ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Снігір В.М.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"22" вересня 2015 р. Справа № 279/13575/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Франовської К.С.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "23" лютого 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі щодо невиплати позивачу в повному обсязі коштів, передбачених ст.50 та ст.4 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в період з 24.05.2014 року по 02.08.2014 року неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу коштів, передбачених ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 24.05.2014 року по 02.08.2014 року, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком вказаного періоду щомісячно, з врахуванням проведених виплат.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі здійснити перерахунок та виплату позивачу коштів, передбачених ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 24.05.2014 року по 02.08.2014 року, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком вказаного періоду щомісячно, з врахуванням проведених виплат.

В задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення коштів з 03.08.2014 року по 01.11.2014 року - відмовлено з-підстав того, що відповідно до ст. 6 -7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік", встановлено, що у 2014 році норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

Дослідивши за матеріалами справи, наведені у скарзі доводи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області та отримує додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю та державну пенсію, передбачену ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", однак у менших розмірах ніж передбачено Законом.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 цього Закону інвалідам 3 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії з віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Проте, ч. 4 ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, Кабінетом Міністрів України на виконання вказаного положення ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата основної та додаткової пенсій.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права інвалідів 3 групи, віднесених до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком та призначення державної пенсії інвалідам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 3 групі інвалідності в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вище наведені положення ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження встановлені не були.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню: ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої державна пенсія для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 3 групі інвалідності не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій за віком та ст. 50 цього Закону України, в редакції, відповідно до якої інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" №1622-VІІ від 31.07.2014 року, що набрав чинності з 03.08.2014 року, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення в 2014 році розміру виплат за ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням приписів ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутні обмежень для застосування норм і положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до правовідносин, що виникли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "23" лютого 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: К.С. Франовська

С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,11500

3- відповідачу: Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області вул.Грушевського, 16/1,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11501

- ,