ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2009 р. Справа № 2a-3139/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд:
у складі головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про зобов'язання провести перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації з позовом про зобов'язання провести перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, має право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Вважає, що дана допомога нарахована та виплачена їй не в повному обсязі.
Позивач заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує. Відповідач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги заперечує. Просить застосувати строки позовної давності, в позові відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
У запереченнях відповідач позову не визнав, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені державним бюджетом для виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік ОСОБА_1 нарахована та виплачена правомірно. Просить в позові відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст.21, 22 Конституції України права та свободи людини є невідчужуваними, в при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Зупинення дії положення законів, якими визначено права та обов'язки громадян, їх зміст та обсяг є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України.
Встановлення окремими законами України певних пільг, компенсацій і гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист, тому відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватись органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до досягнення ним трирічного віку та отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років, що підтверджується довідкою відповідача №2284 від 08 грудня 2008 року.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Розмір зазначеної допомоги було змінено статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Зокрема, частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 зазначені положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційними, а тому вони втратили чинність з дня ухвалення рішення.
Отже, розмір допомоги по догляду за дитиною з 09.07.2007 року мав визначатись відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Виплата відповідачем допомоги по догляду за дитиною в розмірі, визначеному відповідно до ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яка визнана неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, є порушенням прав позивача.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в ред. від 09.07.2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 09.07.2007 року і до грудня 2007 року включно, розрахунок зазначеної допомоги, яка виплачувалась позивачу, повинен був проводитись у розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно з вимогами ст.62 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, розмір допомоги, яку позивач повинна була отримати з 09.07.2007 року по 1 жовтня 2007 року мав становити 463 грн. на кожну дитину щомісячно, а починаючи з 1 жовтня 2007 року по грудень 2007 року включно - 470 грн. на кожну дитину щомісяця.
За таких обставин суд приходить до висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу ОСОБА_1 відповідачем - Управлінням праці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації була виплачена не в повному обсязі, тому суд вважає, що останнього слід зобов'язати як орган, що, відповідно до ст.5 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснює всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, за місцем проживання батьків, провести перерахунок та виплату зазначеної допомоги позивачу за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст.46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності є безпідставним, оскільки термін належних позивачу виплат закінчується в серпня місяці 2010 року, а остання звернулась до суду 12.01.2009 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 99 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Управлінняпраці та соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації зробити перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.А. Лозовський