Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22- 1237 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції -Савельєва О.В.
Категорія -52 Доповідач - Потапенко В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 червня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді - Черненка В.В.
Суддів - Головань А.М., Потапенка В.І.
при секретарі - Животовській С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Одеської залізниці на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської залізниці, третя особа Знам'янський загін відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці, про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -
ВСТАНОВИЛА:
6 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Одеської залізниці про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Посилався на те, що 16 жовтня 2002 року був прийнятий на роботу в команду станції Знам'янка Знам'янського загону воєнізованої охорони ( СК-21) Одеської залізниці на посаду стрільця, а з 13 липня 2005 року був призначений на посаду начальника відділення стрілецької команди ст. Знам'янка . 1 жовтня 2008 року його було звільнено з лав Знам'янського загону відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці згідно п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін згідно з поданою ним заявою. Однак цю заяву він написав у стані гніву та знервованості, не вказавши поважних причин та терміну розірвання трудового договору. У цей же день його було звільнено наказом № 257/ос. Вважає, що було порушено на відкликання заяви про звільнення протягом двох тижнів та продовження трудових відносин. Строк розірвання трудового договору сторонами погоджений не був. Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 листопада 2008 року Знам'янський загін відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці притягнуто до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року позов задоволено частково. Наказ від 01.10.2008 року № 257/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення стрілецької команди ст. Знам'янка Знам'янського загону відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці та саме звільнення визнано незаконним та скасовано наказ. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення стрілецької команди ст. Знам'янка Знам'янського загону відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці з 01.10.2008 року. Стягнуто з Одеської залізниці на користь ОСОБА_1. 5281 грн. 37 коп. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, 300.00 грн. моральної шкоди, 1000.00 грн. витрат
2
на правову допомогу та на користь держави судові витрати. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в межах платежу за місяць допущено до негайного виконання. У апеляційній скарзі Одеська залізниця просить скасувати рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Крім цього скаржник просить вирішити питання про поворот виконання оскаржуваного рішення. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено , що позивач ОСОБА_1. з 13 липня 2005 року працював на посаді начальника відділення стрілецької команди ст. Знам'янка Знам'янського загону відомчої воєнізованої охорони Одеської залізниці та був звільнений з займаної посади 01.10.2008 року за угодою сторін згідно з п.1 ст. 36 КЗпП України. Підставою видачі наказу про звільнення ОСОБА_1. стала його заява від 01.10.2008 року , у якій він просив звільнити з займаної посади за угодою сторін та в якій не обумовлено дату звільнення, причин негайного розірвання трудового договору не наведено. Цього ж дня він був ознайомлений з наказом про звільнення та йому видана трудова книжка. Свідок ОСОБА_2. пояснив, що 01.10.2008 року після оперативної наради ОСОБА_3. не висловлював наміру звільнитися з займаної посади. Крім цього зазначив, що всі кадрові питання, які виникали з його підлеглими , узгоджувалися з ним, як з безпосереднім начальником, всі заяви про прийняття на роботу, звільнення , надання відпусток, тощо проходять реєстрацію, однак заява ОСОБА_1. про звільнення до нього не надходила. Свідок Коваленко О.О., інструктор з кадрів пояснила , що 01.10.2008 року начальник загону воєнізованої охорони ОСОБА_4. особисто їй передав заяву ОСОБА_1. для невідкладного оформлення звільнення. Заява ОСОБА_1. не реєструвалася, у цей же день вона ознайомила позивача з наказом про звільнення та видала трудову книжку. Виходячи з встановлених обставин справи, з посиланням на ст. 36 п.1, ст.ст. 237, 237-1 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку , що звільнення ОСОБА_1. було проведено відповідачем всупереч діючому законодавству і є незаконним, а тому позивач підлягає поновленню на роботі. При цьому суд зазначив, що як з пояснень сторін, так і з матеріалів справи не вбачається наявність домовленості щодо дати звільнення та його підстави . Посилання представника відповідача на одну лише заяву позивача про звільнення, суд не може прийняти як доказ наявності такої домовленості, оскільки вона написана за обставин, що свідчать про відсутність бажання позивача звільнитися. Також суд врахував приводи та причини звільнення, проміжок часу між написанням позивачем заяви на звільнення та ознайомлення з наказом про звільнення, видачею трудової книжки ( приблизно одна година) , що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на звільнення та вплив керівництва Одеської залізниці на написання позивачем заяви про звільнення. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем трудових прав позивача , наявності підстав для його поновлення на роботі та
3
стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність між сторонами угоди про припинення трудового договору згідно п.1 ст. 36 КЗпП України , колегія суддів вважає необгрунтованими виходячи з наступного. Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір , укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу ( переїзд на нове місце проживання і таке інше) власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк , про який просить працівник. Судом першої інстанції встановлено , що позивач подав заяву про звільнення 01.10.2008 року та просив звільнити його з займаної посади за угодою сторін. При цьому заява не містила підстав для негайного розірвання договору ,які передбачені ст.38 КЗпП України , а саме : ні дати звільнення , ні причин негайного розірвання трудового договору. Цим обставинам суд першої інстанції дав належну оцінку та дійшов правильного висновку щодо відсутності в відповідача підстав для негайного розірвання трудового договору , повно та об'єктивно дослідив всі обставини справи та надані сторонами докази. Стягуючи на користь позивача моральну шкоду , суд зазначив, що враховує обставини , пов'язані із його звільненням , зміни, які відбулися у організації життя позивача, його моральні страждання. При цьому у самому тексті рішення суду викладено обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги про стягнення моральної шкоди . Часткове задоволення вимог про стягнення моральної шкоди на користь позивача свідчить про наявність обставин заподіяння такої шкоди, з якими суд першої інстанції погодився. Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність прийнятого судом рішення. Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи , а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307,ст.ст. 308 , 313- 315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Одеської залізниці - відхилити . Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року - залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий - суддя
Судді :