Справа № 1- 52/2011р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2011 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарях Голубенко О.В., Форманчук К.В.

з участю прокурора Янчука Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого ТОВ "Інтербуд" кам'янщиком, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого: 19.09.2003 року Сєвєродонецьким місцевим судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого з ВК 03.08.2004 року умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяця 10 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, не одруженого, що має базову середню освіту, працюючого водієм-експедитором ПП "Бондар", зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

05.06.2010 року, близько 23 год., ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повертаючись з відпочинку, де вжили спиртні напої, прибули на зупинку громадського транспорту - тролейбусів маршруту №24 та автобусів маршруту №99, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві. В цей же час ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину, розташованого на зупинці громадського транспорту, де наступив на ногу ОСОБА_4, за що вибачився, а потім став задавати ОСОБА_4 різні запитання, на що ОСОБА_4 сказав, щоб ОСОБА_1 купив те, що хотів та йшов з приміщення магазину. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 вийти на вулицю. Після цього, знаходячись у громадському місці, поблизу зупинки громадського транспорту - автобусів маршруту №99, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві, ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в присутності інших громадян, безпідставно, умисно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, що виразилось в очевидному для винного та оточуючих зневажливому ставленні до громадян, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, норми моралі та добропристойності, діючи з особливою зухвалістю, вдарив ОСОБА_4 кулаком у праву щоку та наніс ще декілька ударів у різні частини тіла, після чого з місця вчинення злочину пішов.

Крім того, 05.06.2010 року, близько 23 год., під час перебування поблизу зупинки громадського транспорту - тролейбусів маршруту №24 та автобусів маршруту №99, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві, коли ОСОБА_1 став чіплятися та приставати до потерпілого ОСОБА_4, який для полегшення рухів зняв свою куртку "Колумбія", яку поклав біля входу до магазина, розташованого на зупинці громадського транспорту, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеної куртки "Колумбія".

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 став намагатись розборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_4, але не розборонивши, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з-під входу до магазину чуже майно, а саме - куртку "Колумбія", вартістю 400 гривень, належну ОСОБА_4 в якій знаходився гаманець, вартістю 60 гривень з грошима в сумі 3500 гривень, чеками з магазинів та дисконтними картками, які матеріальної цінності не становлять, електронним ключем, який матеріальної цінності не становить, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3960 гривень. Після цього, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що їм пора йти додому та тримаючи викрадену куртку в руках, з місця вчинення злочину втік та в подальшому викраденим чужим майном розпорядився за власним розсудом.

Крім того, 25 липня 2010 року, після вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 зателефонував своїй знайомій ОСОБА_5, з якою під час розмови вони посварились.

26.07.2010 року, вранці ОСОБА_1 вирішив піти на роботу до ОСОБА_5 для з'ясування їх стосунків. 26.07.2010 року, близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_1 прийшов до кіоску "Свіжий хліб", що орендує ОСОБА_6, розташованого біля входу до ринку "Люкс", по вул.Г.Дніпра, 35-б, в м. Києві, де ОСОБА_5 працювала реалізатором товару. В ході розмови ОСОБА_1 розлютився та наніс декілька ударів ОСОБА_5 по голові та обличчю. Після цього, ОСОБА_1 побачив у лівому кутку прилавку приміщення цього кіоску коробку з грошима. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне відкрите викрадення чужого майна.

При цьому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 повторно відкрито викрав з вищезазначеної коробки гроші в сумі 930 гривень, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму. З відкрито викраденими грошима ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд.

Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.1 ст.296, ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому, підсудний ОСОБА_1 також зазначив, що 05.06.2010 року, близько 23 год., він з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повертаючись з відпочинку, де вжили спиртні напої, прибули на зупинку тролейбусів маршруту №24, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка. В цей же час він зайшов до приміщення магазину, розташованого на зупинці громадського транспорту, де наступив на ногу ОСОБА_4, за що вибачився, та став з’ясовувати з ним стосунки, на що ОСОБА_4 сказав, щоб він купив те, що хоче та йшов з приміщення магазину. На це він запропонував ОСОБА_4 вийти на вулицю розібратися. Після цього, знаходячись поблизу зупинки, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві, він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в присутності інших громадян, вдарив ОСОБА_4 кулаком у праву щоку та наніс ще декілька ударів у різні частини тіла, після чого з місця події пішов.

