Судове рішення #5167125

2-а-64/09

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2009 р.                                     м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Таран Т.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахування та виплати, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,—-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради (далі Управління праці), в якому, посилаючись на незаконність дій відповідача при виплаті їй допомоги з догляду за дитиною у 2007-2008 роках, просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсягу допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку за 2007-2008 роки, зобов’язати порахувати та виплачувати щомісячну допомогу у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та стягнути з відповідача недоплачену за 2007-2008 роки допомогу по догляду дитиною до трьох років в сумі 7570,32 гривні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги в повному обсягу, наполягала на задоволенні позову, додатково клопотала про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсягу. Посилаючись, що Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради є бюджетною організацією, здійснює виплати в межах асигнувань, повноважень щодо визначення розміру та розрахунку державної допомоги не має, виплати здійснили згідно до чинного законодавства, просили відмовити у позові у повному обсягу. Зазначив додатково про відсутність підстав для стягнення коштів за 2008 рік, оскільки відповідна норма закону не була визнана неконституційною, ва також наполягав на застосуванні позовної давності до вимог в частині 2007 року.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 16.04.2007 року їй призначено державну допомогу по догляду за дітьми до трьох років, цей факт визнаний в судовому засіданні представником відповідача. Представником позивача також визнаний факт сплати ОСОБА_3 грошової допомоги у 2007-2008 роках саме у розмірі, зазначеному позивачем, тобто 4496 гривень, а також не оспорювалася правильність розрахунку суми, яка, на думку позивача, належить сплаті.

Згідно із ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції, що діяла на момент призначення позивачці державної допомоги, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 від 19.12.2006 року розмір виплат був обмежений, а дію ст. 15 ч. 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» призупинено, отже, відповідач здійснював виплати відповідно до Закону України» Про державний бюджет на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.

Статтею 85 п. 23 пп. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яку викладено в наступній редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Зазначені норми Закону неконституційними у встановленому порядку не визнавалися, таким чином, підстав для задоволення позову в частині перерахування за 2008 рік суд не вбачає.

Стаття 99 ч. 2 КАС України встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Частина 4 вказує, що якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Статтею 23 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811 від 21.11.1991 року визначено можливість оскарження рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, у вищестоящих органах виконавчої влади або у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи 07.11.2008 року представник позивача звернувся до відповідача з відповідним запитом, на який отримане роз’яснення № П-199 від 05.12.2008 року про порядок призначення та виплати грошової допомоги, яке, на думку суду, рішенням суб'єкта владних повноважень не є.

Зважаючи, що позивач з будь-якими скаргами на дії чи бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райадміністрації до вищестоящих органів виконавчої влади не звертався, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав ОСОБА_3 дізналася або повинна була дізнатися після опублікування рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (Офіційний вісник України від 27.07.2007 року № 52), та саме з цієї дати рахується строк для звернення до адміністративного суду.

Оскільки позовну заяву позивачка направила до суду 17.12.2008 року, як вбачається з поштового штемпелю на конверті, суд, приймаючи до уваги норми ст. 100 КАС України, згідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, поважних причин пропущення строку представником позивача або позивачем не вказано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 163 КАС України,—

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахування та виплати, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради при нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно  до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за період з 17 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років 470 гривень.

Постанова набирає законної сили після строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання такої заяви, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                             О.І. Дацюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація