Справа № 2-а-262/09/2029
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Зябрової О.Г.
при секретарі - Радченко О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова та Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, 3-я особа - Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому просив зобов»язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення та разової грошової допомоги за 2007 та 2008 роки всього у сумі 10953, 48 гривень.
В обгрунтування позивних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з чим він має право на отримання різних пільг, компенсацій і допомоги, передбачених Законами України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі:
• право на отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат згідно ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при чому розмір мінімальної заробітної плати згідно ч. 7 ст. 48 вказаного Закону визначається на момент виплати;
• право на отримання щорічно до 5 Травня разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом з тим, у 2007-2008 роках позивач не отримав щорічну грошову допомогу на оздоровлення та разову грошову допомогу у встановлених законодавством розмірах.
Оскільки з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп від 22.05.2008р. відповідач добровільно не здійснив перерахунок належних позивачу вказаних соціальних виплат, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії за віком і не виплатив заборгованість, що утворилась в наслідок проведеного перерахунку, позивач змушений був звернутися до суду за захистом і відновленням його порушених прав.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, у судовому засіданні надала до суду заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, в яких посилалась на те, що усі виплати позивачу були нараховані та виплачені у відповідності до законів України про Державний бюджет України на відповідні роки та постанови Кабінету Міністрів України, крім того, оскільки вони являються розпорядниками коштів нижчого рівня, то не можуть відповідати за зобов»язання бюджету щодо відшкодування заборгованості з компенсаційних виплат і здійнюють виплати відповідно до коштів, які їм направляє головний розпорядник – Міністерство праці та соціальної політики України, отже вони не є належним відповідачем по даному позову. Також, представник відповідача наполягала на застосуванні ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України та відмови у позовних вимогах позовачу на підставі пропуску строку позовної давності.
Співвідповідач, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, у судове засідання не з»явились, надіслали до суду заперечення проти позовних вимог, в яких просили розглядати справу без участі їх представника та в обгрунтування своїх заперечень посилались на те, що вони здійснюють лише пропорційний розподіл коштів по районах області відповідно до наданої районами потреби в коштах та в межах фінансових надходжень по кожному коду бюджетної класифікації. Вони не здійснюють безпосередньо соціальних виплат громадянам відповідних категорій, тому не мають кошторисних призначень на здійснення відповідних виплат та реєстраційних рахунків для обліку коштів для здійснення цих виплат, отже не можуть являтися відповідачами по даній справі. Крім того, після вступу в дію рішень Коституційного Суду України від 09.07.2007р та 22.05.2008р. Кабінетом Міністрів України, якому надано право встановлювати розмір соціальних виплат, не було визначено механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення. Отже, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації діяло в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України та відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню. Також Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації в своїх запереченнях на позовні вимоги ОСОБА_1 зазначало, що хоча рішеннями Коституційного суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р. і визнано неконституційними положення в частині соціальних виплат відповідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», однак механізм та порядок виплати щорічної допомоги на оздоровлення у зв»язку з цими рішеннями не було визначено.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, розглянувши заперечення співвідповідача по справі, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи і має право на пільги встановлені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується копією посвідчення серії А № 092338, виданого 11.02.1999р. та вкладкою № 640642, виданою 06.11.2008 року (а.с. 2), копією посвідчення серії Б № 254709, виданого 22.01.1998 року (а.с. 6).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат. Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам І групи – 10 мінімальних пенсій за віком, ІІ групи – 8 мінімальних пенсій за віком, ІІІ групи – 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.п. 13, 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати були зупинені та пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VІ на 2008 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - щорічна допомога на оздоровлення та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - разова грошова допомога до 5 Травня виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України .
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Рішенням Конституційного суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 64, розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ та положень ст. 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Пунктом 5 зазначених Рішень Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п.п. 13, 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року, а положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2006 р. № 107-VІ, втратило чинність 22 травня 2008 року.
Як пояснила у судовому засіданні представник позивача, саме Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова здійснює нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 Травня та разової щорічної допомоги на оздоровлення.
