№ 1-879/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“07“ липня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора та захисника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст.89 КК України не судимого;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дочку, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_6, тобто групою осіб, вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих за таких обставин.

Так, 22.04.2010 року приблизно о 14 год. 35 хв., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після спільного вживання спиртних напоїв, знаходячись на платформі біля колії № 29 приміського залізничного вокзалу станції Київ-Пасажирський, що розташований в Солом'янському районі м. Києва, побачили раніше незнайомих їм ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які стояли на вищевказаній платформі та вирішили разом відкрито заволодіти їх майном, попередньо вступивши між собою в злочинну змову, продовжуючи свої дії, погрожуючи застосувати насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих відкрито заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_7, чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 76 грн. та ОСОБА_8, чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 454 грн.

Реалізуючи сумісний злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7, після чого став погрожувати фізичною розправою, замахуючись рукою, подолав тим самим волю останнього до опору, схватив руку ОСОБА_7 та своєю рукою зняв з голови ОСОБА_7 сонячні окуляри, вартістю 70 грн. та одягнув собі на очі, при цьому погрожуючи застосувати насильство забрав гроші у ОСОБА_7 в сумі 6 грн.

Підтримуючи злочинні дії ОСОБА_6, ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_8 та наказав йому сісти на лаву, однак останній відмовився. Після чого ОСОБА_5 поклав свою праву руку на плечі, а ліву руку склавши в кулак притулив до грудей ОСОБА_8 став сідати на лаву при цьому тиснувши з верху на ОСОБА_8, тим самим подолавши волю останнього, змусивши його сісти на лаву, після чого відкрито вихопив з руки мобільний телефон марки «Сіменс АХ72», вартістю 450 грн. без сім картки та користуючись тим, що волю ОСОБА_8 до опору подолав, вихопив у нього з руки 4 грн.

Однак, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були затримані працівниками міліції і їх злочинні дії були припинені.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, та пояснив, що 22.04.2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в електропоїзді познайомився з ОСОБА_6 та почали з ним вживати пиво. Потім цього ж дня близько 14 години 35 хвилин, прибувши до м. Києва, пішли на платформу № 29 залізничного вокзалу та побачили, що на платформі стоять двоє молодих чоловіків. Підійшовши до одного з них він, погрожуючи останньому та висловлюючись нецензурною лайкою поклавши одну руку йому на плече почав присаджувати останнього на лаву, а другу руку, склавши в кулак, притулив потерпілому до грудей. Сівши на лаву з хлопцем забрав у нього мобільний телефон «Сіменс» без картки мобільного оператора та гроші в сумі 4 грн. Після чого він з ОСОБА_6 були затримані працівниками міліції.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, та пояснив, що 22.04.2010 року приблизно о 14 год. 00 хв., перебуваючи в електропоїзді познайомився з ОСОБА_5 та почали з ним вживати пиво. Потім цього ж дня близько 14 години 35 хвилин, прибувши до м. Києва пішли на платформу № 29 залізничного вокзалу та побачили, що на платформі стоять двоє молодих чоловіків. Підійшовши до одного з них він, погрожуючи та висловлюючись нецензурною лайкою, хотів заволодіти сонцезахисними окулярами, які були у потерпілого на голові. Тричі оббіг за потерпілим навкруги лави, а наздогнавши останнього, зірвав з його голови окуляри та почепив собі на голову. Допускає, що можливо забрав у потерпілого 6 грн., але точно цього не пам’ятає, бо був дуже п’яний.

Показання підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудними та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, повністю підтверджується та доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна (грабіжу), за попередньою змовою, поєднаною з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст.89 не судимого(а.с.122, 129), посередньо характеризується за місцем реєстрації (а.с.124), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.125).

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше не судимий (а.с.130), позитивно характеризується за місцем реєстрації (а.с.139-147), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.136, 137), має на утриманні неповнолітню дочку (а.с.135).

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом визнано щире каяття та добровільне вішкодування завданого збитку потерпілим.

Обставиною, яка обтяжуює покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винних та інші вище зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до підсудних покарання у виді позбавлення волі зі звільненням їх від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст.75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України суд покладає на ОСОБА_5 такі обов’язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_6 такі обов’язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Строк відбування покарання обчислювати з дня проголошення вироку.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази – сонячні окуляри та гроші в сумі 6 гривень залишити у власності потерпілого ОСОБА_7; мобільний телефон «Сіменс АХ72» та гроші в сумі 4 грн. залишити у власності потерпілого ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1