Справа№2-1836/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12.06.2009 року                                                        Ленінський районний  суд м. Вінниці

в складі: головуючого – судді Якименко М.М.

    при секретарі – Станіславській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку( ЗАТ) в особі філії « Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця» з участю третьої особи без самостійних вимог на строні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним договора поруки,–

                                                                        ВСТАНОВИВ:

В првадженні Ленінського райсуду м. Вінниці знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку( ЗАТ) в особі філії « Відділення Промінвестбанку в м. Вінниця» з участю третьої особи без самостійних вимог на строні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним договора поруки.

Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що 07.12.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 06-3.3/968. Даний договір укладався в забезпечення виконання кредитного договору № 06-2.1/967 від 07.12.2009 року , укладеного між відповідачем та чоловіком позивача ОСОБА_2

При підписанні даного договору позивач не розуміла змісту договору та зобов»язань , які виникають при його укладанні. Фактично на утриманні ОСОБА_1 знаходяться троє малолітніх дітей і якби позивач розуміла , що згідно договру поруки вона приймає на себе обов»язок виконати зобов»язання перед банком, то ніколи б його не підписувала. Під час укладення договору ОСОБА_1 ніхто не роз»яснив його змісту, а оскільки вона не володіє українською мовою, то не розуміла обставин, які мають істотне значення, зокрема позивач помилялась щодо предмету договору поруки, прийнятих на себе зобов»язань та наслідків їх невиконання.

Відповідно до ст.229 ЦК України позивач просить суд визнати договір поруки недійсним.

В судовому засідання представник позивача позов підтрмала з підстав викладених в позовні заяві. Просила суд позов задовольнити. Позивач також просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Надав письмові заперечення. Просив суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Надав письмові пояснення. Просив розглянути справу у його відсутність.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона раніше проживала по АДРЕСА_1, а саме в 2005 -2006 роках. Вона добре знає позивача. Позивач спілкується російською мовою. Коли чоловік позивача мав намір укладати договір кредиту, ОСОБА_1 була проти цього, навіть плакала.У позивача троє маленькіх дітей, свідок допомагала їй, носила їжу. При укладанні договору поруки свідок присутня не була.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона більше 15 років знає позивача. В ОСОБА_1 є малолітні діти. Позивач спілкується російською мовою, не може навіть читати на украхнській мові.При укладання договору поруки свідок присутня не була..    

Суд, заслухавши пояснення учасників судоовго розгляду , допитаних в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

07.12.2006 року між між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії « Вінницьке Центральне віділення Промінвестбанку» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір  06-2.1/967 За пердметом вказаного договру банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 250000 доларів США.

07.12.2006 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії « Вінницьке Центральне віділення Промінвестбанку» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки 06-3.3/968.

За предметом даного договору поручитель – ОСОБА_1 зобов»язалась відповідати в повному обсязі перед Кредитором за своєчасне та повне виконання позичальником- ОСОБА_2 за кредитним договром № 06.-21/967 від 07.12.2006 року  як позичальник, та у випадку невиконання останнім своїх зобов»язань а також бере на себе зобов»язання по погашенню заборгованості по кредиту- 250000 доларів США, нараховані за користування кредитом відсотки, неустойку(пеню,штраф), а також інші боргові зобов»язання, що випливають з кредитного договору, комісійну винагороду, збитки, завдвні кредиторові. Позичальник та поручитель є солідарними боржниками перед кредитором , та залишаються зобов»язаними за кредитним договором до повного виконання всіх своїх зобов»язань за ним в повному обсязі.

Даний договір був укладений між керуючим філією «Вінницьке Центральне відділення «Промінвестбанку» Толстошеєвим О.У. та ОСОБА_1 та підписаний ними.

В даному договорі було зазначено, що поручитель з умовами кредитного договору та графіком погашення заборгованості за кредитом ознайомлений.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає як правову підставу задоволеня позову ст.ст.203,229 ЦК України.

Зокрема, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.(ст.203 ЦК України)

Як вбачається з матеріалів справи волевиявлення позивача було направлено саме на укладання договору поруки, що підтверджується анкетою фінансового поручителя ОСОБА_1 на адресу банку, довідкою з місця роботи з заначенням розміру заробітної плати , яку вона надавала банку,ксерокопією трудової книжки в підтвердження перебування її в трудових відносинах, яку вона також надава банку, ксерокопією паспорта, довідкою про присвоєння їй індетифікаційного коду, заявою на ім»я банку, підписаною в присутності працівника банку, де ОСОБА_1 дає згоду на укладення договору кредиту та іпотеки, заявою ОСОБА_1 , нотаріально посвідченою, де позивач надала згоду її чоловіку на укладення на умовах на його власний розсуд договору іпотеки з банком в забезпечення зобов»язань по поверненню кредитних коштів.

Позивач в позовній заяві вказує , що при підписанні договору поруки позивач , неволодіючи українською мовою, не розуміла змісту договору та зобов»язань, які виникають при його укладенні. Під час укладення договру поруки позивачу ніхто не роз»яснив його зміст, а оскільки ОСОБА_1 не володіє українскою мовою, то не розуміла обставин, які мають істотне значення , зокрема ОСОБА_1 помилялась щодо предмету договору поруки. Прийнятих на себе зобов»»язань.

Ст.229 ЦК України передбачає правові підстави для визнання правочину недісним , який був укладений під впливом помилки. Зокрема істотним значеням є помилка щодо природи праовочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і  якістей речі, яка значно знижує її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо  мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків , встановлених законом.

Як вбачається з договору поруки, позивач при його укладенні і підписанні , була ознайомлена з предметом договору, порядком пред»явлення претензій до неї , як поручителя та виконанням нею своїх зобов»язань, з відповідальністю сторін за даним договором та іншими умовами, про що свідчить її підпис в графі «поручитель».

Тому посилання позивача, що вона на мемент укладання договору не розуміла обставин , які мають істотне значення , вона помилялась щодо предмету договору поруки, прийнятих на себе обов»язків та наслідків їх невиконання,  є безпідставним та необгрунтованим.

Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 203,229 ЦК України, ст.ст. 15,30,60,208,209.212-215,218 ЦПК України , суд ,-  

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом десяти днів з дня його проголошення не була подана заява про апеляційне оскарження та не подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після надходження заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: