№1-585/1
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» грудня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2, ОСОБА_3
з участю прокурорів захисника ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця реєстрації, проживаючого за адресою: м. Київ, бул.І.Лепсе,31 кв.91, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України , -
В С Т А Н О В И В:
06.09.2010 року, близько 22 год. 40 хв., перебуваючи біля будинку № 83 по ОСОБА_8 ОСОБА_9 в м. Києві, ОСОБА_7 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_10, яка зайшла до першого під’їзду вищевказаного будинку, розмовляючи по мобільному телефону.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_7, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, наздогнав ОСОБА_10 між другим та третім поверхами. Приблизившись впритул застосовуючи балончик зі сльозогінним газом, ОСОБА_7 почав бризкати з нього в обличчя ОСОБА_10, тим самим застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. Розуміючи наміри ОСОБА_7, ОСОБА_10 присіла під стінкою під’їзду та закрила руками обличчя, так як відчувала різкий біль в очах. Після чого, ОСОБА_7, відібрав з руки у ОСОБА_10 її мобільний телефон марки «Нокіа 6131», вартістю 500 грн., в середині якого знаходилася сім-карта мобільного оператора «Лайф», яка матеріальної цінності не має, на рахунку якої грошей не було та з плеча зняв жіночу сумочку чорного кольору з шкірозамінника, яка матеріальної цінності не має, в середині якої знаходилась використана косметика та використаний флакон парфумів, що матеріальної цінності не має, трапчаний гаманець, який матеріальної цінності не має. Після чого, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальний збиток на суму 500 грн.
Крім того, 06.09.2010 року, близько 23 год. 40 хв., перебуваючи біля будинку № 31 по ОСОБА_8 ОСОБА_9 в м. Києві, ОСОБА_7 побачив раніше незнайому йому ОСОБА_11, яка вигулюючи собаку розмовляла по мобільному телефону.
З метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_7, підійшов до ОСОБА_11 та застосовуючи балончик зі сльозогінним газом, почав бризкати з нього останній в обличчя, тим самим застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої. ОСОБА_11, відчувши різкий біль в очах почала вимагати від ОСОБА_7 припинення його протиправних дій, при цьому розуміючи, що останній може застосувати до неї фізичне насильство, почала відкидати від себе свої особисті речі, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг Е800І», вартістю 270 грн., в середині якого знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», яка матеріальної цінності не має, на рахунку якої було 60 грн., наручний годинник марки «Breitling» в корпусі з білого металу та шкіряним ремінцем білого кольору, вартістю 35 000 грн., золотий браслет, вартістю 4 916 грн. 60 коп. грн., браслет із макету перлин, вартістю 200 грн. та срібну каблучку із камінчиками цирконія, вартістю 100 грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 40546 грн. 60 коп.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе в інкримінованому злочині не визнав та пояснив, що 06.09.2010 року він неофіційно працював в торгівельному центрі «Дрім Таун», що у м. Києві і його напарником по роботі був ОСОБА_12. Працював він у нічну зміну із 22:00 години по 07:00 годину. В його обов’язки входило встановлення реклами. Оскільки він працював неофіційно, то не знає чи може хтось підтвердити, що 06.09.2010 року, приблизно о 23:40 год., він перебував на робочому місці. Також, він хотів би зазначити, що ніколи не бачив потерпілу ОСОБА_10., а потерпілу ОСОБА_11, бачив декілька разів у дворі будинку, коли вона вигулювала свою собаку, але нічого у неї не викрадав.
