Справа №1-477/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» березня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

за участю прокурора Карпюка Т.С.

за участю захисника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця Сумської обл., м. Шостки, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця Російської Федерації, Московської обл., м. Дмитрів, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючий, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.12.2009 року приблизно об 11 год. 00хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проходячи по території вагонного депо Київ - Пасажирський, що в Солом'янському районі м. Києва, побачили на стежці між коліями три гальмівні колодки. З метою заволодіння даними гальмівними колодками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вступили між собою в попередню змову та впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно викрали три гальмівні колодки, що належать вагонному депо Київ - Пасажирський і з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, завдавши вагонному депо Київ - Пасажирський матеріальну шкоду на суму 327 гривень 60 копійок, але невдовзі були затримані працівниками міліції ЛВ на ст. Київ -Пасажирський.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, визнає факт викрадення чужого майна, при цьому пояснив, що 27.12.2009 приблизно о 10 годині зустрівшись з ОСОБА_3 випивши пляшку вина, направились до залізничного вокзалу. Помітили, що біля залізничної колії на пероні вагонного депо лежать залізні колодки. ОСОБА_2 запропонував взяти ці колодки, а ОСОБА_3 погодився та взяв одну колодку, яку поклав собі в сумку, ОСОБА_2 взяв дві колодки, поклавши собі в рюкзак. Хотіли здати їх пункт прийому металу. Відійшовши від місця, де вони взяли ці колодки, на 10 метрів, до них підійшли працівники міліції ЛВ на ст. Київ - Пасажирський, зупинили їх та попросили показати, що вони несуть в своїх сумках. Коли вони виявити, що у них знаходяться тормозні колодки, то їх вони попросили пройти до ЛВ на ст. Київ — Пасажирський , де в присутності понятих у них вилучили дані колодки.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 27.12.2009 року приблизно о 10 год. 00 хвилин зустрівшись з ОСОБА_3 випивши пляшку вина, направились до залізничного вокзалу. Помітили, що біля залізничної колії на пероні вагонного депо лежать залізні колодки. ОСОБА_2 запропонував взяти ці колодки, а ОСОБА_3 погодився та взяв одну колодку, яку поклав собі в сумку, ОСОБА_2 взяв дві колодки, поклавши собі в рюкзак. Хотіли здати їх пункт прийому металу. Відійшовши від місця, де вони взяли ці колодки, на 10 метрів, до них підійшли працівники міліції ЛВ на ст. Київ - Пасажирський, зупинили їх та попросили показати, що вони несуть в своїх сумках. Коли вони виявити, що у них знаходяться тормозні колодки, то їх вони попросили пройти до ЛВ на ст. Київ — Пасажирський , де в присутності понятих у них вилучили дані колодки.

Таким чином підсудний ОСОБА_2 та підсудний ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, таємно викрали три колодки, які належать вагонному депо Київ – Пасажирський, після чого з місця скоєння злочину зникли, маючи при цьому реальну можливість розпорядитись викраденим за власним розсудом, але були затримані працівниками міліції. Підсудні просили суд суворо їх не карати і не позбавляти волі.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань свідків, всіх матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позицій підсудного.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння цих обставин, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинення злочині передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, яка повністю підтверджується та доведена наявністю об’єктивних та допустимих зібраних у кримінальній справі доказів, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_2 судом кваліфікуються за ст.185 ч.2 КК України, як навмисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєного за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст. 89 КК України не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 110), на обліку у лікаря – психіатра та лікаря-нарколога не перебуває ( а.с109).

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 визнано - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 –перебування в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_2 покарання необхідне і достатнє для його виправлення у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст. 89 КК України не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 133), на обліку у лікаря – психіатра та лікаря-нарколога не перебуває ( а.с. 131,132).

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_3 визнано - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 – перебування в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_3 покарання необхідне і достатнє для його виправлення у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.

Судових витрат по справі не має.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і шість місяців, якщо протягом іспитового строку останній не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік і шість місяців, якщо протягом іспитового строку останній не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такі обов’язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку.

Речові докази – три гальмівні колодки - залишити у власності Вагонного депо Київ – Пасажирський.

Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська