В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» березня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мозолевської О.М.

при секретарі Березенку В.В.

за участю прокурора Коваленка М.М..

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої в TOB „Мостобудсервіс" інженером, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої в . Чернігівській області, Ріпкінського районі, с. Петруші, вул. Дерев'янко, 27 п/б, раніше не судимої

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила замах на таємне викрадення чужого майна за таких обставин.

21 січня 2010 року о 18:45 годині, ОСОБА_1, знаходячись приміщенні торгівельного залу магазину „Мега-Маркет" за адресою: м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу здійснила замах на таємне викрадення майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Самшид", а саме: пилочку для манікюру в кількості одної штуки вартістю 45 (сорок п'ять) грн. 10 (десять) коп., ножиці манікюрні в кількості одної штуки вартістю 74 (сімдесят чотири) грн. завдавши при цьому TOB "Самшид" матеріальну шкоду на загальну суму 119 ( сто дев'ятнадцять) гривен 10 (десять) копійок.

Зайшовши до торгового залу магазину „Мега-Маркет", ОСОБА_1 у відділі промислових товарів взяла із прилавку та заховала пилочку і ножиці для манікюру за пояс, при цьому закривши їх курткою. Потім у харчовому відділі, цього ж магазину вибрала молоко, булку, лимони та цукерки за які оплатила на касі.

Коли. ОСОБА_1 розраховувалась на касі, то своєю поведінкою звернула на себе увагу служби контролю магазину. Після того, як ОСОБА_1 перетнула лінію контролю і пішла на вихід з приміщення магазину, де була зупинена працівниками контролю магазину, які запросили її до службового приміщення та викликали працівників міліції, тим самим позбавивши вищевказану громадянку можливості довести свої злочині дії до кінця з причин, що не залежали від її волі та не дали їй можливості розпорядитись викраденим майном.

Товар, який намагались викрасти ОСОБА_1 в присутності понятих, було вилучено та повернено адміністрації TOB "Самшид" під розписку.

Таким чином, своїми навмисними діями, що виразились у вчинені замаху на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 скоїла злочин, передбачений ч. 2, ст. 15, ч. 1 с. 185 КК України.

Показання підсудної ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і нею не оспорюються.

В судовому засіданні на обговорення поставлено питання про недоцільність дослідження інших доказів у справі, а саме: показань потерпілого, свідків, всіх матеріалів справи, оскільки фактичні обставини справи не оспорюються.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 185 КК України, повністю підтверджується та доведена зібраними у кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. 299, 3011 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним.

Виходячи з наведеного, винність ОСОБА_1 у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна доведена.

Судом кваліфікуються дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 , ч. 2, 185 КК України, а саме умисні дії які виразились у вчиненні замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного – не судима, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.17), за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку у лікаря - психіатра не перебуває ( а.с.16).

Обставинами, що пом’якшують покарання визнано - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання – не встановлено.

З урахуванням вище зазначеного, враховуючи сукупність об’єктивних та суб’єктивних передумов, а саме: тяжкість злочину, особу винного та інші вище зазначені обставини справи, виправлення та перевиховання підсудної можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів - у виді штрафу.

Речові докази під розписку повернуто ТОВ «Самшид».

Судових витрат по справі не має.

Цивільного позову не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15; ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів громадян. (Отримувач платежу – ВДК Солом’янського району р/р 31415542700010, МФО 820019, ЄДРПОУ 26077951, код 21081100).

Запобіжний захід ОСОБА_1- до набрання вироком законної сили залишити без змін – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ – пилочку для манікюру в кількості одна штука, ножиці манікюрні в кількості одна штука – залишити у власності ТОВ «Самшид».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Солом’янського

районного суду м. Києва О.М. Мозолевська