Незважаючи на не визнання своєї вини, винність підсудного ОСОБА_7, у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Потерпіла ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що 06.09.2010 року приблизно о 22:00 год., вона прийшла за своїм місцем проживання, а саме: бул.І.Лепсе,31 в м. Києві, забрала свою собаку та вийшла з нею на вулицю гуляти. Коли вона повернула за кут будинку, то помітила як зі сторони вул. Метробудівної в сторону вул. Героїв Севастополя йшов молодий чоловік, як дізналася вона пізніше – ОСОБА_7 При цьому, її маршрут був таким же. Прогулювалась, вона розмовляла по мобільному телефону. Потім вона помітила, як ОСОБА_13 присів біля невеликого паркану і закурив. Освітлення було хорошим, тому вона його добре бачила. Після цього, не доходячи до ОСОБА_7, вона повернула у протилежний бік і пішла далі гуляти із собакою. Потім почула як до неї підійшов ОСОБА_7 і попросив сигарету. Це її насторожило, оскільки вона бачила, як він щойно курив. Тому вона відмовила йому і продовжувала говорити по телефону. Тоді він попросив її знову і коли вона повернулась, то помітила, що він у капюшоні і дістав із кишені газовий балончик. Чоловік різко бризнув їй в очі з газового балончика і вона відчувши сильний біль в очах, присіла та закрила обличчя руками. Після чого, вона відпустила собаку та сказала ОСОБА_7, що все цінне йому віддасть сама тільки, щоб він не чіпав її та собаку. Після цього вона почала знімати із себе годинник, золотий браслет, кинула телефон та сказала, що більше у неї нічого немає. Коли все закінчилось, вона стала кликати на допомогу, прийшов її батько і завів додому. Вона розказала, що трапилось з нею та сказала, що на вулиці, залишила ключі від квартири і окуляри. Батько обшукав місце нападу і приніс із двору ключі та окуляри. Прямо вказала на ОСОБА_7, як на особу, що відкрито викрала у неї вищевказане майно, використовуючи газовий балончик.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні 06.06.2011 року показала, що 06.09.2010 року приблизно о 22 год. 40 хв., коли вона поверталась додому за адресою: м. Київ, бул.І.Лепсе, 83-а кв.17 зайшла до свого під’їзду та помітила як за нею зайшов чоловік у капюшоні, як потім вона дізналась це був ОСОБА_7 Розмовляючи по телефону вона почала підійматись по сходах. Коли вона закінчила розмову до неї підійшов ОСОБА_7 і бризнув їй в обличчя з газового балончика. Вона закрила очі руками, так як вони дуже пекли, але встигла запам’ятати статуру нападника і його нижню частину обличчя, а саме те, що він був не бритим і його нижню щелепу. Також вона запам’ятала, що він був одягнений у світлі штани, світлі кросівки, синій реглан із капюшоном із написом на передній частині «Pitbull», а ззаду зображення собаки. Після цього він взяв у неї телефон і зняв із плеча її сумочку. Після цього мовчки пішов. Після того, як їй стало краще, вона прийшла до дому та викликала працівників міліції. Прямо вказала на ОСОБА_7, як на особу, що напала відкрито викрала у неї вищевказане майно, використовуючи газовий балончик.
В судовому засіданні 09.12.2011 року ОСОБА_10 змінила покази відносно особи нападника та вказала, що сумнівається в тому що злочин відносно неї вчинив ОСОБА_7 однак зазначила, що в ОСОБА_7 під час досудового слідства впізнавала особу нападника, а перебувавши в судовому засіданні 06.12.2011 року вона почала сумніватись, що саме ОСОБА_7 вчинив відносно неї злочин, мотивувала зміну показів сплином часу. Вказала, що при поверненні їй мобільного телефону після викрадення, працівниками міліції, вона впізнала телефон, як власний, по характерним зовнішнім ознакам, хоча в ньому був змінений корпус.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що 06.09.2010 року приблизно о 23:00 год., він разом із дружиною гуляли біля кінотеатру «Темпере», що на вул. Героїв Севастополя 42 в м. Києві. Коли дружина пішла до магазину, то до нього підійшов раніше не знайомий йому чоловік, як він пізніше дізнався ОСОБА_7 та попросив дати йому випити пива, на що він йому відмовив, тоді ОСОБА_7 запропонував купити у нього мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору за 50 гривень. Він відмовився та запитав у нього звідки телефон, на що ОСОБА_7 сказав, що телефон його і так дешево продає тому, що дуже хоче випити. Тоді він запропонував ОСОБА_7 обміняти телефон на пляшку горілки об’ємом 0.5 літра. ОСОБА_7 погодився та витягнувши ще один телефон рожевого кольору марки «Нокіа» запропонував його купити, на що він відмовився та сказав, що за даний телефон купить йому горілку об’ємом 0,375 г. Пріжигалінський С.В. погодився. Після цього він пішов і купив ОСОБА_7 горілку «Хлібний дар» в тому об’ємі про який домовлялись раніше. При цьому, ОСОБА_7 передав йому два телефони, які пропонував купити. При тому, як він купував горілку ОСОБА_7 його жінка присутньою не була. Після цього, 07.09.2010 року він почав користуватись даними телефонами та розповів про придбання дружині. Пізніше він довідався від працівників міліції, що телефони були краденими. В судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_7 продав йому крадені мобільні телефони.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що працює верхолазом ТРЦ «Дрім таун». З ОСОБА_7 працював у вищевказаному ТРЦ, останній був на іспитовому строку та пропрацював з ним близько 3-х місяців. Зазначив, що працювали вони майже кожної ночі з 22 години вечора до 6 години ранку, вихідні субота та неділя, однак було й таке, що працювали вдень. Не пам’ятає, чи працював 06.09.2011 року ОСОБА_7 вночі. Пам’ятає, що за три місяці роботи, ОСОБА_7 декілька разів не виходив на роботу. Зазначив, що коли телефонував до ОСОБА_7, часто відповідав його батько, а сам ОСОБА_7 повідомляв, що це номер телефону його батька.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що працівниками міліції був запрошений в якості понятого для впізнання особи. Зайшовши до райвідділу міліції побачив трьох-чотирьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_7 до кімнати в якій всі перебували зайшла дівчина, яка повідомила, що вигулюючи собаку, її пограбували та бризнули з газового балончику в обличчя та користуючись її безпорадним станом забрали мобільний телефон, каблучки, ланцюжок, годинник, можливо і інші речі, переліку яких він не пам’ятає, оскільки пройшло досить багато часу. Вказала на ОСОБА_7 як на особу, яка відкрито у неї викрала вказане майно.
