Справа №: 2-2/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" грудня 2011 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Франька М.Я.

при секретарі - Куліковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним акту про проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна боржника (аукціону), а також свідоцтва на право власності на квартиру та про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири, виділення їй квартири в натурі, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем, усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого майна боржника, а також свідоцтва на право власності на квартиру та про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири, виділення квартири в натурі, мотивуючи наступним. 26 серпня 1988 року зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, від шлюбу мають сина ІНФОРМАЦІЯ_1. В грудні 2000 року за рішенням суду шлюб між ними розірвано. Під час перебування в шлюбі нею та відповідачем на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі – продажу від 2 листопада 1993 року, оформленого на ім’я відповідача, була набута двокімнатна квартира № 98 в будинку № 111 на пр. Леніна в м. Олександрії, в якій вона та син постійно проживають до цього часу, іншого житла не мають. Відповідач після розірвання шлюбу вибув на інше місце проживання, майно та квартиру з ним не ділили. 21 січня 2006 року державний виконавець Олександрійського відділу ДВС повідомила її про те, що в результаті публічних торгів, які відбулися 23 листопада 2005 року, квартира, в якій вона проживає, продана ОСОБА_3, в зв’язку з чим вона та її неповнолітній на той час син повинні звільнити квартиру, а виручені за квартиру гроші звернуті державною виконавчою службою на погашення заборгованості ОСОБА_2 по аліментах на утримання його дітей від першого шлюбу, на користь стягувачки ОСОБА_4 Вважає, що державною виконавчою службою порушено її право та право її сина на житло, просить визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) з продажу арештованого майна боржника, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на квартиру № 98 в буд.111 на пр. Леніна в м. Олександрії. Зустрічні позовні вимоги не визнала. В судовому засіданні позов підтримала, та пояснила, що вона являється власницею1/2 частини спірної квартири , оскільки майно набуте в період шлюбу з ОСОБА_2, вона особисто боргів перед стягувачкою аліментів не має , в законному порядку державним виконавцем частки у власності на квартиру її (позивача) та відповідача ОСОБА_2 не визначалися і на публічні торги була виставлена квартира повністю, арешт на інше її спільне з відповідачем рухоме майно, на яке можливо було звернути стягнення заборгованості по аліментах, державним виконавцем не накладався. Вказані та інші порушення порядку реалізації арештованого майна та проведення прилюдних торгів є підставою для визнання недійсними акту про проведення прилюдних торгів від 25 листопада 2005 року та свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на квартиру № 98 в буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрія.

Представник відповідача - відділу державної виконавчої служби Олександрійського МРУЮ, позов ОСОБА_1 не визнав, вважає дії державного виконавця, пов?язані з відчуженням спірної квартири, законними.

ОСОБА_3, не визнаючи первісний позов, в зустрічному позові, доповненому протягом розгляду справи, вказує, що він, дізнавшись із засобів масової інформації про підготовку до проведення спеціалізованою торгівельною організацією прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, описаного та арештованого органами державної виконавчої служби, де лотом було виставлено двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, виявив бажання взяти участь у цих торгах та звернувся до Кіровоградської філії ТОВ «Мультимедіа Софт», з метою придбання вищезазначеної квартири. Згідно протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації майна від 23 листопада 2005 року № 5120129-1 його було визнано переможцем торгів , ціна продажу квартири склала 9572 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. 25 листопада 2005 року він отримав акт про проведений аукціон з продажу арештованого майна боржника, затверджений начальником ДВС у м. Олександрія. 30 січня 2006 року приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу було посвідчено його право власності на двокімнатну квартиру № 98 , розташовану за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 111. В подальшому з?ясувалося, що в придбаній ним квартирі проживають та зареєстровані відповідач за зустрічним позовом та її син, які категорично відмовляються звільнити квартиру. Спірну квартиру вважає такою, що належить йому, оскільки вона була придбана на законних підставах у порядку, встановленому для виконання судових рішень, він є добросовісним набувачем, тому майно не може бути витребуване у нього. Просить суд усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом виселення позивачки та її сина, стягнути з позивачки на його користь моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

В судовому засіданні представники відповідачів первісний позов не визнали , на зустрічних позовних вимогах ОСОБА_3 наполягає.

Заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає первісний позов підлягаючим задоволенню частково, зустрічний позов не підлягаючим задоволенню за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12 жовтня 2011 року Знам?янським міскрайонним судом Кіровоградської області відносно державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_5 постановлено вирок, яким вона визнана винною за ч.1 ст. 364 КК України, але звільнена від покарання у зв?язку із закінченням строків давності, вирок набрав законної сили. Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. З вироку суду вбачається, що ОСОБА_5 вчинила зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інших особистих інтересах використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, за наступних обставин. Наказом начальника Кіровоградського обласного управління юстиції №1451/к від 30 грудня 2004 року ОСОБА_5В, була призначена на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції. В період з 10 жовтня 2005 року по 23 листопада 2005 року ОСОБА_5, умисно, всупереч інтересам служби, в особистих інтересах використала своє службове становище при проведенні дій по виконавчому провадженню № 931 за виконавчим листом №2-477/88р. виданого 6 квітня 1988 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 Так, ОСОБА_5, діючи умисно, в порушення ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», діючого на той час, якою передбачено, що державні виконавці зобов'язані вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повинні вчиняти виконавчі дії, ст.7 вказаного Закону, відповідно до якої державні виконавці зобов'язані використовувати надані їм права у точній відповідності із Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, всупереч інтересам служби, підготувала та надала на підпис керівнику ВДВС документи на реалізацію квартири АДРЕСА_2, яка належала боржнику ОСОБА_2 та на праві спільної власності його другій дружині ОСОБА_1, проживаючої в квартирі з неповнолітнім сином ОСОБА_1 А.С., ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: копію виконавчого документа, копію акту опису та арешту майна, копію правовстановлюючого документа. При цьому ОСОБА_5 достовірно знала, що згідно акту від 14 вересня 1999 року описане рухоме майно боржника ОСОБА_2 - кухонний гарнітур, стінка меблева, телевізор «РНІLIРS», музичні центр «0SАКА», два килими, м'який куточок, стіл, дві люстри, шафа, пилосос «Чайка», палас, на яке в першу чергу мало бути звернено стягнення боргу по аліментах, в порушення ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що звернення стягнення на квартиру, яка є нерухомим майном, провадиться тільки у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна, продовжила дії по реалізації спірної квартири.

Крім того, державний виконавець Нємченко А.В., якій достовірно було відомо, що квартира АДРЕСА_3 придбана ОСОБА_2 2 листопада 1993 року в період перебування в шлюбі з ОСОБА_1 і являється спільною сумісною власністю подружжя, в порушення положень ст.73 Сімейного Кодексу України, згідно якої за зобов'язаннями одного із подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі, та положень ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої, у випадках, коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця, не вжила відповідних заходів щодо виділення частки ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_4. Крім того, державний виконавець не долучила до виконавчого провадження довідку про склад сім?ї та висновки служби у справах дітей Олександрійської міської ради щодо забезпечення права на житло неповнолітнього ОСОБА_7 та з вказаними порушеннями дана квартира була передана на реалізацію шляхом проведення прилюдних торгів, на яких була реалізована 23 листопада 2005 року. Таким чином, вироком суду встановлено, що мали місце протиправні дії посадової особи – державного виконавця, щодо надання не відповідаючих дійсним обставинам документів для проведення прилюдних торгів, та вчинені вони саме ОСОБА_5, ці висновки є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок. Враховуючи, що аукціон з продажу квартири № 98 буд. № 111 на пр. Леніна у м. Олександрії було проведено з порушенням вимог ст. 5,7, 50, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 73 Сімейного кодексу України, зокрема, було реалізоване також майно, яке не належало боржнику, акт про проведення аукціону з продажу арештованого майна боржника від 23 листопада 2005 року, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби м. Олександрії 25.11.2005 року, а також видане на його підставі ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру № 98 буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрії від 13.01.2006 року, підлягають визнанню не дійсними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Виходячи з вказаних положень закону, ? частина квартири № 98 буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрія, набутої ОСОБА_2 в період перебування в шлюбі з ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.11.1993 року, належить позивачу, тому позов в частині визнання за нею права власності на ? частину вказаної квартири підлягає задоволенню. Позовна вимога щодо виділення позивачці квартири в натурі та зобов?язанні її виплатити відповідачеві ОСОБА_2 вартості ? частини квартири задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів про відсутність підстав для примусової реалізації належної відповідачу ? частини квартири.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що аукціон було проведено з порушенням вимог ст. 5,7, 50, 62 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 73 Сімейного кодексу України, в зв?язку з чим, за висновками суду акт про проведення аукціону з продажу арештованого майна боржника від 23 листопада 2005 року, затверджений начальником відділу державної виконавчої служби м. Олександрії 25.11.2005 року, а також видане на його підставі ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на квартиру № 98 буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрії від 13.01.2006 року, підлягають визнанню не дійсними, фактично спірна квартира в користування позивача за зустрічним позовом не перейшла, позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , стягнення моральної шкоди - задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 368 ч. 3, 372 ч.2 ЦК України, ст. 73 Сімейного кодексу України,ст.ст. 5,7,50, 62 Закону України «Про виконавче провадження»( 1999 року), керуючись ст.ст. 10, 11, 60-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати акт про проведення прилюдних торгів з продажу арештованого майна боржника (аукціону) – квартири № 98 буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрія від 23 листопада 2005 року.

Визнати недійсним та скасувати видане ОСОБА_3 приватним нотаріусом свідоцтво про право власності на квартиру № 98 буд. 111 на пр. Леніна у м. Олександрії від 13.01.2006 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири № 98 буд. № 111 на пр. Леніна у м. Олександрія.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий суддя М.Я.Франько