академія і Регіональний підрозділ зобов’язалися при успішному завершенні навчання видати випускнику диплом державного зразка відповідного освітнього кваліфікаційного рівня та диплом, оформлений відповідно до вимог міжнародно-правових норм. Строк навчання студента становить 4 роки, навчання розпочинається з 01.09.2005 року. За навчання студент сплачує  на поточний рахунок ОСОБА_6 або в касу (м. Київ) (за перший період - семестр) у розмірі 2200 грн. (а.с.3).

Згідно копії контракту на навчання від 11 квітня 2007 року ( а. с. 9)  ОСОБА_6 академія управління персоналом в особі ректора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту і Чернігівський інститут в особі директора ОСОБА_8 який діє на підставі Положення та довіреності від 26.12.2003 року № 128/03 з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони, домовилися, що строк навчання становить 2 роки 6 місяців після надання 25% знижки, навчання розпочинається 05 лютого 2007 року. За навчання студент сплачує  на поточний рахунок ОСОБА_6 або в касу (м. Київ) (за перший період - семестр) у розмірі 1650  грн.. Даний контракт є продовженням контракту від 31 травня 2005 року.

Згідно квитанцій ( а. с. 111- 120) ОСОБА_3 проводив оплату згідно умов контракту на навчання в ОСОБА_6 управління персоналом Чернігівський інститут та додаткового контракту.

Згідно копії Ліцензії Міністерства освіти і науки України Серії АА № 903324 та додатків ( а. с. 99-103) ОСОБА_6 управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу ( для відокремлених структурних підрозділів) наданий дозвіл на вид господарської діяльності: надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, (спеціальності (професії) та ліцензовані обсяги прийому вказані у додатку. Дата видачі ліцензії 09.06.2004 року. В додатку до ліцензії наявний Чернігівський інститут.

Згідно копії Ліцензії Міністерства освіти і науки України Серії АВ № 048032 та додатків ( а. с. 94-98) ОСОБА_6 управління персоналом у формі акціонерного товариства закритого типу наданий дозвіл на вид господарської діяльності: надання освітніх послуг навчальними закладами, пов’язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до бакалавра, спеціаліста, магістра (спеціальності (професії) та ліцензовані обсяги прийому вказані у додатку. Дата видачі ліцензії 10.04.2006 року. В додатку до ліцензії наявний Чернігівський інститут імені ОСОБА_9 ОСОБА_6 управління персоналом.

З копії заяви ОСОБА_3 від 03.09.2007 р. ( а. с. 12) вбачається, що позивач висловив бажання відрахувати його та достроково розірвати контракт, за власним бажанням.

Згідно ч.1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

    Згідно ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що відповідачем надані докази, що на момент укладення з позивачем ОСОБА_10 на навчання в ОСОБА_6 управління персоналом б/н від 31 травня 2005 року та додаткового контракту від 11 квітня 2007 року, була отримана ліцензія, вона не відкликалася, строк її дії не закінчився, на момент розгляду справи в суді відповідач також має ліцензію, тому відсутні підстави визначені ч.1 ст. 227 ЦК України, для визнання недійсним ОСОБА_10 на навчання б/н від 31 травня 2005 року та додаткового контракту від 11 квітня 2007 року  укладеного між ОСОБА_6 академією управління персоналом, Чернігівського інституту та ОСОБА_3. Доказів, що відповідач  ввів позивача в оману щодо його права на здійснення підприємницької діяльності з надання освітніх послуг, а саме наявності умислу відповідача ввести в оману позивача, щоб спонукати його до укладання правочину, суду не надано, тому в задоволенні позовних вимог про визнання контрактів б/н від 31 травня 2005 року і від 11 квітня 2007 року недійсними, слід відмовити.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними контрактів б/н від 31 травня 2005 року і від 11 квітня 2007 року укладених між ОСОБА_6 академією управління персоналом, Чернігівським інститутом та ОСОБА_3, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача отриманих коштів за недійсними правочинами в сумі 8250 грн. та збитків в подвійному розмірі в сумі 6000 грн..

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11,  60, 208, 209,212-215, 218  ЦПК України,   ст. ст. ч.1 ст. 227, ч.1 ст. 230 ЦК України, суд, -

Вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6 управління персоналом про визнання контракту на навчання недійсним, відмовити повністю.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_1 Артюх