08.07.2010

Справа № 2-а-1246/2010 року

П О С Т А Н О В А

Ім’ ям України

8 липня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Беспрозванного О.В.,

при секретарі Онищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 089430 від 17.04.2010 року та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2010 року позивач був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП за порушення вимог п. 14.6 ПДР України: керував транспортним засобом в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе та здійснив обгін транспортного засобу ближче 50 метрів від пішохідного переходу. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

22.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови ВЕ 089430 від 17.04.2010 року та стягнення моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що із даною постановою він не згоден, вважає дії інспектора ДАІ неправомірними, а тому просив суд скасувати її як незаконну.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але до суду надійшли письмові заперечення від нього на адміністративний позов, в яких спростовуються обґрунтування вимог позивача. Як вказує у запереченнях, дії інспектора ДАІ цілком правомірні та відповідають законодавству, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 17.04.2010 року позивач був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч. 2 КУпАП за порушення вимог п. 14.6 ПДР України: керував транспортним засобом в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе та здійснив обгін транспортного засобу ближче 50 метрів від пішохідного переходу. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

Згідно зі ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оглянувши постанову по справі про адміністративне правопорушення, а також доданий до неї протокол про адміністративне правопорушення, суд не вбачає наявності доказів, підтверджуючих факт вчинення позивачем вищевказаного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні вищевказаного правопорушення не доведена, тобто не надано суду достатніх доказів, на підставі яких остаточно можливо стверджувати про вчинення позивачем вищевказаного правопорушення, а тому у нього є всі підстави скасувати вищевказану постанову за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що діями інспектора ДАІ позивачу не було завдано моральної шкоди, а тому у задоволенні його вимоги стягнути з відповідача на його користь 850 грн. в якості її відшкодування слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158, 161, 163 КАС України, ст.ст. 247 п. 1, 288, 293 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 089430 від 17.04.2010 року та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Постанову ВЕ 089430 від 17.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП, - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП - закрити в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Беспрозванний