№1-637/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» травня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

за участю прокурора Колєснікової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Курашасай, Октюбінської області, Казахстан, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, вдівця, працюючого заступником директора ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 будучи керівником підприємства, умисно, безпідставно не виплатив заробітну плату громадянам більше, ніж за один місяць за наступних обставин.

Відповідно до наказу Міністра промислової політики України від 25.06.2009 року на заступника директора з виробництва та загальних питань Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» ОСОБА_1 з 09.06.2009 року покладено виконання обов’язків директора вказаного підприємства.

Протягом червня – листопада 2009 року, виконуючи обов’язки директора ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» підсудний ОСОБА_1 мав у розпорядженні грошові кошти для виплати заробітної плати у розмірі 125 691грн. 52 коп. Порушуючи вимоги ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст. 15 Закону України «Про оплату праці», діючи умисно, безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам державного підприємства більш ніж протягом одного місяця, витрачаючи наявні кошти на інші, не першочергові потреби.

Таким чином, за період виконання підсудним ОСОБА_1 обов’язків директора, існував борг по заробітній платі перед працівниками підприємства, розмір якого станом на 25.03.2010 року складав 641 518 грн. 56 коп.

Наказом Міністра від 27.11.2009 року підсудного ОСОБА_1 з 30.11.2009 року повернуто до виконання своїх обов’язків, як заступника директора з виробництва та загальних питань.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, пояснив, що з 09.06.2009 року по 29.11.2009 року виконував обов’язки директора ДП «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів». Виконуючим обов’язки був призначений на підставі наказу Міністра промислової політики України. З ним, як з в.о. директора контракт не укладався, посадова інструкція не розроблялася. Повноваження директора підприємства визначалися статутом підприємства. Протягом даних 6 місяців, виконання обов’язків директора, заробітну плату не виплачували, оскільки грошові кошти надходили не у значних розмірах. Розміру грошових коштів, які надходили не вистачало для виплати заробітної плати. Протягом 6 місяців підприємство отримало у загальному біля 195 000 грн. Підприємство сплачувало життєво необхідні платежі, а саме: вартість спожитої води, електроенергії, здійснювали невеликі платежі у Пенсійний фонд України та інші.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань свідків та інших матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.175 КК України, повністю підтверджується та доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з вищевикладеного, винність підсудного ОСОБА_1 у вчинені умисної безпідставної невиплати заробітної плати громадянам більш як за один місяць, перебуваючи на посаді керівником підприємства, доведена.

В судовому засіданні підсудний надав суду клопотання трудового коллективу ДП «КНДІ гідроприладів» про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175 КК України, оскільки останній приймаючи рішення по виплаті рахунків, які забезпечували життєдіяльність та працездатність інституту, діяв в інтересах інституту та колективу.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, тому що ч. 3 ст.175 КК України передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності, нею здійснено виплату заробітної плати громадянам. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та показів підсудного заборгованість ДП «КНДІ гідроприладів» по заробітній платі не погашена.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше не судимого (а.с.143), за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.140), за даними облікової документації на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.142).

Обставиною, що пом’якшує покарання, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: злочин невеликої тяжкості, дані про особу винного та інші вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді штрафу.

Оскільки підсудний повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем роботи та має вагомий авторитет у колективі підприємства, суд вважає можливим застосувати до підсудного ст. 69 КК України та призначити останньому більш м’яке покарання, ніж передбачено законом за вчинення данного злочину.

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян – 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська