Справа № 1-174/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 Шевченківський районний суд м. Львова

В складі: головуючої-судді ОСОБА_1

При секретарі Костюк А.В.

З участю прокурора Соколенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, невійськовозобов’язаного, розлученого, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованогого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудимого, відповідно до ст. 89 КК України, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

установив:

Підсудний ОСОБА_2, 22.12.2009 року близько 09.45 год., знаходячись поблизу будинку № 321 по вул. Шевченка в м. Львові, вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а саме підбіг до потерпілої ОСОБА_3 та поваливши її з ніг на землю, заволодів сумочкою останньої, в якій знаходились її особисті речі, а саме, гаманець «АVON», варт. 35 грн.; гроші в сумі 95 грн., що знаходились в гаманці; банківська картка <<Укргазбанк»; студентський квиток, виданий «Львівським державним коледжом харчової та переробної промисловості» НУХТ; мобільний телефон марки «Нокіа 6060» варт. 200 грн.; пудра жіноча «АVON варт. 40 грн.; дві помади «АVON» варт. 40 грн.; косметичне дзеркало варт. 40 грн., завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 450,00 грн., після чого з місця скоєння злочину з чужим викраденим майном втік.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що дійсно, 22.12.2009 р., близько 09.45 год., він, знаходячись поблизу буд. № 321 по вул. Шевченка в м. Львові, побачив невідому йому громадянку, як він пізніше дізнався потерпілу ОСОБА_3, яка проходила поблизу нього, в якої він вирішив викрасти сумочку. Тому, він підійшов до потерпілої та застосовуючи фізичну силу, рукою закрив їй рот та повалив на землю, і внаслідок чого заволодів її майном, зокрема сумочкою та з викраденим з місця скоєння злочину скрився.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його винуватість у квчинені злочину повністю і об’єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку.

Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами в судовому засіданні не оспорювались ні підсудним ОСОБА_2, а ні іншими учасниками судового процесу.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України доведена повністю.

Суд вважає, що злочинні дії підсудного слід вірно кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України за кваліфікуючою ознакою - /грабіж/, відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, особу підсудного, який вважається раніше несудимим, відповідно до ст. 89 КК України, його посередню характеристику з місця проживання, добровільне відшкодування потерпілій завданих збитків, згідно розписки в матеріалах справи, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що є обставинами, які пом’якшують покарання, тому суд приходить до висновку, що до підсудного ОСОБА_2 слід застосувати покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який добровільно відшкодував збитки, про що свідчить письмова розписка потерпілої ОСОБА_4 в матеріалах справи, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, тобто застосувати вимоги ст. 75 КК України.

Речовий доказ по справі - фрагмент банківської картки, який прилучений до матеріалів даної кримінальної справи слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п’ять) років.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекції.

Речовий доказ по справі - фрагмент банківської картки, який прилучений до матеріалів даної кримінальної справи - знищити.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області, протягом п’ятнадцяти діб, з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя ОСОБА_1