Справа №: 2-300/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"14" лютого 2012 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Петушкова С. А. ,

при секретарі – Безкоровайній А. І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирбуд» до ОСОБА_1, з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Міжгалузевий реєстраційний центр», про визнання третейської угоди недійсною, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати недійсною третейську угоду, на підставі якої в Постійно-діючому третейському суді при асоціації «Захист права» розглядалася справа № 11/19/06/07; поновити строк звернення зі скаргою на Рішення від 30 червня 2007 року Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права» у справі № 11/19/06/07; скасувати Рішення від 30 червня 2007 року Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права» у справі № 11/19/06/07.

Свої вимоги мотивує наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирбуд» є юридичною особою України, що підтверджується витягом № 333671 з Єдиного державного реєстру. 21 квітня 2008 року зборами учасників ТОВ «Мирбуд» був обраний директором ТОВ «Мирбуд» ОСОБА_2. На підставі цього протоколу ОСОБА_2 внесений в Єдиний державний реєстр як особа, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи ТОВ «Мирбуд» без довіреності. 18 червня 2008 року ОСОБА_2 повторно переобраний на посаду директора ТОВ «Мирбуд».

16 червня 2008 року, під час перебування в Апеляційному суді Кіровоградської області юридичний консультант директора ОСОБА_3 дізнався про наявність справи № 11/19/06/07 Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права», відповідно до рішення по якій від 30.06.07р. з ТОВ «Мирбуд» на ОСОБА_1 списується 225000 акцій закритого акціонерного товариства «Мирпром». На виконання цього рішення Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області прийняв ухвалу від 13.08.07р. у справі № 6-66/2007 про видачу виконавчого листа, яка на даний час скасована.

Дана третейська угода укладена щодо застосування третейським судом способу захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України. Так, в загальному випадку відсутній такий спосіб захисту прав та інтересів, як визнання правочину дійсним. Цей спосіб захисту є спеціальним і передбачений відповідно до ст. 220 ЦК України. Згідно з ч. 1 цієї статті, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Таким чином, закон розрізняє правові підстави для нотаріального посвідчення правочинів - це повинно бути передбачено або законом, або домовленістю сторін. Разом з тим, ст. 220 ЦК України передбачає судовий порядок визнання правочину дійсним тільки, якщо його нотаріальне посвідчення передбачене законом, тобто таких, які відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України без нотаріального посвідчення є нікчемними.

З іншого боку, згідно ч. 4 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Очевидно, без нотаріального посвідчення договір є неукладеним. Тобто, третейська угода, всупереч закону, передбачає визнання дійсним неукладеного договору.

Згідно ст. 16 ЦК України, суд захищає права та інтереси способами, встановленими законом. Визначення в третейській угоді способу захисту прав, не передбаченого законом, робить цю угоду недійсною.

Як зазначається в третейській угоді, визнання договору дійсним необхідне для подальшої реєстрації права власності на майно. В даному випадку майном є акції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює емітент або реєстратор. Емітентом акцій завжди є акціонерне товариство, тобто особа недержавної форми власності. Згідно ст. 1 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», реєстратор - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», юридичні особи можуть одержати ліцензію на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх статутом. Органи державної влади не можуть бути засновниками або учасниками реєстратора.

Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про третейські суди», виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа. Зі змісту цієї норми вбачається, що коли виконання зазначеного рішення не потребує вчинення певних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами (в тому числі про визнання права власності), то у суду відсутні правові підстави для прийняття та розгляду заяви про видачу виконавчого документа. Такий висновок є правомірним і тому, що видача виконавчого листа, який зобов'язує здійснити певні дії недержавні підприємства, суперечить п. 2 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди», оскільки примушує виконувати рішення третейського суду сторону, яка не була учасником третейської угоди. Таким чином, укладена третейська угода спрямована на примус сторонньої особи - реєстратора ТОВ «Міжгалузевий реєстраційний центр» виконати рішення третейського суду за угодою, в якій дана особа не була учасником. Це суперечить ст. 55 ЗУ «Про третейські суди» і також роблять зазначену третейську угоду недійсною.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним. Згідно п. 3 ст. 51 ЗУ «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути скасоване за умови, якщо третейську угоду визнано недійсною компетентним судом. Тобто, якщо третейська угода буде визнана недійсною, то і Рішення від 30.06.07р. Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права» у справі № 11/19/06/07 повинне бути скасоване.