Крім того, 25 липня 2010 року, після вживання спиртних напоїв він зателефонував своїй знайомій ОСОБА_5, з якою під час розмови вони посварились. 26.07.2010 року, вранці він вирішив піти на роботу до ОСОБА_5 для з'ясування їх стосунків. 26.07.2010 року, близько 10 год. 30 хв., він прийшов до кіоску "Свіжий хліб", розташованого біля входу до ринку "Люкс", по вул.Г.Дніпра, 35-б, в м. Києві, де ОСОБА_5 працювала реалізатором товару. В ході розмови він розлютився та вдарив ОСОБА_5. Після цього, коли виходив з приміщення кіоску, побачивши у лівому кутку прилавку приміщення цього кіоску коробку з грошима він забрав з вищезазначеної коробки гроші, як потім стало відомо в сумі 930 гривень. З забраними грошима він пішов з місця події та в подальшому розпорядився ними на власний розсуд. Чужі гроші він забрав самовільно, без будь якого дозволу, оскільки хотів компенсувати витрати які поніс під час спільного проживання з ОСОБА_5

Допитаний при судовому слідстві підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку, доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують, не обдумавши їх наслідки. У вчиненому він кається, просить суворо не карати, врахувати його щире каяття, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому, підсудний ОСОБА_2 також зазначив, що 05.06.2010 року, близько 23 год., він з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 повертаючись з відпочинку, де вжили спиртні напої, прибули на зупинку тролейбусів маршруту №24 та автобусів маршруту №99, біля ст. метро "Мінська" - по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві. Під час перебування поблизу зупинки тролейбусів маршруту №24, коли ОСОБА_1 з’ясовував стосунки з ОСОБА_4, який для полегшення рухів зняв свою куртку "Колумбія", яку поклав біля входу до магазина, розташованого на зупинці громадського транспорту, він став намагатись розборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_4, але не зміг цього зробити. Тоді він впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з-під входу до магазину чуже майно, а саме - куртку "Солумбія", належну ОСОБА_4 в якій знаходився гаманець, з грошима в сумі 3500 гривень, чеками з магазинів та дисконтними картками, електронним ключем. Після цього, він повідомив ОСОБА_3, що їм пора йти додому та тримаючи викрадену куртку в руках, з місця вчинення злочину втік та в подальшому викраденим чужим майном розпорядився за власним розсудом. Кількість, найменування та вартість викраденого майна він не оспорює.

Крім визнання своєї вини підсудними, їх винуватість у вчиненні інкримінованих їм діянь також підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, згідно оголошених в суді показань допитаного в якості потерпілого при досудовому слідстві ОСОБА_4, 05.06.2010 року, близько 23 год. він повертався з роботи та перебував біля станції метро "Мінська", неподалік від зупинки маршрутного таксі, по вул. Тимошенка, 21. Він випив після роботи 2 пляшки пива, але почував себе нормально і сп'яніння не відчував. Зайшовши до приміщення магазинчику, розташованого біля виходу з метро та біля зупинки маршрутного таксі, він спілкувався з продавщицею. В цей момент до магазину зайшов раніше невідомий йому чоловік, який був в стані алкогольного сп'яніння. Він, не координуючи свої дії та рухи, не втримав рівноваги та наступив йому на ногу. Цей молодий чоловік виглядав наступним чином: вік приблизно 30 років, зріст 175-180см, середньої статури, був одягнений в бежеві штани, світлу теніску та коричневі босоніжки. Він вибачився за те, що наступив на ногу. Після цього той чоловік почав питати у його різні речі. Так як він не хотів з ним спілкуватись, то пояснив йому, щоб він купив те, що хотів та вийшов з приміщення магазину. Чоловіку не сподобалась його відповідь, після чого той запропонував вийти на вулицю поговорити.

