№1-773/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» червня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2011 року приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в під’їзді будинку № 17/7 по вул. Соціалістичній в м. Києві відкрито викрав особисте майно, що належить ОСОБА_5, при наступних обставинах.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4, знаходячись на першому поверсі вищевказаного будинку, побачив ОСОБА_5, який йшов йому назустріч. Скориставшись тим, що у загальному коридорі нікого не має, ОСОБА_4 направився до ОСОБА_5 та наблизившись до останнього, правою рукою наніс удар в обличчя, тобто застосував до потерпілого насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я. Від отриманого удару ОСОБА_5 впав на коліна. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 наніс ще один удар ногою по тілу потерпілого, тим самим подавив можливість останнього чинити опір. Після чого, ОСОБА_4, ухопив ОСОБА_5, за воріт куртки, вартістю 500 грн., в якій знаходився мобільний телефон марки «Нокіа 5530», вартістю 2000 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн. та шкіряні рукавиці, вартістю 150 грн., в яку був одягнений потерпілий та припіднявши куртку доверху, зняв її з останнього. В подальшому, ОСОБА_4, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2695 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, та пояснив, що 22.01.2011 року, приблизно о 22 год. 00 хв., повертаючись до дому та перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, він зайшов в під’їзд будинку № 17/7, що по вул. Соціалістичній в м. Києві. На першому поверсі, загального коридору, побачив п’яного незнайомого йому чоловіка, проходячи повз нього, він штовхнув його, від чого чоловік впав. Скориставшись тим, що чоловік не чинить опір він зняв з нього куртку та пішов до дому. Через деякий час він вийшов на загальний коридор, де побачив працівників міліції і чоловіка, якого пограбував. Чоловік, побачивши його вказав працівникам міліції на нього та повідомив, що пограбував його саме він. Після чого його затримали.

Показання підсудного ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_4 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_4 за ч.2 ст. 186 КК України.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с.76), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.81, 82), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.83).

Обставиною, що пом'якшує покарання визнано щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, судом визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує до ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Питання щодо судових витрат слід вирішити в порядку ст.ст.91-93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання обчислювати з 09.06.2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в закону силу змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши під варту з зали суду.

Речові докази: куртку, чорного кольору, марки «Адідас», мобільний телефон марки «Нокіа 5530», ІМЕІ 355355041131938 1F, сім-картку мобільного оператора «Київстар» та шкіряні рукавиці – залишити у власності потерпілого ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1