ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 листопада 2015 р. Справа № 903/1043/15

за позовом: Державного підприємства “Любомльське лісове господарство”, м.Любомль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛК – Експорт”, м.Луцьк

про стягнення 93 835,22 грн.

Суддя Дем'як В.М.

          Представники:

від позивача: ОСОБА_1 – довіреність від 30.07.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач – Державне підприємство “Любомльське лісове господарство” звернувся з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛК – Експорт” та просить стягнути 93 835,22 грн. заборгованості, в т.ч. 49 430,80грн. – основного боргу, 37 814,56грн. – інфляційних втрат та 6 589,86грн. – 3% річних за поставлену лісорпродукцію.

В підтвердження позовних вимог посилається на довіреність №19 від 01.02.2011р., №51 від 04.03.2011р., товарно-транспортні накладні №00000056 від 09.02.2011р., №00000082 від 09.02.2011р., №00000305 від 19.02.2011р., №00003695 від 22.02.2011р., №00000358 від 25.02.2011р., №00000371від 25.02.2011р., №00000350 від 01.03.2011р., №00000414 від 04.03.2011р., №00000094 від 10.03.2011р., №00000452від 10.03.2011р., №00000478 від 15.03.2011р., №00000434 від 19.03.2011р., №00000512 від 23.03.2011р., №00000703 від 30.03.2011р., вимогу на оплату від 12.12.2014 р. та квитанцію про її направлення до ТзОВ «ВЛК - Експорт», статут ДП «Любомльське ЛГ», довідка з ЄДРПОУ №1-09/1-04-220 від 25.12.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні на вимогу ухвали суду від 03.11.2015р. подала супровідний лист за вх. №01-54/11371/15 від 17.11.2015р., яким долучила до матеріалів справи наступні документи:

- копію балансу (звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2015р.;

- копію журналу-ордера №9 за лютий 2011р.;

- копію журналу-ордера №9 за березень 2011р.;

- оригінали товарно-транспортних накладних №00000452від 10.03.2011р., №00000094 від 10.03.2011р., №00000478 від 15.03.2011р., №00000434 від 19.03.2011р., №00000512 від 23.03.2011р., №00000703 від 30.03.2011р., №00000414 від 04.03.2011р., №00000350 від 01.03.2011р., №00000371від 25.02.2011р., №00000358 від 25.02.2011р., №00003695 від 22.02.2011р., №00000305від 19.02.2011р., №00000056 від 09.02.2011р., №00000082від 09.02.2011р.

Представник Державного підприємства “Любомльське лісове господарство” в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала повністю.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвали суду від 14.09.2015р. про порушення провадження у справі та від 03.11.2015р. про відкладення розгляду справи, які були направлені рекомендованим листом на адресу (43021, м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4) повернулась з відміткою відділення поштового зв’язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ “ВЛК – Експорт”: 43021, м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4, отже суд направив ухвали від 14.09.2015р. та від 03.11.2015р. за місцем державної реєстрації останнього.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника позивача та відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов’язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, представник відповідача ухилився від виконання вимог ухвали суду від 14.09.2015р. та від03.11.2015р., не надав суду документів та пояснень по суті заявленого позову, наявність заборгованості не підтвердив та й не спростував, причин не виконання вимог ухвали не повідомив, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Державне підприємство “Любомльське лісове господарство” (позивач) на підставі довіреностей №19 від 01.02.2011р. та №51 від 04.03.2015р. та згідно товарно-транспортних накладних №00000056 від 09.02.2011р., №00000082від 09.02.2011р., №00000305від 19.02.2011р., №00003695 від 22.02.2011р., №00000358 від 25.02.2011р., №00000371від 25.02.2011р., №00000350 від 01.03.2011р., №00000414 від 04.03.2011р., №00000094 від 10.03.2011р., №00000452від 10.03.2011р., №00000478 від 15.03.2011р., №00000434 від 19.03.2011р., №00000512 від 23.03.2011р., №00000703 від 30.03.2011р. передало Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЛК – Експорт” (відповідачу) товар (лісопродукцію) на суму 49 430,80грн. (а.с.17-30).

Відповідно до абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01 - 06/928/2012 від 17.07.2012 р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10 та Інформаційний лист від 17.07.2012 р № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України №053-291516 від 31.10.2000р. передбачено, що довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено (виписано, підписано) інший первинний документ - накладну вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей і відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для її бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищевказане, товарно-транспортні накладні відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, а тому вони є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин між ДП «Любомльське ЛГ» та ТзОВ «ВЛК - Експорт».

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

12.12.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1101, яку відповідач отримав 18.12.2014р. (а.с.31-33).

Однак, відповідач відповіді на претензію не надіслав, суму заборгованості не оплатив.

На день розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЛК – Експорт” не здійснило жодної оплати, заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 430,80грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як встановлено у сторін виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, нараховані позивачем інфляційні втрати за період з 01.04.2011р. по 31.07.2015р. в сумі 37 814,56грн. та 3% річних за період з 10.02.2011р. по 08.09.2015р. в сумі 6 589,86грн. нараховані підставно та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 03.11.2015р., відзиву на позовну заяву і документи, які б спростували наявність боргу перед позивачем не подав та правом оспорити, заперечити заявлений позов не скористався.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за поставлений товар підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані підлягають до задоволення в сумі 93 835,22 грн. заборгованості, в т.ч.: 49 430,80. – основного боргу, 37 814,56грн. – інфляційних втрат та 6 589,86грн. – 3% річних.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЛК – Експорт” (43021, м.Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код ЄДРПОУ 35494880) на користь Державного підприємства “Любомльське лісове господарство” (44300, м.Любомль, вул. Незалежності, 64, код ЄДРПОУ 00991580) 93 835,22 грн. заборгованості, в т.ч.: 49 430,80грн. – основного боргу, 37 814,56грн. – інфляційних втрат, 6 589,86грн. – 3% річних та 1 407,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

18.11.2015р.

          Суддя                                                                      В. М. Дем`як