Вони вийшли на вулицю і спілкувались на підвищених тонах, але бійки не було. Неподалік на зупинці знаходились чоловік та жінка, які спостерігали за ними, жінка голосно питала, про що вони розмовляють, і намагалась втрутитись в розмову. Після цього він відійшов від даного чоловіка на певну відстань та хотів повернутись до магазинчику. Коли він обернувся, то побачив, що даний чоловік направляється в його сторону з явними намірами його вдарити, після чого чоловік вдарив його кулаком в праву щоку, а він дав йому здачі, після чого вони почали битися. Він займався боротьбою, тому знав, що особисті речі йому будуть заважати. Він зняв з себе спортивну куртку чорного кольору, вартістю 400 грн., в якій знаходився матерчатий гаманець, сірого кольору, вартістю 60 гривень, в якому знаходились гроші в сумі приблизно 3500 гривень купюрами номіналом по 100 та 50 гривень, дисконтні картки, матеріальної цінності не представляють, електронний ключ, матеріальної цінності не представляє, та різні чеки про оплату придбаного товару. Крім куртки він зняв рюкзак, спортивну сумку, годинник та поклав дані речі біля входу до магазинчику. Після того, як він зняв дані речі, до нього став підходити другий чоловік, який виглядав наступним чином: вік приблизно 35 років, зріст приблизно 165-170см, середньої статури, одягнений в одяг бежевого кольору та темні сандалі, йому важко пригадати, чи відтягувала жінка своїх товаришів. Він не хотів битись одночасно з двома, тому трохи побігав навколо магазину. Через певний час чоловіки припинили свої дії та стали йти в сторону маршруту автобусу № 99 вздовж проїжджої частини.

Він підійшов до магазинчика забрати свої речі та помітив, що відсутня куртка. В цей момент продавщиця підтвердила, що вони забрали куртку, хто саме, вона не сказала. Він пішов в ту сторону, куди направились чоловіки та жінка. Коли зайшов за кут будівництва, то побачив їх на відстані. Він трохи зменшив дистанцію між ними, після чого йшов за ними. В цей же момент набрав номер 102, повідомив міліції, що його побили та викрали куртку, і він переслідує викрадачів, при цьому повідомив місце перебування. Дані чоловіки та жінка зайшли до будинку №10, по вул. З.Гайдай. Він дочекався приїзду працівників міліції, пояснив ситуацію та вказав на під'їзд, у який зайшли чоловіки та жінка. Через певний час ці чоловіки знову вийшли на вулицю, де їх затримали. Після цього у нього прийняли заяву про вчинений злочин (т.1, а.с.72-74).

З показань допитаної при судовому слідстві в якості потерпілої ОСОБА_6 слідує, що вона є приватним підприємцем та має хлібний кіоск на ринку "Люкс", розташованому по вул. Г.Дніпра, 35 в м. Києві. Її чоловік також приватний підприємець і допомагає їй слідкувати за роботою кіоску. В кіоску на іспитовому терміні працюють позмінно два продавці: ОСОБА_5 та Ірина.

25.07.2010 року, ввечері роботу кіоску за день перевіряв її чоловік. Того дня працювала ОСОБА_5. Кожного вечора або вона або чоловік отримують від продавців касу, перераховують гроші, складають відповідні документи, після чого залишають у касі на наступний день приблизно 1000 гривень для того, щоб продавці могли розрахуватись з поставщиками. Таку ж суму чоловік залишив і цього вечора. Вона не може самостійно розраховуватись кожного дня з поставщиками, тому що вони приїжджають у різний час, одні вранці близько 08 год., інші можуть приїхати о 12.00 год.

Вранці продавець самостійно відкриває кіоск та починає роботу. 26.07.2010 року на зміні працювала ОСОБА_5. Близько 12 год. їй зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що в кіоск заходив її колишній знайомий ОСОБА_1, розпочав бійку, після чого викрав гроші з каси кіоску. До цього випадку ОСОБА_1 приходив до кіоску, коли працювала ОСОБА_5, з'ясовувати стосунки, заважав роботі кіоску, хуліганив, колись розбив скло у кіоску, ОСОБА_5 на нього неодноразово викликала міліцію, але грошей ОСОБА_1 раніше до цього випадку не викрадав. При проведенні ревізії вона виявила відсутність 929,99 гривень, які були викрито викрадені підсудним.

Згідно показань допитаної при судовому слідстві в якості свідка ОСОБА_5, з ОСОБА_1 вона знайома протягом 4 років. Протягом 3 років вони проживали разом ІНФОРМАЦІЯ_10, за цей час він зловживав спиртними напоями, і коли був дуже п'яний, то піднімав на неї руку, але їй було його шкода, та вона не зверталась до міліції. ОСОБА_1 то працював півроку, а потім його за вживання спиртних напоїв виганяли, то знову влаштовувався на роботу, а його знову виганяли, тобто заробіток у нього був не стабільний. Коли ОСОБА_1 працював, то зарплату він приносив додому. За час проживання вони придбали разом, але в більшості за її гроші, диван вартістю 250 гривень, телевізор вартістю 700 гривень та ДВД-програвач вартістю 450 гривень.

