№1-866/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23“ липня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

та захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: в м. Київ, ОСОБА_7Лепсе, 32 кв.20, в силу ст. 89 КК України не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, працюючого кухарем в ТОВ «Везувій», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_6 спільно з підсудним ОСОБА_8 вчинили злочин, який виразився в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства за таких обставин.

Так, 02.04.2010 року приблизно о 22 год. 30 хв. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8, знаходячись поруч АЗС «ТНК», розташованої по пр. Червонозоряному, 123 в м. Києві, помітивши раніше незнайомого їм Чень Ці, який в цей час проходив по вищезгаданому проспекту, з метою хуліганських дій підійшли до останнього.

Після цього, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_6, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, в мотивів явної неповаги до суспільства розпочав конфлікт з Чень Ці, в ході якого проявляючи особливу зухвалість почав наносити удари ногами та руками Чень Ці в різні частини тіла, завдавши останньому тілесні ушкодження у вигляді саден та синців.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1838 від 06.04.2010 року у Чень Ці виявлені наступні тілесні ушкодження:

- по одному садну в лобній ділянці, в правій та лівій надбрівній ділянках, в проекції лівого скронево-нижньощелепного суглобу, на зовнішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині, на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в середині третині, в лівій лобно-скроневій ділянці, в лівій підочно-виличній ділянці, крововилив на слизовій верхньої губи в центрі, кожне з яких відноситься до легкого тілесного ушкодження (по критерію тривалості розладу здоров'я).

Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились від дій тупих предметів, можливо внаслідок ударів руками, ногами чи іншими тупими предметами, могли утворитись під час вищевказаних хуліганських дій.

Крім цього, підсудний ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив грабіж, за таких обставин.

Так, 17.04.2010 року приблизно о 16 годині ОСОБА_6, знаходячись біля будинку № 36-В по ОСОБА_7Лепсе в м. Києві разом зі своїм наочно знайомим ОСОБА_9 вирішив відкрито викрасти майно останнього.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_9 та попросив останнього дати йому золотий ланцюг нібито для того щоб оглянути його та сфотографуватися, на що отримав відмову. Але ОСОБА_6, продовжуючи свої злочинні дії, зняв з шиї ОСОБА_9 золотий ланцюг, що належить останньому, вартістю 4500 грн. та почав утримувати його при собі не звертаючи уваги на прохання потерпілого повернути йому його майно.

Вчинивши відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 4500 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро кається, при цьому пояснив, що 02.04.2010 року приблизно з 22 до 23 години він з ОСОБА_8, його дівчиною та її подругою, повертались додому. Йдучи по пр-ту. Червонозоряному у м. Києві на зупинку громадського транспорту, що знаходилась неподалік від автозаправочної станції «ТНК», побачили китайця. Після чого він з ОСОБА_8 підійшовши до хлопця, розпочали з ним словесний конфлікт. Вони вирішили, що китаєць висловлюється грубо на їхню адресу, тому почали його бити. Під час бійки він наніс китайцю удари в область тазу близько 8 разів. Зазначив, що бив тільки ногами.

Крім цього, 17.04.2010 року приблизно о 20 годині по ОСОБА_7Лепсе, 36-В в м. Києві він зустрів наочно знайомого іноземця ОСОБА_9 та побачивши у нього на шиї золотий ланцюжок, зняв його, незважаючи на супротив потерпілого, який відмовився дати йому ланцюжок, сказавши, що пізніше поверне, але не повернув, а попросив свого друга, піти до ломбарду та здати ланцюг.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненому злочині теж визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що 02.04.2010 року він зі своїм знайомим ОСОБА_6, своєю дівчиною ОСОБА_3 та її подругою йшли на зупинку громадського транспорту, що знаходиться на пр. Червонозоряному в м. Києві неподалік від АЗС «ТНК». Перебуваючи на зупинці вони побачили китайця. Після чого, він з ОСОБА_6 підійшли до цього хлопця і почали запитувати чому він приїхав в нашу країну, на що він почав на іноземній мові, як їм здалося, грубим тоном, висловлюватися на їхню адресу. Тоді він з ОСОБА_6 підійшли до нього і почали бити. Особисто він бив як руками так і ногами близько 10 разів в область тазу, тулубу та обличчя.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_6 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, доведена, судом його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 296 КК України.

Винність ОСОБА_6 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) доведена, судом кваліфікуються його дії за ч.1 ст. 186 КК Україні.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_8 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненими групою осіб, доведена, судом його дії кваліфікуються за ч.2 ст. 296 КК України.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – в силу ст.89 КК України не судимий (а.с.140-141), має позитивну характеристику з місця затримання (а.с.157), зареєстрований на профілактичному обліку у лікаря-нарколога Хотинської ЦРЛ з 13.06.2009 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання алкоголю (а.с.156), згідно актів амбулаторної судово-психіатричної та судово-наркологічної експертиз № 546 та 132 ОСОБА_6 страждає психічними і поведінковими порушеннями в результаті вживання алкоголю, синдром активної залежності (F 10.24), у зв’язку з чим, потребує проведення протиалкогольного лікування (а.с.161-162, 168-169), на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.153).

Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – раніше не судимий (а.с.206), позитивно характеризується за місцем роботи (а.с.209), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває (а.с.207, 208).

Обставиною, яка пом’якшує покарання підсудних судом визнано щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_8 судом не встановлено.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про передачу ОСОБА_8 на поруки трудового коллективу ТОВ «Везувій», у зв’язку з тим, що останній вчинив злочин вперше, щиро покаявся, позитивно характеризується за місцем роботи.

Однак, враховуючи обставини вчиненого ОСОБА_8 злочину, суд не вважає за можливе звільнити останнього від кримінальної відповідальності, оскільки злочин вчинений з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, а саме враховуючи роль ОСОБА_8 у вчиненні данного злочину, нанесення ним ударів ногами, руками по обличчю, тулубу та область тазу, в результаті чого потерпілому було спричинені тілесні ушкодження. Також, потрібно додатково зазначити про особу потерпілого, який є китайцем та має азіатську зовнішність і саме тому, звернув на себе увагу підсудних, які почали запитувати у останнього з якою метою він приїхав в нашу країну, що в результаті і призвело до конфлікту між підсудними та потерпілим.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, дані про осіб винних та інші вищезазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до нього покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі, виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_8, можливе без ізоляції від суспільства, а тому застосовує покарання у виді позбавлення волі зі звільненням його вівд відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_10 Бамбад підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним за ч.2 ст.296, ч.1 ст.186 КК України та призначити покарання :

за ч.2 ст.296 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.1 ст.186 КК України у виді 1 (одного) року і 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_6 призначити у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироку законної сили - залишити без змін – утримання під вартою у Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 18 квітня 2010 р., тобто з моменту фактичного затримання.

ОСОБА_8 визнати винним за ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки і 6 місяців.

На підставі ст. 76 КК України суд покладає на ОСОБА_8 такі обов’язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироку законноої сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 Бамдад задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 Бамдад 4500 (чотири тисячі п’ятсот) грн.

Речові докази : квитанцію ПТ «Заставне товариство «Скарбниця» від 17.04.2010 року– залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. ОСОБА_1