Свідок ОСОБА_16 суду надав аналогічні показання, як свідок ОСОБА_15, оскільки він також був запрошений працівниками міліції для участі у впізнанні особи, в якості понятого.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що знайомий з підсудним близько року, однак не підтримує з останнім дружніх стосунків. В середині вересня 2010 року, точної дати не пам’ятає, пив на дворі з товаришем пиво, коли до них підійшов ОСОБА_7 та запропонував купити у нього сім-картку мобільного оператора «Київстар» за 5 гривень. На дану пропозицію він погодився, а ОСОБА_7 отримавши 5 гривень, пішов у невідомому напрямку. Він здійснив за допомогою придбаної у ОСОБА_7 сім-картки, декілька телефонних дзвінків та наступного дня його затримали працівники міліції, які розповіли, що придбана у ОСОБА_7 сім-картка викрадена разом з мобільним телефоном. Зазначив, що після того, як його відпустили працівники міліції куплену сім-картку він викинув, однак працівники міліції не вимагали надати сім-картку.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні надав позитивну характеристику своєму сину – підсудному ОСОБА_13 та всупереч показанням свідка ОСОБА_12, повідомив що у сина перебував у власності мобільний телефон.
Також вина ОСОБА_7 підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності:
- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_7, де ОСОБА_10 впевнено вказує на ОСОБА_7, як на особу, яка вчинила відносно неї пограбування власного мольного телефону марки «Нокіа 6131» та жіночої сумки із застосуванням газового балончика, що мало місце 06.09.2010 року близько 22.40 год. в під’їзді будинку № 83 по бул ОСОБА_9 у м. Києві (т. а.с.77-79, 83-85);
- даними протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_7, де ОСОБА_14 впевнено вказує на ОСОБА_7, як на особу яка 07.09.2010 року в нічний час збула йому два мобільні телефони марок «Нокіа 6131» та «Самсунг Е 1080І» та саме телефон марки «Нокіа 6131» виявився телефоном потерпілої ОСОБА_10, а телефон марки «Самсунг» виявився телефоном потерпілої ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 80-82);
- даними протоколу огляду місця події від 09.09.2010 року в ході якого у ОСОБА_14 було виявлено та вилучено два мобільні телефони марок «Нокіа 6131» та «Самсунг Е 1080І», та саме телефон марки «Нокіа 6131» виявився телефоном потерпілої ОСОБА_10, а телефон марки «Самсунг Е 1081 І» належить потерпілій ОСОБА_11 (а.м.44-45);
- даними постанови про визнання мобільного телефону марки «Нокіа 6131», який належить ОСОБА_10 речовим доказом (т.1 а.с.49) ;
- даними протоколу пред’явлення особі потерпілій ОСОБА_11 для впізнання, де остання впевнено впізнає за рисами зовнішності, голосу та вказує на ОСОБА_13, як на особу, що вчинила відносно неї пограбування її мобільного телефону марки «Самсунг Е 1080І», годинника та прикрас із застосуванням газового балончика, яке мало місце 06.09.2010 року близько 23.40 год. біля будинку № 31 по ОСОБА_8 ОСОБА_9 у м. Києві (т. 1 а.с.31-34);
- даними протоколу очної ставки між потерпілою ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_7, де ОСОБА_11 впевнено вказує на ОСОБА_7 , як на особу, що вчинила відносно неї пограбування її мобільного телефону марки «Самсунг Е 1080І», годинника та прикрас із застосуванням газового балончика, що мало місце 06.09.2010 року близько 23.40 год. біля будинку № 31 по ОСОБА_8 ОСОБА_9 у м. Києві (т.1 а.с. 37-43);
- даними протоколів очної ставки між свідком ОСОБА_17 та обвинуваченим ОСОБА_7, де ОСОБА_17 впевнено вказує на ОСОБА_7, як на особу, яка в десятих числах вересня 2110 року продала йому сім-картку оператора «Київстар», яка була викрадена у ОСОБА_11 разом з мобільним телефоном марки «Самсунг Е 1080І» 06.09.2010 року близько 23.40.год. біля будинку № 31 по ОСОБА_8 ОСОБА_9, у м. Києві (т.1 а.с.92-95);
- даними постанови про визнання мобільного телефону марки «Самсунг Е 1081 І», який належить ОСОБА_11 речовим доказом (т.1 а.с.47);
