Справа № 357/18611/14-к

1-кп/357/112/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.01.2015 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий – суддя Верещак А. М. ,

при секретарі – Шутенко Ю. В.,

з участю прокурора – Козаченка І.О.,

потерпілої – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №5 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, справу за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12014110030003843 від 17.08.2014 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працює, пенсіонер, зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний код №2005915979, раніше судимий:

11.12.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2014 року, близько 20 години, ОСОБА_2 проник на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_1, що по вул.Садова,43 в м.Узин Білоцерківського району Київвської області, звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно від оточуючих, вчинив крадіжку жіночого велосипеда марки «Салют» чорного кольору вартістю 380 грн., чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав та показав, що дійсно 14.08.2014 року, близько 20-ї години, він зайшов на подвір’я домоволодіння по вул.Садова,43 в м.Узин Білоцерківського району Київвської області, звідки викрав велосипед, якиі згодом розібрав і частину здав на металобрухт.

В скоєному покаявся, просив суворо не карати.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_2М свою винуватість у вчиненні інкримінуємого йому діяння визнав в суді повністю, підтвердив всі обставини скоєння кримінального правопорушення, в зв’язку з чим просив не досліджувати інші докази, які зібранні під час досудового слідства, і підтвердив, що положення ч.3 ст.349 КПК України йому роз’ясненні і зрозумілі, суд вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого і не досліджувати інші докази у кримінальному провадженні.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінуємого йому діяння доведена повністю і його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Обираючи обвинуваченому покарання за скоєне, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, ступінь його вини, обставини, які обтяжують та пом’якшують покарання.

Так, призначаючи обвинуваченіому покарання, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_2 являється особою похилого віку, пенсіонер, на час скоєння кримінального правопорушення був несудимим і на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебував, за місцем проживання характеризується посередньо, вину у скоєному визнав і чистосердечно розкаявся, заподіяні збитки потерпілій відшкодовав частково і остання до нього притензій не має, що суд відносить до обставин, які пом’якшують кримінальну відповідальність, а тому вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, за умови призначення йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

На переконання суду саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов потерпілою не заявлявся. Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувався.

Речові докази – два колеса із шинами та сидіння від велосипеда– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за вироком Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 11.12.2014 року, остаточно визначити покарання ОСОБА_2. у виді позбалення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обов’язки, а саме періодично з’являтись для реєстраці в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.

Контроль за виконанням ОСОБА_2 покладених на неї зобов’язань покласти на органи кримінально-виконавчої системи за місцем його проживання.

Речові докази – два колеса із шинами та сидіння від велосипеда– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: А. М. Верещак