Рік тому вони розійшлись, ОСОБА_1 захотів забрати придбаний ними диван, і вона не була проти, але він його до цього часу не забрав. Коли вона переїхала з даної квартири, то диван у ній і залишився. Вона домовилась з власницею квартири, що в разі потреби забере диван, вона була не проти, а за декілька днів до даного випадку вона дізналась, що власниця квартири частинами виплачує ОСОБА_1 за диван гроші. ОСОБА_1 весь час наполягає на подальшому спілкуванні, в разі, коли вона відмовляється підтримувати з ним стосунки, то він б'є її. Вона неодноразово викликала міліцію, щоб заспокоїти ОСОБА_1.

В липні 2010 року, після того, як ОСОБА_1 випустили з міліції, він того ж дня прийшов до неї на роботу до хлібного кіоску, так як вона працювала на ринку "Люкс", по вул. Г.Дніпра, 35, в м. Києві, у підприємця ОСОБА_8, став розповідати про те, що він її кохає та хоче, щоб вони були разом. Того дня конфлікту не було, але вона не погодилась повернутись до нього. Через декілька днів ОСОБА_1 прийшов до неї на роботу в п'яному стані, ображав її нецензурною лайкою. Вона декілька раз викликала працівників міліції на ринок, вони приїжджали, забирали його, а потім відпускали. Один раз він втік до приїзду міліції, перед цим вдаривши її.

25.07.2010 року, близько 20 год. 30 хв., ОСОБА_1 зателефонував їй на мобільний телефон з номеру її знайомої. В розмові він сказав, що дізнався про те, що у неї з'явився новий хлопець, і сказав що якщо вона не буду з ним жити, то він вб'є і її, і її нового хлопця, він так вирішив. 26.07.2010 року, приблизно о 07 год. вона прийшла на роботу в хлібний кіоск. Вона продає хліб через віконце для покупців, але у неї відчинені двері до кіоску, тому що жарко. Приблизно о 10.30 год. до її кіоску прийшов ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_9. ОСОБА_1 підійшов до неї, а ОСОБА_9 залишився сидіти на металевому паркані неподалік від кіоску на відстані приблизно 2-2,5м. ОСОБА_1 спочатку стояв на вулиці біля порогу кіоску, а вона сиділа на стільці в кіоску. Він був у стані алкогольного сп'яніння, став питати, як довго вона знайома зі своїм новим хлопцем, вона відповіла, що нещодавно, але вони будуть проживати разом. Від цих слів ОСОБА_1 розлютився та намагався її вдарити, але перший раз промахнувся та попав у косяк дверей, від цього він ще більше розлютився та вдарив її кулаком лівої руки в голову з правої сторони за вухом, від удару вона вдарилась головою, лівою стороною, об стіну кіоску, на даний момент від удару посиніла мочка вуха. Вона піднялась та стала кричати, що він вийшов з кіоску, але ОСОБА_1 заштовхнув її всередину та став наносити удари по голові, синці залишились біля лівого ока, на нижній губі з лівої сторони, під підборіддям, тягнув за волосся. Вона відбивалась та покликала ОСОБА_9, щоб той відтягнув ОСОБА_1. ОСОБА_10 та відтягнув ОСОБА_1 на певну відстань від неї, але з приміщення кіоску не витягнув, після цього ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_10. В цей момент, коли ОСОБА_10 на певну відстань відтягнув ОСОБА_1 від неї, вона схопила з полочки біля вікна кіоску ніж, яким вона ріже хліб. Андрій повернувся до неї, вона направила ніж в його сторону та пригрозила, що якщо він її ще раз вдарить, то вона вдарить його ножем. Андрію вдалось вибити у неї з руки ніж та відкинути в сторону, від чого вона відлетіла до протилежної від входу стіни кіоску. Тоді ОСОБА_1 розвернувся до неї спиною та направився до виходу з кіоску, простягнув праву руку в правий від входу куток кіоску, де у них приклеєна до полки коробка з грошима, вихопив з коробки частину грошей зі сторони крупних купюр та хотів вискочити з кіоску, вона намагалась вихопити у нього частину грошей, але так як ОСОБА_1 майже вискочив на вулицю, то декілька купюр номіналом 5 гривень розлетілись по вулиці. Після цього вона зателефонувала до міліції. Ввечері попереднього дня власник кіоску залишив їй гроші в сумі 750 гривень купюрами номіналом 50, 20, 10 гривень для розрахунку з постачальниками, які 26.07.2010 року чомусь приїхали пізніше, ніж зазвичай, також власник залишив ще гроші купюрами номіналом 5, 2, 1, для розрахунку з клієнтами.