Суд критично відноситься до останніх показів потерпілої ОСОБА_10, яка остання надала в судовому засіданні 09.12.2011 року, та вважає їх неправдивими, оскільки під час досудового слідства остання допитувалася 17.09.2010 року (т.1 а.с.69), 29.01.2011 року (т. 1 а.с.72), 21.03.2011 року (т.1 а.с.73-74) та при допитах вказувала на ОСОБА_7, як на особу яка вчинила відносно неї злочин, в судовому засіданні 06.06.2011 року підтвердила покази, які надавала під час досудового слідства та прямо вказала на ОСОБА_7, як на особу, яка відкрито викрала у неї мобільний телефон. Крім того, 29.01.2011 року та 21.03.2011 року під час проведення досудового слідства були проведені очні ставки між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_10, під час яких, остання послідовно розповіла про вчинення злочину відносно неї та знову вказала на ОСОБА_7, як на особу яка її пограбувала. В судовому засіданні підтвердила,що надавала покази вільно без фізичного чи морального примусу з боку працівників міліції. Однак в судовому засіданні 06.12.2011 року, коли принесла мобільний телефон марки «Нокіа 6131», який приєднаний до матеріалів даної кримінальної справи в якості речового доказу, у неї виникли сумніви щодо особи винної у вчиненні злочину відносно неї. На підставі вищевикладеного, суд бере до уваги та вірить показам потерпілої ОСОБА_10, які остання надавала під час досудового слідства та в судовому засіданні 06.06.2011 року та враховує, що у зв’язку з тим, що пройшло вже понад рік з моменту вчинення злочину відносно неї, остання могла забути прикмети нападника, що вона й підтвердила в судовому засіданні 09.12.2011 року.
Доводи захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_7 та неповноти досудового та судового слідства є необґрунтованими, оскільки потерпілі прямо вказали під час досудового слідства та судового слідства на ОСОБА_7, як на особу яка вчинила відносно них відкрите викрадення майна із застосуванням газового балончика, а порушень закону, які були б безумовними підставами для направлення справи на досудове розслідування в ході розгляду даної кримінальної справи у суді не встановлено.
Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_7 у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, доведена.
Судом кваліфікуються дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст. 89 КК України не судимого (т.1 а.с.177), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває та на обліку у лікаря психіатра не перебуває (т.1 а.с.181, 182), позитивно характеризується за попереднім місцем роботи (т.1 а.с.183) посередно за місцем затримання (т.1 а.с.184) має неповнолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.185).
Обставин, що пом’якшує покарання судом не встановлено.
Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_7 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов по справі заявлений потерпілою ОСОБА_11 на суму 43 630 грн., підлягає задоволенню частково на суму 40 546 грн. 60 коп., тобто на суму завданого збитку.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 5 (п’яти) років і 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з 28.01.2011 року, тобто з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_11 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 40 546 грн. 60 коп.
Речові докази – мобільний телефон марки «Нокіа 6131» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_10; мобільний телефон марки «Самсунг Е 1080І» - залишити у власності потерпілої ОСОБА_11
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя Солом’янського
районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1
- Номер: 1-в/569/187/15
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2015
- Дата етапу: 16.10.2015
- Номер: 1-в/216/164/15
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.09.2015
- Дата етапу: 20.10.2015
- Номер: 1-в/569/271/15
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Виконання рішення
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.11.2015
- Дата етапу: 18.12.2015
- Номер: 1-в/638/1130/16
- Опис:
- Тип справи: кримінальне провадження у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Дзержинський районний суд м. Харкова
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 24.06.2016
- Дата етапу: 29.06.2016
- Номер: 1/4968/11
- Опис: 309
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.07.2011
- Дата етапу: 21.07.2011
- Номер: 1/412/12845/11
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи: розглянуто з постановленням вироку
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.10.2011
- Дата етапу: 21.11.2011
- Номер: 1/2011/192/2012
- Опис:
- Тип справи: на кримінальну справу (кримінальне провадження), скаргу приватного обвинувачення
- Номер справи: 1-585/11
- Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова
- Суддя: Мозолевська О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.12.2010
- Дата етапу: 04.04.2012