Справа № 2 – 4757/09

РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2009 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого             Ломакіна В.Є.

за участю секретаря         Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що причиною розпаду їхньої сім’ї стало те, що вони люди різних характерів і поглядів на життя, через що між ними постійно виникають різні непорозуміння. На протязі двох років сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Їх шлюб носить формальний характер, а тому його збереження є неможливим.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснила, що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав та не заперечує відносно розірвання шлюбу.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив:

Сторони по справі уклали шлюб 17 лютого 2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції – актовий запис № 06, про що свідчить свідоцтво про одруження від 17 лютого 2006 року серія І-ИД № 010075, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції.

Від даного шлюбу у подружжя народився син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження 1-ИД №031738 від 02.08.2006 року.

У судовому засіданні встановлено, що від даного шлюбу у подружжя є одна неповнолітня дитина, сім’я розпалася, сторони подружніх стосунків не підтримують, примиритись та зберегти сім’ю не бажають.

За таких обставин суд приходить до переконання, що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім’ї суперечить їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між ними розірвати.

Крім цього, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на позивача, а відповідача звільнити від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 110, 212, 213, 214, 215, 224 – 226 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 17 лютого 2006 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції – актовий запис № 06.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з позивача ОСОБА_1, звільнивши від сплати державного мита відповідача ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду  Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                      В.Є. Ломакін

Копія вірна

Суддя                                             В.Є. Ломакін