В зв'язку з тим, що вона протягом року намагається припинити будь-які стосунки та спілкування з ОСОБА_1 то на даний час не має до нього будь-яких претензій, та заявляти з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень не подає.

З показань допитаної при судовому слідстві в якості свідка ОСОБА_3 слідує, що 05.06.2010 року, приблизно о 11 год., вона разом з ОСОБА_2 зустрілась зі спільними знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_5, вони вирішили піти на природу. З собою вони купили 3 пляшки горілки місткістю 0,5л, м'ясо та вугілля для костра, та пішли на затоку "Собаче гирло", де були до вечора. Ввечері, в зв'язку з тим, що чоловіки вжили багато горілки, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 посварились, після чого вони поїхали на ст. метро "Мінська", а ОСОБА_5 поїхала додому окремо.

На скільки вона пам'ятає, вони приїхали до зупинки ст. метро "Мінська" з бок будівництва та пішли в напрямку кіосків. Вона не помітила, що сталось, але між ОСОБА_1 та раніше незнайомим молодим чоловіком виник конфлікт. Вона не звернула увагу, хто перший почав бійку, але коли вона це побачила, то побігла відтягувати ОСОБА_1 від хлопця. ОСОБА_2 також втрутився у бійку, і вона відтягувала вже двох. Вони всі намагатись один одного вдарити, і їй важко сказати, хто що саме робив. Коли їй вдалось відтягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від незнайомого хлопця, вони втрьох пішли додому. По дорозі вона зайшла до магазину у дворах будинків купити сигарет, після чого вони пішли додому. В квартирі вона зайшла на кухню, а хлопці пішли в кімнату. На кухні вона розмовляла з товаришем власниці квартири. Потім хлопці сказали, що вони вийдуть на вулицю, а через декілька хвилин до квартири зайшли працівники міліції, які провели огляд квартири та знайшли спортивну куртку чорного кольору, де саме, вона не бачила, а гаманець виявили на ліжку. Їй не відомо, що за гроші були вилучені з шухляди в кухні. Хлопців затримали та привезли до Оболонського районного управління міліції.

З показань допитаного в суді свідка ОСОБА_9 слідує, що 05.06.2010 року, приблизно о 23 год. 30 хв. він знаходився в квартирі АДРЕСА_1. Приблизно в цей час до квартири повернулись ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з ними ОСОБА_1, з яким він разом працювали. Вони були в стані алкогольного сп'яніння, тому що, на скільки йому відомо, того дня ходили відпочивати на пляж. Віктор та Андрій заглянули до його кімнати попросити сигарети. Після цього вони вийшли з квартири на вулицю. Через декілька хвилин до квартири зайшли працівники міліції, які пройшли до кімнати ОСОБА_3 та ОСОБА_2, де провели огляд кімнати, під час якого виявили спортивну куртку темного кольору. Йому не відомо, кому вона належить. На кухні квартири в настінній шафці було виявлено гроші, точну суму не пам'ятає. З мешканців квартири в даній шафці ніхто гроші не зберігає. Там знаходяться тільки продукти харчування;

З оголошених в суді показань допитаної в якості свідка при досудовому слідстві ОСОБА_11, слідує, що вона працює в магазині, розташованому на зупинці громадського транспорту по вул. Тимошенка,21. Близько 22 год. 50 хв., 05.06.2010 року, до магазину зайшов молодий чоловік придбати продукти. Вона бачила цього чоловіка декілька раз, він часто заходить до магазину щось купити. Він стояв певний час у магазині та щось розповідав. Приблизно через 10 хв., о 23 год. до магазину зайшов інший чоловік. При вході він наступив на ногу першому клієнту, за що вибачився. Вона не чула, про що вони розмовляли, але після декількох фраз другий запропонував першому вийти на вулицю поговорити. Вони вийшли, вона за ними не слідкувала, але через малий проміжок часу перший чоловік підбіг до порогу магазину та став кидати поруч зі входом свої речі: куртку, сумку, годинник.

