В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«15» березня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

за участю прокурора Гошовської Ю.М..

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимої, не працюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 п/б

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 таємно викрала чуже майно за таких обставин.

09.01.2010 року приблизно о 09.00 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрала майно, що належить що належить ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон "LG KF-300" чорного кольору, вартість якого 500 (п'ятсот) гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку „Life" № 093-799-31-36, яка цінності не представляє, спричинивши матеріальний збиток на загальну суму 500 (п'ятсот) гривень.

Отримавши реальну можливість розпоряджатися викраденим мобільним телефоном, ОСОБА_1 09.01.2010 року відразу після скоєння крадіжки, поїхала на ринок „Радіолюбитель" по вул. Ушинського, 2-4 в м. Києві, де продала його за 40 (сорок) гривень незнайомому громадянину, а отримані гроші використала на власні потреби

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе в інкримінованому злочині визнала повністю, щиро кається, визнає факт викрадення чужого майна, при цьому пояснила, що 08.01.2010 року вона зустрілась з наглядно знайомим на ім’я ОСОБА_2, який запросив її до себе за місцем проживання, на що вона погодилась. Прийшовши до нього додому вони почали розпивати спиртні напої, після чого лягли спати. Прокинувшись в ранці вона побачила на тумбочці мобільний телефон «LG KF – 300», переконавшись що ОСОБА_2 спить, вона прихопила телефон та вийшла з квартири, після чого направилась до радіоринку, що по вул. Ушинського в м. Києві де продала вкрадений телефон за 40 гривень незнайомому чоловіку.

Показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань потерпілого, свідків, всіх матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудної та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, повністю підтверджується та доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – не судима, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.18), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває ( а.с.16,17).

Обставинами, що пом’якшують покарання визнано - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.

Речових доказів по справі не має..

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов не заявлявся.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, суд приходить до висновку що перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - у виді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська