Справа № 485/1723/15-п 23.10.2015 23.10.2015 18.11.2015

Номер провадження: 33/784/246/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 33/784/246/15 Доповідач суду першої інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 154 КУпАП Квєтка І.А.

Доповідач апеляційного суду:

омік І.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

судді: Хоміка І.М.

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кальник Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, непрацюючого,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 гривні з конфіскацією тварини; постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 275 гривень 60 копійок.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду ОСОБА_2 13 липня 2015 року в АДРЕСА_1 в порушення п.«в» ч.3 Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР, затверджених Міністерством ЖКГ УРСР, Міністерством сільського господарства УРСР, Міністерством охорони здоров'я УРСР від 17.06.1980 року, залишив собаку бійцівської породи «Старшир» без нагляду, собака вільно пересувалася на вулиці без намордника та повідка, що становило загрозу для безпеки людей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Апелянт вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні докази його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Зазначає, що в судовому засіданні вину не визнавав, хоча в рішенні суду вказане протилежне та пояснював, що тримає собаку на подвір'ї, яке огороджене, та собака не має вільного доступу до подвір'я сусідів, ніяким чином не може їх лякати. Вказує на те, що суд першої інстанції при дослідженні та оцінці доказів не дотримався положень ст. 252 КУпАП, що призвело до неналежного та неповного розгляду справи.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що захід адміністративного стягнення в частині конфіскації собаки обрано з порушенням закону без належного обгрунтування. При цьому зазначає, що конфіскація собаки спричинить йому моральні страждання, а відносно тварини це розцінюється як жорстоке поводження.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи суд першої інстанції з'ясував всі обставини, передбачені ст.280 КУпАП, дослідив і належним чином оцінив докази по справі в їх сукупності та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП за обставин, викладених у постанові суду.

Винність ОСОБА_2 підтверджується поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що проживають в будинку на двох господарів. Сусід ОСОБА_6 тримає собаку бійцівської породи, яка не прив'язана та не знаходиться у вольєрі. Собака постійно заходить в їх двір, лає та кидається, через що родина ОСОБА_5 не має вільного доступу до свого подвір'я. Неодноразово просили ОСОБА_6 прив'язати собаку, але він ніяк не реагує та не вживає ніяких заходів (а.с. 4-6).

Що стосується доводів апелянта, що в судовому засіданні він свою винність не визнав та пояснював, що подвір'я огороджене, але в постанові суду і протоколі судового засідання зазначено, що він визнав свою вину, пояснив, що має собаку породи «Стаффордширський тер'єр», яка не прив'язана та має вільний доступ до подвір'я, а також інколи вона лякає сусідів, які неодноразово скаржились до міліції та раніше працівниками міліції складався протокол. 13.07.2015 року собака втекла з дому, вибивши двері та бігала по спільному двору (а.с.7).

Такі пояснення ОСОБА_2 суд вважає правдивими, оскільки повністю погоджуються з матеріалами провадження та наведеними покарами свідків.

Посилання ОСОБА_2, що постанова суду в частині конфіскації собаки є необґрунтованою та невмотивованою, не відповідають дійсності, оскільки постановою Снігурівської Міської Ради від 04.08.2015 року, ОСОБА_2 притягувався до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.154 КУпАП, а санкція ч.2 ст.154 КУпАП, за повторне протягом року вчинення порушення, передбачає штраф та конфіскацію тварини.

Таким чином, враховуючи викладене, судове рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП та накладенням стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією тварини - є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачаю.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.154 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.М. ХОМІК