Разом з нею в магазині були її сестри, які підійшли до виходу з магазину та частково бачили конфлікт. Сестри сказали, що до чоловіків підбіг ще один, третій, який відтягував то першого, то другого чоловіка. Сестри також просили припинити бійку. Так як у неї були клієнти в магазині, то вона не слідкувала за конфліктом. Потім вона побачила, що третій чоловік стоїть біля входу до магазину та тримає в руці куртку темного кольору. Їй не було відомо, кому належить дана куртка. Через певний час другий та третій чоловік, а разом з ними жінка, пішли, куди саме, вона не помітила. Перший чоловік став збирати свої речі і запитав, куди поділась його куртка. В той момент вона зрозуміла, що куртка в руках у третього чоловіка належить першому. Про це вона сказала першому чоловіку. Самого моменту, як третій чоловік взяв куртку першого, вона не бачила. Після цього перший чоловік пішов наздоганяти другого та третього. Вона помітила, що коли перший хлопець приходить щось купувати, то у нього в гаманці завжди велика сума грошей (т.1, а.с.66-68).

Винуватість підсудних у вчиненні вищезазначених злочинів підтверджується також письмовими доказами, а саме:

-відомостями, які містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 06.06.2010 року, згідно якого вони вказували на конкретні обставини вчинених злочинів та безпосередні дії учасників події (т.1, а.с. 97-98);

-відомостями, які містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 07.06.2010 року, згідно якого вони вказували на конкретні обставини вчинених злочинів та безпосередні дії учасників події (т.1, а.с. 99-101);

-відомостями, які містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 від 07.06.2010 року, згідно якого вони вказували на конкретні обставини вчинених злочинів та безпосередні дії учасників події (т.1, а.с. 102-104);

-відомостями, які містяться у протоколі огляду місця події від 05.06.2010 року, відповідно до якого була оглянута квартира АДРЕСА_2, яка знаходиться на другому поверсі. При вході до квартири стоять дерев'яні двері, які відчиняються від себе. В кімнаті на підвіконні було виявлено та вилучено гаманець чорного кольору, в якому візитки "УТСБ", без грошей. З балкону даної кімнати з-під телевізора було виявлено та вилучено темно-синю спортивну куртку-вітровку "Колумбія". З кухні, а саме з верхньої правої шухляди було виявлено та вилучено 973 гривні та 3 чеки. Гроші номіналом: 6 купюр по 100 гривень, 6 по 50 гривень, 2 по 20 гривень, 2 по 10 гривень, 2 по 5 гривень, 1 грн., 2 грн. (т.1, а.с.47-49);

-відомостями, які містяться у постанові про приєднання до справи речових доказів від 11.06.2010 року, а саме грошей в сумі 973 гривні, номіналом 6 купюр по 100 гривень, 6 купюр по 50 гривень, 2 купюри по 20 гривень, 2 купюри по 10 гривень, 2 купюри по 5 гривень, 1 купюра - 2 гривні та три чеки, які булі визнані речовими доказами, та передані зберігання потерпілому ОСОБА_4 (т.1, а. с. 54);

-відомостями, які містяться у протоколі виявлення, огляду та вилучення від 06.06.2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_1, було виявлено та вилучено коричневий гаманець, в якому знаходяться кратки "Скарбниця" АА 0262637, "Козирна карта" 15233775, іконку ОСОБА_12, мобільний телефон "Нокіа" ІМЕІ 357619001730239, гроші 100 гривень ВЧ 4117466, 100 гривень /АГ 6690202/, 100 гривень ВХ 9517413. Як пояснив ОСОБА_1, гаманець, картки та телефон належать йому, а 300 гривень йому дав ОСОБА_2 після конфлікту по вул. Тимошенка, 21, в м. Києві, який мав місце 05.06.2010 року (т.1, а.с.57);

-відомостями, які містяться у протоколі виявлення, огляду та вилучення від 06.06.2010 року,

відповідно до якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено 100 гривень /АГ 2113189/ (т.1, а.с.58);

-відомостями, які містяться у постанові про приєднання до справи речових доказів від 07.06.2010 року, а саме грошей в сумі 300 гривень купюрами 100 гривень ВЧ 4117466, 100 гривень /АГ 6690202/, 100 гривень /ВХ 9517413/, гроші в сумі 100 гривень /АГ 2113189/, які булі визнані речовими доказами, приєднані до матеріалів кримінальної справи та передані зберігання потерпілому ОСОБА_4 (т.1 а.с.62);

