2-а-485-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року Першотравневий районний суд
Донецької області
в складі:
головуючого судді Топузової Н.М..
при секретарі Орчелота І.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Мангуш адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного Фонду України в Першотравневому районі Донецької області
про
визнання дій неправомірними, визнання права на державну соціальну допомогу ,стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
ВСТАНОВИВ :
У грудні 2008 року позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області про визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області щодо не нарахування їй щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, зобов*язання управління Пенсійного фонду України в Першотавневому районі Донецької області провести їй нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
В обгрунтування позову позивачка зазначила, що вона має статус «дитини війни» у зв*язку з чим, у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст.22 Конституції України п.п.2 п.41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважав неможливе їх застосування з 01.01.2008 року.
В судове засідання позивачка не з*явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, свої позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача також в судове засідання не з*явилася, відповідач надав суду письмову заяву в якій просив розглядати справу без участі його представника, надавши заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно тому позивачці був відомий її розмір./а.с.16/
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням/а.с.7).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Тому, за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року(день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня-410,06 гривень, з 01 жовтня-415,11 гривень.
Тобто, за період з 09.07.2007року до 31.12.2007 року позивачка має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гривень(410,06 гривень х 30% /31 х 23 дні + 410,06 гривень х 2 х 30% + 415,11 гривень х 3 х 30%).
В ч.2 ст.99 КАС України вказано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов*язків громадян обов*язково підлягають оприлюдненню.
У зв*язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 17.12..2007 року(дата подання позову згідно поштового штемпелю на конверті-17.12.2008 року).
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії за період з 17 по 31 грудня 2007 року у сумі 60 грив.(415,11 х 30%: 100%:31х 15 ).
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», віповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Отже, вимоги позивача щодо зобов*язання Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Враховуючи, що позивачці починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 715,23 гривень(481 гривня х 30% / 31 х 10 дн. - 481 гривня х 10% /31 х 10 дн. + 481 гривня х 30% - 481 гривня х 10% + 482 гривні х 3 х 30% - 482 гривні х 3 х 10% + 498 гривень х 3 х 30% - 498 гривень х 3 х 10%).
Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов*язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 715,23 гривень.
Підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо визнання дій відповідача-Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області по суті виниклих з ним правовідносин у зв*язку з його правом на соціальну допомогу «дітям війни»-неправомірними, оскільки відповідач не до нараховував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% як «дитині війни».
Вважаючи, що право позивачки на державну соціальну допомогу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач не оспорює, бо пенсійний фонд виплачував їй допомогу як «дитині війни» у розмірі 10%, тому і в цій частині позовні вимоги позивачки задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,ст. 28 ЗУ «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», ч.2 ст. 99 ,ч.1 ст. 100 КАС України, рішенням Конституційного суду України№10 –рп/2008 від 22.05.2008 року , Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року ,суд ,-
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду в Першотравневому районі Донецької області про не донарахування на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» –неправомірними.
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області здійснити нарахування і стягнути на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 17 грудня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня до 31 грудня 2008 року у сумі 775/сімсот сімдесят п*ять/ гривень 23 копійки.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції,який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає ,до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Топузова Н.М.
Надруковано в нарадчій кімнаті.