ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року № 813/4215/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю представника позивача Бєлановського В.П., представника відповідача Хмури Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агролеон-Захід» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агролеон-Захід» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000822202 від 05.08.2015 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем незаконно нараховано суму податку на прибуток у зв'язку з тим, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам і чинному законодавству, оскільки кошти, які надходили на рахунок підприємства надходили не від неідентифікованих осіб, а від конкретних покупців, що відображено у платіжних дорученнях та у банківських виписках. Також позивач зазначає, що при проведенні перевірки податким органом не було належно надано оцінки первинним документам, а тому податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що твердження відповідача про те, що взаємовідносини з фізичними особами не містять ознак операцій з роздрібної купівлі-продажу є хибними, оскільки чинним законодавством не передбачено кількісних обмежень при передачі товару покупцеві, а також не встановлено обов'язку продавця з'ясовувати ціль та мету придбання товару покупцем. Тобто, відповідно до чинного законодавства реалізація товару особі, яка не є суб'єктом підприємництва на стандартних умовах продажу товару вважається роздрібною торгівлею незалежно від кількості проданого товару і його призначення, оскілький такий продаж здійснено на умовах публічного договору, який серед істотних умов правочинну не вимагає письмової форми.

Відповідач позов заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву. У запереченнях зазначив, що поставка товарів фізичним особам здійснювалася за усною домовленістю, без укладання письмових договорів. До перевірки представлено видаткові накладні, які виписувались на покупців-фізичних осіб та не містять даних щодо ідентифікації даних осіб (ідентифікаційний номер, серію, номер паспорта (чи іншого документа, що ідентифікує особу). Додатково зазначив, що з представлених до перевірки накладних встановлено, що фізичним особам здійснювались поставка ТМЦ оптовими партіями, оскільки всі взаємовідносини з фізичними особами не містять ознак операцій з роздрібної купівлі-продажу, а відповідають операціям гуртової торгівлі, що передбачає в обов'язковому порядку ідентифікацію покупців. Під час проведення аналізу первинних документів встановлено, що видаткові накладні, які виписувались на фізичних осіб-покупців не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу. Отже отримані кошти на розрахунковий рахунок від неідентифікованих фізичних осіб є безповоротною фінансовою допомогою. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, Державною податковою інспекцією у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області проведено планову документальну перевірку Приватного підприємства «Агролеон-Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки встановлено порушення Підприємством п. 14.1.257 п.14.1 ст.14, п.135.1,п.135.2, п.135.4, п.п.135.5.4. ст.135, п.137.10 ст.137 Податкового кодексу України (далі- ПК України), про що відображено в акті перевірки № 269/13-23-2201/35988525 від 20 липня 2015 року.

На підставі встановлених порушень 05.08.2015 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000822202, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 949 908, 00 грн. (в тому числі за основним платежем 1 299 938,00 грн., за штрафними санкціями 649 969,00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Згідно з п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України).

Як вбачається із акта перевірки від 20.07.2015 року, у період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року ПП "Агролеон-Захід" здійснювало торгівлю мінеральними добривами.

Статтею 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 699 ЦК України пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, звернених до невизначеного кола осіб, є публічною пропозицією укласти договір, якщо вона містить усі істотні умови договору. Виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу є публічною пропозицією укласти договір незалежно від того чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

Судом встановлено, що позивач здійснював продаж товарів фізичним особам на підставі публічного договору.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що договори купівлі - продажу товарів здійснювалися усно. Продавець передав у власність Покупцям товари відповідно до рахунків - фактур та видаткових накладних.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань, позивачем долучено примірники первинних документів (рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні) щодо фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_144, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73,ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78,ОСОБА_79, ОСОБА_80,ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_145, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_146, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136,ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143,, з яких вбачається, що такі містять номер та дату, прізвище, ім'я та по-батькові покупця, назву продукції, її кількість і ціну.

Оскільки аналіз даних рахунків - фактури та видаткових накладних здійснювався під час перевірки, відтак позивачем до матеріалів справи долучено звіт виписаних рахунків-фактур та видаткових накладних за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.

