№1-761/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“14“ червня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора за участю адвоката законного представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючою та зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_5, 12-І кв.126, раніше судимого 06.08.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі з застосуванням ст.104 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_6, будучи раніше судимим 08.06.2009 року Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст.104 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість повторно вчинив умисний злочин.

Так, ОСОБА_6, повторно з корисливих мотивів та бажаючи незаконно збагатитись за рахунок чужого майна, знаходячись в кабінеті фізкультури КПЛ «Авіант», що по вул. Гарматна, 10 в м. Києві вирішив скоїти крадіжку чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6, 11.02.2010 року приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись в вищевказаному приміщенні, перконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вішалки, де знаходився верхній одяг його однокласників, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав з кишені куртки, яка належела неповнолітному ОСОБА_7, мобільний телефон марки «Нокія 5320», вартістю 1450 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», яка матеріальної цінності не становить , на рахунку якої були гроші в сумі 36 грн., який належав матері останнього ОСОБА_8

Після чого утримуючи викрадене майно при собі з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 повторно таємно викрав чуже майно.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, та пояснив, що 11.02.2010 року приблизно о 13 годині 30 хвилин знаходився у кабінету фізкультури. На вішалці висіла курточка, в якій він побачив мобільний телефон, який належав однокласснику. Мобільний телефон він викрав та здав у ломбард за 500 грн.. Пізніше телефон викупив та повернув його власнику.

Показання підсудного ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам справи і никим не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_6 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинена повторно, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше судимий (а.с.57, 58), позитивно характеризується за місцем навчання (а.с.53), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.54, 55).

Обставиною, що пом’якшує покарання визнано - щире каяття та добровільне відшкодування збитків.

Обставин, які обтяжуюють покарання не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, врахувавши, що ОСОБА_6 вчинив злочин в період іспитового строку за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2009 року, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_6 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений .

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднати ОСОБА_6 невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 06.08.2009 року та остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років і 2 місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 14 червня 2010 року, тобто з дня проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_6 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту в залі суду, до вступу вироку в закону силу, утримувати в Київському СІЗО №13 Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Речові докази – мобільний телефон марки «Нокія 5320, залишити у власності потерпілої ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1