Деражнянський районний суд Хмельницької області

м. Деражня, вул. Миру, 43, 32200, (03856) 2-10-24

Справа №2-а-1550

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Зарєчної І.В.

при секретарі Данилишиній М.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду м. Деражня справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області про стягнення відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» недовиплаченої грошової допомоги як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року.

В своїй заяві позивач зазначила, що на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому бюджетним законодавством неодноразово зупинялась дія вказаної статті. Так, Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії дітям війни, виплачується лише особам, які є інвалідами, а Законом України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 1 січня 2008 року встановлено, що у 2008 році підвищення до пенсії або грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії дітям війни, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Посилаючись на рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року та № 10-рп від 22 травня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач просить стягнути з відповідача розмір недоплаченого їй підвищення до пенсії за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року.

До початку судового засідання позивач подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. У письмовому запереченні проти позову представник відповідача пояснила, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, проте управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі не може здійснити доплату до пенсії позивача через відсутність законодавчого врегулювання з цього питання. Крім того, позивач вже зверталася до суду щодо стягнення на її користь щомісячної соціальної державної допомоги як особі, що має статус «дитина війни», за період з 1 січня 2006 року по жовтень 2009 року, і рішенням Деражнянського районного суду від 1 березня 2010 року у задоволенні вимог позивача щодо стягнення підвищення до пенсії за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року було відмовлено. Тому, на думку представника відповідача, є підстави у закритті провадження у справі в цій частині заявлених вимог відповідно до п. 4 ч. 1 ст.157 КАС України.

Суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 має статус дитини війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням, копія якого наявна у матеріалах справи.

Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Деражнянському районі позивачу підвищення пенсії як особі, що має статус «дитина війни» відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня по 31 березня 2008 року проводилось у розмірі 47 грн., з 1 квітня по 30 червня 2008 року – у розмірі 48 грн. 10 коп., з 1 липня по 30 вересня 2008 року – у розмірі 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року по 31 серпня 2010 року – у розмірі 49 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, із 1 січня по 9 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи статті 111 3акону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто з часу прийняття цього рішення відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в новій редакції, та передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2008 року.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вищевказані зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, із 1 січня по 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", а положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, поновили свою дію з 22 травня 2008 року. Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закиває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Як встановлено судом, позивач вже зверталася до суду з позовом до відповідача про стягнення підвищення до пенсії як особі, що має статус «дитина війни», за період з 1 січня 2006 року по 31 жовтня 2009 року, і рішенням Деражнянського районного суду від 1 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року, з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, було відмовлено.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь підвищення до пенсії за період з 1 листопада по 31 грудня 2009 року, то суд вважає за необхідне їх задовольнити.

Відтак, статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Право позивача на отримання щомісячного підвищення до пенсії за період з 1 січня по 31 серпня 2010 року також підтверджено безпосередньо вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які у вказаний період були чинними.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницькій області, яке є відповідачем за цим позовом.

Керуючись ст. ст. 1, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 7, 99, 122 ч.4, 158, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними (незаконними) дії управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги як особі, що має статус «дитина війни» за період з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Деражнянському районі Хмельницької області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 листопада 2009 року по 31 серпня 2010 року, врахувавши виплати, які були проведені у 2009-2010 роках.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Зарєчна І.В.