З довідки, наданої представником відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова за № 2106 від 21.04.2009р. ОСОБА_1 у 2007 році було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн., у 2008 році було виплачено - щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 120 грн. та разову грошову допомогу до 5 Травня у 2007 році – у розмірі 360 грн., у 2008 році – у розмірі 400 грн.
Як зазначено вище, рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 та 22.05.2008 визнано неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі щодо зупинення норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які визначають розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальної заробітної плати.
26.02.2009р. позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова з проханням здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до 5 Травня, виходячи з норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2008 роки (а.с.4), однак відповіді на своє зверенення до наступного часу не отримав і перерахунок йому не був здійснений.
Суд зазначає, що з 09.07.2007 та з 22.05.2008 року, у разі звернення осіб про виплату їм щорічної допомоги на оздоровлення за відповідний рік у розмірах, встановлених нормами Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», органи соціального захисту населення не мають підстав відмовляти у здійсненні таких виплат, оскільки з моменту прийняття рішення Конституційним судом України зобов’язані діяти на підставі Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснюючи виплати у розмірах, встановлених саме цими Законами.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закони підлягають застосуванню при вирішення даного спору.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений звужувати зміст Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до ч.1 ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є безпідставним.
Таким чином, бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова з приводу щодо нарахувань позивачу щорічної допомоги на оздоровлення згідно ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат не відповідає законодавству.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу у 2007 році та 2008 році щорічна допомога на оздоровлення була нарахована та виплачена не в повному обсязі.
Крім того, як встановлено судом, позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, оскільки його інвалідність пов»язана з перебуванням на військовій службі, і він відповідно має право як інвалід 2 групи на щорічне отримання разової грошової допомоги до 5 Травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня особам, зазначеним у цьому Законі, виплачується разова грошова допомога у кратному розмірі до мінімальної пенсій за віком.
Згідно ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов’язаних з веденням в дію цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 липня 2008 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», збільшений на 1%.
Зі змісту ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, які призначені особам, згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1%.
Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 Травня, законодавчо не визначено.
З урахуванням положення ч.7 ст.9 КАС України, суд, приходить до висновку, що у зв’язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 Травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова щодо виплати позивачу недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2008 роках та разової грошової допомоги до 5 Травня у 2008 році не відповідає діючому законодавству.
Суд зазначає, що питання стосунків між суб’єктами владних повноважень щодо отримання в повному обсязі фінансування на виконання положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може погіршувати спеціальний захист позивачів та розмір соціальних виплат, гарантованих їм зазначеними Законами.
Обов’язок щодо нарахування та вчинення дій щодо виплати соціальної допомоги позивачу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабинета Міністрів України від 20.09.2005р. за № 936 законодавством держави покладений на уповноважений орган праці та соціального захисту населення за місцем реєстрацції громадян, тобто на відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова.
Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через їх необґрунтованість.
Так, порушення права позивача на отримання в відповідному розмірі щорічної допомоги на оздоровлення тривало з 09.07.2007 року. 26.02.2009 року ОСОБА_1 звертався до відповідача з проханням здійснити йому перерахунок відповідних соціальних виплат та не отримав від відповідача письмову відмову та здійснення перерахунку, після чого змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 92, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” № 796-ХІІ від 28.02.91, ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9, 11, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманних сум соціальних виплат – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м.Харкові ради здійснити перерахунок та провести відповідні виплати призначеної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів, встановлених п.1 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до Дня перемоги відповідно до розмірів, встановлених ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням здійснених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складання постанови в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2009 року.
Суддя О.Г.Зяброва
Справа № 2-а-262/09/2029
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2009 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Зябрової О.Г.
при секретарі - Радченко О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова та Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат, -
ВСТАНОВИВ:
В порядку ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про призначення, нарахування та виплату недоотриманних сум соціальних виплат – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної ради м.Харкова.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м.Харкові ради здійснити перерахунок та провести відповідні виплати призначеної ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до розмірів, встановлених п.1 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та разової грошової допомоги до Дня перемоги відповідно до розмірів, встановлених ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. з урахуванням здійснених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі – з дня складання постанови в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови буде виготовлено 20 травня 2009 року.
Суддя О.Г.Зяброва