№1-926/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“31“ серпня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора адвоката ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше засудженого 02.02.2007 року Франківським районним судом м.Львова за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 23.02.2009 року звільнений на підставі ст.3 п.«А» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5, будучи раніше засудженим 02.02.2007 року Франківським районним судом м.Львова за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 23.02.2009 року на підставі ст.3 п.«А» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин.

Так, підсудний ОСОБА_5, 21.04.2010 року приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кімнаті на будівництві по вул.Кудряшова,73 в м.Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5, з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, знаходячись в вищеказаній кімнаті та побачивши на столі мобільний телефон «Нокіа 6233» вартістю 1100 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора «Київстар» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 12 грн. і карта пам'яті об'ємом 1 Гбайт, вартістю 50 грн., гаманець вартістю 70 грн. з грошима у ньому в сумі 17 грн., що належали потерпілому ОСОБА_6, а також мобільний телефон «Нокіа 7500» вартістю 1300 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 10 грн., на рахунку якої було 15 грн. і флеш карта об'ємом 512 Мега байт, вартістю 50 грн., який знаходився в чохлі вартістю 50 грн., що належав потерпілому ОСОБА_7, підійшов до столу та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв у руки зазначені речі та утримуючи їх при собі, з місця злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, в результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_6 була спричинена матеріальна шкода на загальну суму 1259 грн., та потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 1425 грн., а всього на суму 2684 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, пояснив, що 21.04.2010 року приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на вул. Кудряшова у м. Києві, де він проживав разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на столі помітив два мобільних телефони «Нокіа 6233» та «Нокіа 7500», які належали вищевказаним особам та вирішив їх викрасти. Цього ж дня пішов на залізничний вокзал та продав їх знайомим за 200грн. та 350 грн., сім картки від телефонів викинув, а гроші за викрадені телефони використав на власні потреби.

Показання підсудного ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи і никим не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу вино, який раніше засуджений 02.02.2007 року Франківським районним судом м.Львова за ст.186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 23.02.2009 року звільнений на підставі ст.3 п.«А» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, посередньо характеризується за час утримання в черговій частині (а.с.80), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (а.с.84), перебував на обліку у лікаря психіатра з 2003р. по 2007р. та знятий з обліку, у зв’язку з судимістю (а.с.85), згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 612 від 08.06.2010 року ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься інкримінуєме йому діяння будь-яким психічним розладом не страждав, по своєму психічному стану на той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.88-89), має на утриманні матір - інваліда з дитинства та відповідно до довідки Київського СІЗО від 05.08.2010 року перебуває на обліку в медичній частині вищевказаної установи з діагнозом: Кіста шиї зліва, рекомендовано спостереження та планове оперативне лікування.

Обставинами, що пом’якшують покарання визнано – щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим.

Обставиною, яка обтяжуює покарання визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_5 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - у виді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судових витрат по справі не має.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з 29 квітня 2010 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без змін - утримання під вартою у Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Речові докази:

– вилучений 29.04.2010 року у ОСОБА_8 закупочний акт від 21.04.2010 року – залишити в матеріалах кримінальної справи;

- мобільний телефон «Нокіа 6233» ІМЕІ:352744015620427, з флеш картою – залишити у власності потерпілого ОСОБА_6

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1