ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2009 р. Справа № 2а-17884/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд:
у складі головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_3 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2009 року № 0000511702/0 та № 0000501702/0,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_3звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 31 березня 2009 року № 0000501702/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість розмірі 4392 грн. та № 0000511702/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8119,65 грн., в т. ч. 7733 грн. основного платежу та 386,65 грн. штрафної санкції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в результаті проведення відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, зокрема в акті зазначено, що в листопаді 2008 року ним в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту було включено транспортний засіб, зареєстрований на нього, як фізичну особу, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 12125,00 грн., а в січні 2009 року було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 4392,00 грн. З такими висновками Луцької ОДПІ позивач не погодився. Вважає, що дії відповідача та винесені податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача - Луцької ОДПІ позову не визнав, суду пояснив, що в результаті проведеної перевірки були виявлені порушення п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме позивачем в листопаді 2008 року до податкового кредиту було включено транспортний засіб, зареєстрований на фізичну особу, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 12125,00 грн., а також в січні місяці 2009 року в порушення п.п. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 4392,00 грн. Вважає, що винесенні на підставі акту податкові повідомлення - рішення є правомірними. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Луцької міської ради 13.05.1998 року, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № 457248.
Згідно Свідоцтва № 100085070 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.2007 року ОСОБА_3є платником податку на додану вартість.
На підставі договору від 20 жовтня 2008 року № 195/К - 0, укладеного між підприємцем Літвінчуком В.Б. та ІП «АІС-Луцьк» позивачем було придбано вантажний автомобіль ГАЗ 2752-404 (податкова накладна № 3938 від 24.10.2008 року) вартістю 72750,00 грн. в тому числі ПДВ 12125,00 грн.
Зазначений транспортний засіб зареєстровано Луцьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано, що його власником є ОСОБА_3.
Податок на додану вартість позивачем сплачено в ціні придбаного товару, що стверджується платіжним дорученням № 1633086 від 24.10.2008 року.
20.03.2009 року Луцькою ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість СПД Літвінчук В.Б., про що складено акт від 20.03.2009 року № 988\17-1\2746713512.
Перевіркою встановлено, що в листопаді 2008 року позивачем в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту було включено транспортний засіб, зареєстрований на нього, як фізичну особу, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 12125,00 грн., а в січні 2009 року було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на 4392,00 грн.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2009 року за № 0000501702/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4392,00 грн. та № 0000511702/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8119,65 грн., в т. ч. 7733,00 грн. основного платежу та 386,65 грн. штрафної санкції
Згідно п. 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою КМУ № 1388 від 07.09.1998 року, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами.
Виходячи із приписів Правил, державна реєстрація транспортних засобів на фізичних осіб - підприємців не передбачена.
Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Факт сплати підприємцем до бюджету податку на додану вартість з вартості транспортних засобів при придбанні автомобіля, стверджується платіжним дорученням № 1633086 від 24.10.2008 року.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Оскільки чинним законодавством передбачено застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, суд приходить до висновку про правомірність віднесення підприємцем Літвінчуком В.Б. сплачених сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування на підставі п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Факт використання автомобіля у господарській діяльності підприємця підтверджується наказом № 14 від 03.11.2008 року «Про використання автомобіля», наказом № 15 від 03.11.2008 року «Про затвердження норм витрат палива», подорожніми листами № від 18 лютого 2009 року № 005807, від 17 лютого № 005808, від 23 лютого № 005809.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 3.4 Порядку), оскільки, як, визначено пунктом 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З акту перевірки Луцької ОДПІ не вбачається порушень допущених підприємцем Літвінчуком В.Б. в документальному оформленні, у підтвердженні відповідних витрат та відображенні їх у бухгалтерському та податковому обліку, та не використання придбаного транспортного засобу в оподаткованих операціях у межах їх господарської діяльності.
Таким чином, виходячи з наведених доказів у справі, суд вважає, що Луцька ОДПІ неправомірно прийшла до висновку про право включати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені при придбанні транспортного засобу, зареєстрованого лише на юридичну особу, а не на фізичну особу, та зараховувати ці суми в рахунок поточних податкових зобов'язань.
Отже, податкові повідомлення-рішення від 31 березня 2008 року за №0000501702/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4392,00 грн. та № 0000511702/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8119,65 грн., в т. ч. 7733,00 грн. основного платежу та 386,65 грн. штрафної санкції суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції від 31 березня 2009 року за № 0000501702/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 4392,00 грн. та № 0000511702/0 про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 8119,65 грн., в т. ч. 7733,00 грн. основного платежу та 386,65 грн. штрафної санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою державного мита в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного
адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня
складення постанови в повному обсязі - 3 червня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О. А. Лозовський