Справа №4с-5 (2009)
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Волноваха 29 квітня 2009року
Волноваський районний суд, Донецької області
у складі: головуючого - судді Гальченко И.В.
при секретарі - Сєрих І.С.
з участю представника третьої особи – ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справа по скарзі ОСОБА_3 на неправомірні дії Іллічівського відділа державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся в суд із зазначеною скаргою на дії відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач постановою від 23.03.2007р. відкрив виконавче провадження по виконанню рішення Волноваського райсуду від 21.08.2006р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 шкоди 19.908грв.96коп., хоча рішення набрало чинності лише 19.04.2007р., а постановою від 21.03.2007р. було накладено арешт на його заробітну плату, чим порушено вимоги закону, оскільки на заробітну плату стягнення не може бути накладено і крім того проводилося виконання по рішенню, яке не набрало чинності. Вважає цю постанову незаконною, просить визнати арешт і постанову про арешт №8/1502 від 21.03.2007р. незаконними.
В судове засідання заявник та його представник не з*явилися, причину неявки до суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.147-148,150).
Представник відповідача в судове засідання також не з*явився, подали суду заперечення по скарзі та заяву про розгляд справи за їхньою відсутністю.
Представник третьої особи – ВАТ «ММК ім.Ілліча» вимоги скарги не визнала, показала суду, що дійсно ОСОБА_3 працював у них з 24.Х1.2004р. по 13.09.2007р., після чого був звільнений за прогули по ст.40 п.4 КзПП України, як усі працівники він відкрив свій особистий розрахунковий рахунок у промінвестбанку, куди йому перераховувалася заробітна плата, але цей рахунок ОСОБА_3 міг використовувати як завгодно (для зарплати, пенсій, усі грошові надходження на його ім*я, гроші за продане майно і пр.) і він не надав суду докази того, що сума, на яку накладений арешт – це саме його заробітна плата, сама поведінка ОСОБА_3 свідчить про небажання відшкодувати шкоду людині, яку він зробив інвалідом, він навмисно ухиляється від виконання рішення суду. Вважає дії ДВС законними.
Третя особа – ОСОБА_2 вимоги скарги не визнав, показав суду, що з травня 2004року (після ДТП з вини ОСОБА_3) дотепер йому ОСОБА_3 не сплатив у відшкодування шкоди жодної копійки, після винесення рішення йому ДВС виплатило лише 3421грв.92коп., після чого ОСОБА_3 подав скаргу на їх дії по накладенню арешту на його рахунок у банку і з того часу йому нічого не виплатили у відшкодування шкоди; вважає дії ДВС законними і правильними, оскільки ОСОБА_3 не відшкодовує йому шкоду навіть після рішення суду, всіляко ухиляється від виплати, тягне час, пише скарги, хоча зробив його інвалідом, він досі продовжує лікуватися.
У зв*язку з тим, що заявник і його представник знаходяться у м.Маріуполі і навмисно кілька разів не з*явилися за викликом суду, суд розглядав справу без їхньої участі, на підставі наданих ними доказів.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що доводи скарги не обгрунтовані і задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Як було встановлено в судовому засіданні на виконання рішення Волноваського райсуду від 21.08.2006р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 шкоди в сумі 19.908грв.96коп. (а.с.22-23) видано виконавчий лист, це рішення набрало чинності 19.04.2007р. (а.с.11-12), оскільки ОСОБА_3 було поновлено пропущений ним строк на апеляційне оскарження рішення. Відповідачем було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення 03.10.2006р. Відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» 21.03.2007року відповідачем було винесену постанову №8/1502 про арешт коштів боржника (а.с.13), якою накладено арешт на кошти в розмірі 19.908грв.96коп. що є на всіх рахунках та вкладах, що належать ОСОБА_3. А постановою від 18.04.2007р. №8/1502 виконавчі дії було відкладено у зв*язку з апеляційним оскарженням ОСОБА_3 рішення райсуду (а.с.14).
Після набрання рішенням чинності воно виконувалося у примусовому порядку і ДВС перерахувало ОСОБА_2 3421грв.92коп., які було стягнуто з рахунку боржника (а.с.72, 153-154), після чого ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС і постановою №15/192 від 16.06.2008року виконавчий документ було повернуто стягувачу (ОСОБА_2), де вказано, що ОСОБА_3 не працює, ліквідне майно у нього відсутнє, змінив адресу, про що не повідомив ДВС (а.с.153-155).