Згідно із ст. 51 ЗУ «Про третейські суди», заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом. Зазначений строк не є присічним, тому його поновлення не заборонено. При цьому ТОВ «Мирбуд» підкреслює, що в законному порядку не уповноважував будь-кого, в тому числі ОСОБА_4, укладати будь-які угоди відносно акцій в кількості 225.000 штук, оскільки згідно ч. 2 ст. 98 ЦК України, таку угоду можна укладати тільки з дозволу зборів учасників товариства. Рішення про відчуження акцій збори учасників ТОВ «Мирбуд» не приймали. Тому будь-яка уповноважена особа ТОВ «Мирбуд» про відчуження акцій, укладання третейської угоди та про третейський розгляд не знали і дізналися тільки при ознайомленні з матеріалами справи 16 липня 2008 року, як про це зазначалося в первісному позові.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, вважається строком позовної давності. Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. В даному випадку поважною причиною ТОВ «Мирбуд» вважає те, що він не знав про підступне рішення третейського суду, а в цьому суді від імені ТОВ «Мирбуд» діяла не уповноважена особа - у змові з так званим кредитором. Про змову свідчить, зокрема, те, що п. Сніжна Л.В. і п. Шамота Л.М. подають тепер спільні судові скарги.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач та його представник до суду не явилися декілька раз, про час та місце розгляду справи кожного разу попереджалися належним чином.

Судом встановлено наступне.

За ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про третейські суди», на розгляд третейського суду може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських відносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 51 ч. ч. 2, 3 ЗУ «Про третейські суди», Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

У справі № 11/19/06/07 Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права», винесено рішення від 30. 06. 2007 року, відповідно до якого з ТОВ «Мирбуд» на ОСОБА_1 списується 225000 акцій закритого акціонерного товариства «Мирпром».

Рішення прийнято на підставі третейської угоди.

Рішення обґрунтоване тим, що сторони досягли згоди по усіх суттєвих умовах угоди. Підстави на здійснення правочинів від імені юридичної особи передбачені ст. 237 ч. 3 ЦК. Правові наслідки підписання угоди вповноваженою особою передбачені ст. 239 ЦК. Згідно із ст. 92 ЦК, 1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно із статутом ТОВ «Мирбуд», лише директор ТОВ діє від його імені без доручення. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 98 ЦК, ОСОБА_4, що виконувала обов’язки директора ТОВ «Мирбуд», не мала права діяти без відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Мирбуд», про що вона сама зазначала у відзиві на позовну заяву, наданому третейському суду.

Згідно із ст. 203 ЦК, 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 215 ЦК, 1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК.

Таким чином, особа, що підписала угоду від імені ЗАТ «Мирпром», та ТОВ «Мирбуд», не мала повноважень на це.

Крім того, суд керується при вирішенні даного спору рішенням Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 29. 05. 2009 року, Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14. 04. 2009 року по справі № К10/290-08/13, та заочним рішенням 20. 07. 2009 року, оскільки факти викладені в них на даний час не потребують доказування, крім того в останньому рішенні угоди позики, що стала підставою для передачі відступного та укладення третейської угоди визнані недійсними як такі, що укладені фіктивно.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 89, 92, 97, 203, 237-239, 241, 256, 267 ЦК, ст. ст. 1, 5, 12, 27, 34, 51, 55 ЗУ «Про третейські суди», ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», ст. ст. 208, 209, 213-215 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Мирбуд» строк звернення зі скаргою на рішення від 30 червня 2007 року Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права» у справі № 11/19/06/07.

Визнати недійсною третейську угоду, на підставі якої в Постійно-діючому третейському суді при асоціації «Захист права» розглядалася справа № 11/19/06/07.

Скасувати рішення від 30 червня 2007 року Постійно-діючого третейського суду при асоціації «Захист права» у справі № 11/19/06/073.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів після отримання його копії, через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: