Ухвала ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Завгородньої І.М., суддів: Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Мазур Л.М., Умнової О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2015 року, в с т а н о в и л а: У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 18 серпня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») укладено договір № 004-01506-180814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для пенсіонерів) у доларах США, відповідно до якого ним перераховано на вкладний рахунок банку грошові кошти у сумі 25 000 доларів США на строк з моменту його зарахування на вкладений (депозитний) рахунок по 14 лютого 2015 року включно зі сплатою відсотків у розмірі 9,85 %. Договором передбачено, що нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього договору, а також у день повернення вкладу в кінці строку дії цього договору або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та Правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі банку. Згідно із п. 1.10 вказаного договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п. 1.3 даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі банку. Відповідно до банківської виписки залишок на рахунку № НОМЕР_2 станом на 18 лютого 2015 року становить 26004,11 доларів США. 18 лютого 2015 року він звернувся до банку із заявою про зняття з поточного рахунка № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 19 000 доларів США за договором від 18 серпня 2014 року № 004-01506-180814 та оформлення договору банківського вкладу на суму 7000 доларів США строком на три місяці, а решту коштів просив виплатити готівкою, у зв'язку з чим того ж дня укладено договір № 002-01506-180815 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 7 000 доларів США строком - з моменту його зарахування на вкладений (депозитний) рахунок по 19 травня 2015 року включно зі сплатою відсотків у розмірі 5,5 %. Посилаючись на те, що відповідач у добровільному порядку кошти не повернув, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь суму вкладу та нараховані відсотки у розмірі 19 004,11 доларів США. Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2015 року, позов задоволено. Ухвалено стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 19 004 долари 11 центів США банківського вкладу та відсотків за договором № 004-01506-180814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для пенсіонерів) у доларах США від 18 серпня 2014 року. Вирішено питання про стягнення судового збору. У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором банківського вкладу, що призвело до істотного порушення права позивача, яке підлягає захисту шляхом стягнення на його користь банківського вкладу та нарахованих відсотків. Проте з таким висновком судів повністю погодитись не можна. За вимогами ст. ст. 213 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1988/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1>, 214 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1989/ed_2014_06_04/pravo1/T041618.html?pravo=1> рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Указаних вимог судами не дотримано. Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2014 року між сторонами укладено договір № 004-01506-180814 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для пенсіонерів) у доларах США, відповідно до п. п. 1.2, 1.8 позивачем перераховано на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 25 000 доларів США на строк з моменту його зарахування на вкладений (депозитний) рахунок по 14 лютого 2015 року включно. Відсоткова ставка на суму вкладу становить 9,85 %. 18 лютого 2015 року між сторонами укладено договір № 002-01506-180815 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, відповідно до умов якого позивачем перераховано на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 суму вкладу у розмірі 7 000 доларів США строком - з моменту його зарахування на вкладений (депозитний) рахунок по 19 травня 2015 року включно. Відсоткова ставка на суму вкладу становить 5,5 % Відповідно до п. 1.8 вказаних договорів зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного (поточного) або вкладного (депозитного) рахунка вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку. Пунктом 1.9 договорів передбачено, що нараховані проценти за вкладом виплачуються щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього договору, а також у день повернення вкладу в кінці строку дії цього договору або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі банку. Згідно із п. 1.10 вказаних договорів вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в п. 1.3. договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № НОМЕР_1, відкритий в установі банку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843578/ed_2015_09_03/pravo1/T030435.html?pravo=1> зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 1058 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844150/ed_2015_09_03/pravo1/T030435.html?pravo=1> за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_50081/ed_2015_07_16/pravo1/T002121.html?pravo=1> вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844152/ed_2015_09_03/pravo1/T030435.html?pravo=1> договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Зі змісту спірних депозитних договорів банківських вкладів вбачається, що п. 1.10 вказаних договорів передбачено, що вклад повертається по закінченню строку розміщення вкладу шляхом зарахування на поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись із використанням електронних платіжних засобів № НОМЕР_1, відкритий на ім'я вкладника.

Згідно з п. 1.9 вказаних договорів таким самим шляхом відбувається зарахування процентів за вкладом, що виплачуються щомісячно.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з виписками за угодою № 004-01506-180814 залишок на рахунку № НОМЕР_1 станом на 18 лютого 2015 року складає 26 004,11 доларів США (а. с. 3,4).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02 вересня 2014 року (справа № 3-80гс14).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 02 березня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 51 у ПАТ «Дельта Банк» з 03 березня 2015 року діє тимчасова адміністрація.

Спеціальним законом, що регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_07_16/pravo1/T124452.html?pravo=1>, у п. п. 6, 16 ст. 2 якого дані такі визначення: ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. п. 1-3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_399/ed_2015_07_16/pravo1/T124452.html?pravo=1> під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

За таких обставин заочне рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам слід з'ясувати характер спірних правовідносин, права та обов'язки сторін, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, і ухвалити у справі законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 23 червня 2015 року скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий І.М. Завгородня Судді: В.С. Висоцька Ю.Г. Іваненко Л.М. Мазур О.В. Умнова