-відомостями, які містяться у протоколі очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 від 26.07.2010 року, згідно якого вони вказували на конкретні обставини вчиненого злочину та безпосередні дії учасників події (т.1, а.с.159-161);

-відомостями, які містяться у протоколі огляду, виявлення та вилучення від 26.07.2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено гроші в сумі 163 гривні: номіналом - 10 гривень 13 купюр: /ЕЮ 6730305, ЕЖ 3840762, ЕЄ 4306232, ЄД 9678879, ЕЮ 4108857, ЕЄ 2968468, БГ 3846530, ЕЯ 0279286, ЕЖ 4456321, ЗВ 2162269, БЕ 5824932, ЗЯ 5751514, ЕШ 8794929/; 5 гривень 6 купюр /ЕФ 8608888; ВИ 4885537; ЕД 8786309, ВЖ 5719089, ВГ 5695800, КГ 2886792/; 1 гривня 3 купюри /АЕ 4446318, ВА 4684342, ББ 4976870/ (т.1, а.с.149);

-відомостями, які містяться у постанові про приєднання до справи речових доказів від 27.07.2010 року, а саме грошей в сумі 163 гривні, номіналом - 10 гривень 13 купюр: /ЕЮ 6730305, ЕЖ 3840762, ЕЄ 4306232, ЄД 9678879, ЕЮ 4108857, ЕЄ 2968468, БГ 3846530, ЕЯ 0279286, ЕЖ 4456321, ЗВ 2162269, БЕ 5824932, ЗЯ 5751514, ЕШ 8794929/; 5 гривень 6 купюр / ЕФ 8608888; ВИ 4885537; ЕД 8786309, ВЖ 5719089, ВГ 5695800, КГ 2886792/; 1 гривня 3 купюри: АЕ 4446318, ВА 4684342, ББ 4976870, які були визнані речовим доказом, приєднані до матеріалів кримінальної справи та передані під розписку потерпілій ОСОБА_6 (т.1 а.с. 150-151),

- протоколом заяви ОСОБА_5 від 26.07.2010 року про відкрите заволодіння ОСОБА_13 грошима /т.1, а.с.132/;

- протоколом заяви ОСОБА_4 від 6.06.2010 року про викрадення його майна /т.1, а.с.25/,

а також іншими письмовими матеріалами кримінальної справи.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадився відносно підсудних в межах пред’явленого їм обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що вина підсудних у вчиненні вищезазначених злочинів доведена і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.

Доводи підсудного ОСОБА_1 стосовно відкритого заволодіння ним чужими грошима 26.07.2010 року у кіоску з продажу хліба, де ОСОБА_5 працювала реалізатором товару, після сварки, що сталась між ними, з мотивів бажання компенсувати витрати які він поніс під час спільного проживання з ОСОБА_5 оскільки він розлютився на останню, суд вважає неспроможними та такими, що не виправдовують вчинених злочинних дій. При цьому, згідно показань ОСОБА_1, останній розумів, що гроші, якими він заволодів у кіоску з продажу хліба не були власністю ОСОБА_5.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України.

При цьому, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, які виразились у повторному, відкритому викраденні чужого майна (грабіж), ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2 у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння, тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, матеріальне становище, сімейні обставини, стан здоров’я, повне визнання своєї вини, щире каяття, а також обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної частини статті кримінального закону, з застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення нових злочинів.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 у відповідності зі ст.ст. 65, 66 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених діянь, тяжкість вчинених злочинів, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, матеріальне становище, сімейні обставини, стан здоров’я, визнання своєї вини, щире каяття, а також обставину, яка згідно ст.67 КК України обтяжує покарання - вчинення злочинів у стані алкогольного сп’яніння та приходить до висновку про доцільність призначення підсудному покарання за ч.1 ст.296 КК України у виді обмеження волі та ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених частин статей кримінального закону, без застосуванням ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і є доцільним в умовах поміщення до кримінально-виконавчої установи, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, попередження вчинення нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 330 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

-за ч.1 ст.296 КК України у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з відбуттям у кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області залишити попередньою до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання - 26.07.2010 року, з зарахуванням відповідно до ст.338 КПК України 3 днів - часу перебування його під вартою з 06.06.2010 року по 09.06.2010 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням на один рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд залишити попередньою до набрання вироком законної сили.

Речові докази передані на зберігання власникам залишити в їх розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя: 31.08.2011 Справа № 1-52/11