11.02.2010

Справа № 2-а-13/2010 року

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста Миколаєва

_______________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді – Беспрозванного О.В.,

при секретарі судового засідання – Онищенко М.В.,

за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язати нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та зобов’язати нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 2733 грн. 30 коп.

Позивач в судове засідання з’явився, позов підтримав, просив суд визнати дії посадових осіб УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва неправомірними, відновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва нарахувати та провести виплату заборгованості по невиплаченій щомісячній допомозі за 2006-2007 роки.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав:

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 212165.

Стосовно пропуску позивачем строків для звернення до суду з вимогою нарахування недоплаченої щорічної державної соціальної допомоги як "дитині війни" за 2006-2007 рік суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконними правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Грошові кошти є майном.

Таким чином, приймаючи рішення про відмову позивачу в підвищенні пенсії на 30 % відповідач порушив його право на отримання належних йому коштів, а тому строк позовної давності на ці правовідносини не поширюються.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року.

Згідно з ст. 6 вказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-VІ внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку надбавки до пенсії "дітям війни", то вимоги позивача, що стосуються зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва провести підвищення пенсії у 2006 році, задоволенню не підлягають. Відповідач не мав можливості здійснити передбачені законом виплати, оскільки інший державний орган - Кабінет Міністрів України, на який було покладено обов'язок визначити порядок виплати надбавки до пенсії "дітям війни", завчасно не виконав свої обов'язки. Отже вини відповідача в навмисному невиконанні вимог закону не має.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 того ж Закону, якою обмежено коло суб'єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано зокрема п. 12 ст. 71 та ст. 111 вказаного Закону такими, що не відповідають Конституції України.

Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином суд приходить до висновку, що правові положення, які передбачають виплату підвищення у розмірі 30 відсотків надбавки до мінімальної пенсії за віком, є чинними з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Крім того суд не може обрати такий спосіб захисту прав позивача, як стягнення з відповідача на його користь недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги.

Керуючись ст.ст. 7-12, 71,76,86,159,163,167,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва щодо не проведення виплати ОСОБА_1 за 2007 рік за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно підвищення розміру пенсії за віком в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити перерахування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви.

Головуючий по справі суддя: О.В. Беспрозванний