П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2015 року                      № 826/16394/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О.,  розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу  

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» (далі по тексту – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському  районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» 10 липня 2015 року;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському  районі Головного управління ДФС у м. Києві визнати поданою податковому декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року з дня її фактичного отримання, тобто з 10 липня 2015 року.  

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 серпня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16394/15, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28 вересня 2015 року.  

У судовому засіданні 28 вересня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» (код ЄДРПОУ 05744194) зареєстроване юридична особа, за адресою: 03022, місто Київ, провулок Охтирський, будинок 3.   

          Позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському  районі Головного управління ДФС у м. Києві та є платником податку на додану вартість.

          Відповідно, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» та Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено Договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, визнаються сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

           10 липня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» засобами електронного зв’язку надіслало до ДПІ Голосіївському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року із додатками.

Проте, відповідач не прийняв зазначену вище податкову декларацію, мотивуючи відмову порушенням норм статті 48 Податкового кодексу України, що зазначено у відповідному рішенні про відмову у прийнятті податкової звітності.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Водночас п. 49.11 ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 № 233 (далі – Інструкція).

Відповідно до 7.4. Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Пункт 7.5 Інструкції встановлює, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З наведеного вбачається, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. При цьому, відсутність першої квитанції свідчить, що звітність не доставлена до контролюючого органу. Перша квитанція не містить інформацію про прийняття та/або не прийняття податкової звітності.   

Відповідно до 7.5 Інструкції підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

У разі, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Матеріали справи свідчать, що позивачу направлено другу квитанцію, в якій не зазначено про неприйняття податкової звітності.

          В той час, відповідно до повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності від 24 липня 2015 року № 13170/10-26-50-28-02, зазначено порушення рядка 6 – місцезнаходження платника податків.                     

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

За визначенням частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд»: 0302, місто Київ, Голосіївський район, провулок Охтирський, будинок 3.   

Як свідчать дані неприйнятої податкової звітності, а саме в графі 6 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року зазначена ідентична адреса.  

Таким чином, судом встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) вказана позивачем в зазначених податковій декларації та інформація про місцезнаходження ТОВ «ВК Підряд» внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців повністю співпадають, а тому суд вважає, що висновок відповідача про наявність у податковій звітності помилки – «місцезнаходження юридичної особи» є необґрунтованим та не підтверджується документально.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмова у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року із додатками є протиправною, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо неприйняття спірної податкової декларації, суд вважає за необхідним захисти права позивача шляхом визнання прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію в день її фактичного подання.  

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19    Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» податкової звітності: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит.

3. Вважати прийнятою та зареєстрованою, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд», податкової звітності: податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит 10 липня 2015 року о 15:34:28.

4. Судові витрати в сумі 146,16 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Підряд» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                К.Ю. Гарник