Оплата придбаних товарів підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, з яких вбачається, що фізичними особами, при оплаті придбаного товару, сплачувався податок на додану вартість.

Суми податку на прибуток по взаємовідносинах з фізичними особами відображено у податковій звітності ПП "Агролеон-Захід", про що свідчать копії декларацій з податку на прибуток підприємства за 2012, 2013, 2014 роки та копії податкових декларацій з ПДВ за 2012,2013,2014 роки.

Тому твердження відповідача щодо продажу товару без складання договорів купівлі - продажу не беруться судом до уваги, оскільки долученими до матеріалів справи документами (рахунками про оплату, видатковими та податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, банківськими виписками, деклараціями з податку на прибуток та деклараціями з податку на додану вартість) підтверджується вчинення господарських операцій ПП "Агролеон-Захід" з реалізації товарів та продукції фізичним особам. Крім цього, у даному випадку законодавством не передбачено обов'язкової письмової форми договорів купівлі - продажу.

Твердження відповідача про відсутність у власності чи в оренді магазину у позивача, відсутності рекламної вітрини реалізуємого товару з наданням інформації щодо відпускних цін у позивача,судом не враховуються, з огляду на наступне.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що враховуючи специфіку товару, його продаж здійснюється з пртміщення складу позивача, яке він використовує на підставі договорів оренди нежилових приміщень №ДГ-725 від 01.02.2012 року, №ДГ-1030 від 01.02.2013 року, №ДГ-1531 від 01.02.2014 року. Відповідно до умов даних договорів, ОСОБА_33 (Орендодавець) здає, а ПП "Агролеон-Захід", в особі директора, що діє на підставі статуту (Орендар) бере в оренду нежитлові приміщення, а саме: склад мінеральних добрив загальною площею 1276.6 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; побутове приміщення загальною площею 102.3 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Вищевказані споруди надаються в оренду для здійснення статутної діяльності Орендаря.

Щодо доводів відповідача, що підприємство здійснювало продаж товарів без надання відомостей щодо відпускних цін, суд зазначає.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 706 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Тому ціна товару узгоджується між продавцем і покупцем в момент укладення договору (виписки рахунку) і може бути різною в залежності від фізичних характеристик товару, виробника, конкуренції на ринку та інших факторів.

Позивачем долучено до матеріалів справи прас-лист на товар, наявність якого свідчить, що кожен покупець може ознайомитись із продукцією та цінами на неї.

Як зазначалось вище, позивач здійснював продаж товару на підставі публічного договору, оплата за проданий товар здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.

Пунктом 70.12 ст.70 ПК України визначені підстави для обов'язкового використання юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм реєстраційних номерів облікової картки платників податків. Зазначений перелік не містить обов'язку ідентифікації фізичних осіб у випадку укладення договорів, предметом яких є об'єкти, щодо яких не виникає обов'язку сплати податків і зборів.

Відповідно до розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №174, - 1.3 Касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Отже, вказаною Інструкцією не передбачено права та обов'язку банківських установ вимагати від платника (в даному випадку покупця) продукції будь-яких інших відомостей, що ідентифікують платника, крім його імені (найменування).

Тому з урахуванням наведених вище норм, твердження відповідача про вчинення оптового продажу товару неідентифікованим фізичним особам є необґрунтованими.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога це - сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Положенням п. 137.10 ст. 137 ПК України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Зі змісту акта перевірки від 20.07.2015 року вбачається, що податковим органом не встановлено укладення позивачем, перелічених у ст. 14 ПК України, договорів. Отримання коштів відображено як оплата за реалізовані товари покупцями-фізичними особами, внаслідок чого, розрахунок за отриманий товар не може розглядатися як безповоротне надання коштів.

Тому твердження відповідача, що отримання позивачем грошових коштів, які надходили від покупців є безповоротною фінансовою допомогою - не знайшли підтвердження і не ґрунтуються на вимогах наведених норм ПК України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам статистичного обліку на перше число кожного місяця.

Тому господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Факт реального придбання товарів фізичними особами підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарських операцій, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агролеон-Захід» 487,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління ДФС у Львівській області № 0000822202 від 05 серпня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Агролеон-Захід» 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2015 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.