Таким чином дії відповідача відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Заявник в обгрунтування своїх вимог вказав на те, що державний виконавець наклав арешт на його грошовий рахунок у банку, куди йому перераховувалася заробітна плата з роботи, тобто на 100% його заробітної плати, чим порушив вимоги Закону. Але при цьому заявник не надав суду доказів своїх вимог, а саме він не надав суду доказів того, що гроші на його рахунку у відділені філії Іллічівського головного відділення Промінвестбанку у м.Маріуполі, на який ВДВС накладений арешт постановою №8/1502 від 21.03.2007р. (а.с.13), куди йому перераховувалася заробітна плата, складають саме його заробітну плату. Тим більше, що цей рахунок ОСОБА_3 міг використовувати як завгодно (для зарплати, пенсій, усі грошові надходження на його ім*я, гроші за продане майно і пр.) і арешт накладений лише на суму 19.908грв.96коп.. Тобто заявник не надав суду докази того, що сума, на яку накладений арешт – це саме його заробітна плата.
Дійсно відповідно до договору №1424/008 від 04.04.2001р. між УАКПІБ і ВАТ «ММК ім.Ілліча» укладений договір, згідно якого банк за дорученням ВАТ «ММК Ілліча» проводить виплату заробітної плати через банкомати (а.с.77-79).
Представник ВАТ ММК ім.Ілліча підтвердила суду, що ОСОБА_3 як і всі працівники підприємства мав свій особистий розрахунковий рахунок, на який йому перераховувалася його заробітна плата.
Але цей свій особистий рахунок ОСОБА_3 міг використовувати як завгодно (для зарплати, пенсій, усіх грошових надходжень, в тому числі і гроші за продане майно та інше), не лише для отримання заробітної плати.
Доказів про те, що вказаний рахунок у банку, на який накладений арешт на виконання рішення райсуду, він використовував лише для заробітної плати і що на ньому лише його заробітна плата, Пісарев суду не надав.
На підтвердження своїх вимог заявник надав лише виписку операції по рахунку з 01.01.2007р. по 27.04.2007р. (а.с.7-8), відповідно до якого на його рахунку було на момент накладення арешту на рахунок – на 02.04.2007р. лише 4.90грв. (а.с.8) і після того на його рахунок було зараховано: 06.04.2007р. - 1879грв., 23.04.2007р. - 485грв., 26.04.2007р. - 150.02грв., загальна сума – 2518грв. 92коп. (а.с.7).
Згідно ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертаються на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях. У разі відсутності у боржника коштів можно звернути стягнення на майно боржника, але це не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти.
Таким чином державний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження».
За данними Філлічівського головного відділення Промінвестбанку розрахунковий рахунок відкривається для зарахування будь-яких видів грошових коштів, на поточний рахунок можуть надходити будь-які платежі (заробітна плата, пенсія, допомога, доходи від реалізації власного майна, за договорами цивільно-правового характеру, інші платежі).
Дійсно відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків і із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості по стягненю – 20%.
Тому дії державного виконавця про накладення арешту на грошовий рахунок боржника (заявника ОСОБА_3) є законними, а вимоги заявника необгрунтовані і задоволенню не підлягають.
Але державному виконавцю при зняті з рахунку ОСОБА_3 грошей і передачи їх ОСОБА_2 на виконання рішення райсуду слід перевірити чи дійсно вказана сума – це заробітна плата боржника і тоді лише в цьому випадку слід з кожної поточної суму заробітної плати відрахувати по 20% на користь ОСОБА_2 на виконання рішення райсуду (повернувши всю іншу суму ОСОБА_3).
На підставі Закону «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні вимог ОСОБА_3 про скасування постанови державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції №8/1502 від 21.03.2007року про арешт коштів боржника – ВІДМОВИТИ у зв*язку з їх необгрунтованістю.
Ухвала може бути оскаржена в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів після подачи заяви про її оскарження, яка може бути подана до суду протягом 5-ти днів з наступного після її проголошення дня.
Суддя: