№1-340/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» лютого 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

1) 05.04.1994 року Московський районним судом м. Києва за ч.2 ст.140 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.46-1 з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2) 27.07.1995 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст.229-6 ч.1, 141 ч.2, 42, 43 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі;

3) 27.05.1999 року Ленінградським районним судом м. Києва за ст.141 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі;

4) 26.02.2003 року Білоцерківським районним судом Київської області за ст.309 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі;

5) 16.01.2008 року Білоцерківським районним судом Київської області за ст.186 ч.2 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, 22.09.2010 року умовно достроково звільнений від подальшого відбування покарання з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 26 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_4 будучи раніше судимим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та маючи не зняту і не погашену у встановленому порядку судимість повторно вчинив умисний злочин за таких обставин.

Так, ОСОБА_4, 21.10.2010 року, приблизно о 11 год., діючи з метою повторного таємного викрадення чужого майна підійшов до вхідних дверей квартири № 39 по бул.І.Лепсе, 1/28 в м. Києві, де проживає потерпіла ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає і використовуючи те, що нікого з мешканців квартири № 39 по бул.І.Лепсе, 1/28 в м. Києві не має вдома, за допомогою відмичок, шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проник у вищевказану квартиру. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, викрав зі столу шкатулку – вартістю 25 грн., в якій знаходилися наступні ювелірні вироби: золотий ланцюжок – вартістю 500 грн., золотий кулон у вигляді серця з фіанітами – вартістю 350 грн., одна золота сережка – вартістю 70 грн., золотий кулон у вигляді ока – вартістю 150 грн., які належали ОСОБА_5, а всього ОСОБА_4 викрав чужого майна на загальну суму 1095 грн., тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

Після чого ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник і в подальшому розпорядився викраденими речами на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_4, 03.11.2010 року, приблизно о 03 год., діючи з метою повторного таємного викрадення чужого майна, підійшов до вхідних дверей квартири АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, пересвідчившись, що за його злочинними діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає і використовуючи те, що вхідні двері не замкненні на замок, шляхом вільного доступу проник до квартири АДРЕСА_1. Після чого, ОСОБА_4, знаходячись в кімнаті квартири АДРЕСА_1, використовуючи те, що мешканці вищевказаної квартири відпочивають, таємно повторно викрав з барсетки мобільний телефон «Нокіа 2110» - вартістю 1 грн., на рахунку якого було 48 грн., та гроші в сумі 500 грн., які належать ОСОБА_6, на загальну суму 549 грн., та з барсетки мобільний телефон «Нокіа N72» - вартістю 400 грн., з сім-карткою оператора «Київстар» - вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., гроші в сумі 200 грн.,, які належать ОСОБА_7 на загальну суму 645 грн., а всього ОСОБА_4 викрав чужого майна на загальну суму 1194 грн., тим самим спричинивши потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 матеріальної шкоди.

Після чого, ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник і в подальшому розпорядився викраденими речами на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, та пояснив, що 21.10.2010 року, приблизно о 11 год., він перебував в м. Києві по бул.І.Лепсе, 1/28 біля квартири № 39. Для того щоб пересвідчитись, що в квартирі нікого не має, він подзвонив у дзвоник, йому ніхто не відкрив. Тоді він, за допомогою відмички відкрив двері та проник до вищевказаної квартири. В квартирі він знайшов та викрав шкатулку, в якій знаходились золоті речі, а саме, золотий ланцюжок, золотий кулон у вигляді серця, золоту сережку та золотий кулон у вигляді ока. Після чого, вийшов з квартири, викрадене згодом продав, а гроші витратив на власні потреби.

03.11.2010 року, приблизно о 3 год., ночі він перебував по вул.Виборзькій, 28, що в м. Києві біля квартири № 39. Коли він повернув ручку вхідних дверей вищевказаної квартири, то помітив, що вони не замкненні. Скориставшись цим, він зайшов до квартири, де з барсеток викрав два мобільні телефони «Нокіа» та гроші в сумі 500 і 200 гривень.

Показання підсудного ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше судимий (а.с.160), за час тимчасового перебування в ІТЗ Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києва характеризується позитивно (а.с.170), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.169).

Обставиною, що пом'якшує покарання визнано щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання визнано рецидив злочину.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вищевказані обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 задовольнити.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_7 задовольнити.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст.ст.91-93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 16.01.2008 року та остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 16.11.2011 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін – утримання під вартою.

Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1095 грн.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 549 грн.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_7 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 645 грн.

Судові витрати за проведення експертизи № 939Тр від 14.12.2010 року стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 (призначення платежу-послуги експерта) в розмірі 405 грн.65 коп.

Судові витрати за проведення експертизи № 7 від 05.01.2011 року стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285, банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 31253272210699 (призначення платежу-послуги експерта) в розмірі 405 грн.65 коп.

Речові докази:

мобільний телефон «Самсунг Х 600», ІМЕІ – 353566015732780 та сім-картку «Лайф» - серійний номер 0893050144539, абонентський номер – 093 5874516 – залишити у власності ОСОБА_9;

? частини механізму замку, після проведення трасологічної експертизи, що знаходиться на зберіганні в НДЕКЦ – знищити;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1