\
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2009 р. Справа № 2a-359/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання - Чміль І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області про зобов'язання провести нарахування та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області про зобов'язання провести нарахування та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни.
Позовні вимоги мотивує тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років йому така допомога не нараховувалася та не виплачувалася, а за період 2008 року була нарахована та виплачена вказана допомога у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в місті Ковелі Волинської області провести нарахування та стягнення державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по 2008 рік.
Відповідач у запереченні від 05 лютого 2009 року за №446/09-10 позову не визнав, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені Державним бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв'язку з чим просить застосувати строки позовної давності та в позові відмовити.
Сторони в судове засідання не з»явились, проте подали клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд задовольнив клопотання сторін та судовий розгляд здійснював в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області. Протягом 2006-2007 років йому нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а протягом 2008 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним посвідченням №124383 виданим 08 липня 1997 року із проставленим у ньому штампом «дитина війни» та довідкою Управління пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області від 02 грудня 2008 року №581.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року №2195-IV) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому, вимоги позивача щодо нарахування йому щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за 2007 рік підлягають задоволенню частково, за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року. Позовні вимоги про нарахування державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2007 року до 9 липня 2007 року задоволенню не підлягають, так як у цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено вказану виплату.
Ухвалюючи вказане рішення, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що Закон України «Про Державний бюджет» на відповідні роки не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», в частині обмеження виплат дітям війни. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому вимоги позивача щодо нарахування та стягнення соціальної допомоги як дитині війни підлягають задоволенню частково, починаючи з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, враховуючи при цьому, що у 2008 році йому було нараховане та виплачене підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позовні вимоги про нарахування державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року задоволенню не підлягають, так як на цей період часу діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно якого дітям війни виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Виходячи з вимог статті 22 Конституції України при прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів держава не може допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у тому числі і для дітей війни.
Враховуючи викладене, дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області щодо невиплати в належних розмірах ОСОБА_1щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни слід визнати неправомірними.
Не підлягає до задоволення вимога позивача щодо зобов»язання Управління пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області перераховувати та виплачувати йому пенсію з врахуванням вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки ті відносини, що могли б настати суд не розглядає.
Позивач просить стягнути із відповідача 3 890 грн. 60 коп. невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. При постановленні рішення суд, відповідно до ст. 162 КАС України може визначити спосіб його виконання. В даному випадку суд вважає за необхідне стягнути не конкретну суму допомоги, яку просить позивач, а зобов'язати відповідача провести перерахунок по виплаті вказаної допомоги і виплатити ОСОБА_1щомісячну державну соціальну допомогу як дитині і в такому випадку права позивача будуть повністю захищені та відновлені
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в містах та районах відповідно до покладених на них завдань призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у 2008 році Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області, де позивач перебуває на обліку. Тому, суд приходить до висновку, що саме на цього відповідача слід покласти обов'язок провести нарахування позивачеві підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року. При цьому, відповідача слід зобов'язати провести нарахування позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки саме на відповідача покладено обов'язок проводити нарахування підвищення пенсій дітям війни у конкретному розмірі, в зв'язку з чим суд не може перебирати на себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч. 7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного, суд через аналогію закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись частиною 3 статті 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області щодо невиплати в належних розмірах ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі Волинської області провести нарахування та виплату з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі з 07 квітня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Лозовський