Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-147/10

Провадження № -

ВИРОК

Іменем України

21 жовтня 2010 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Шимон Л.С.

при секретарі Мельник Ж.А.

з участю прокурора Налапка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростишеві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого,

військовозобов'язаного, офіційно не працюючого, проживаючого у м.Коростишів, пров.Петровськогої 0, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Коростишівського районного суду Житомирської області по справі №2-539 на підставі виконавчого листа від 06 липня 2007 року підсудний ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь колишньої дружини ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 2005р.н., в розмірі 138грн. 90коп. щомісяця, починаючи з 04.06.2007р. і до досягнення останнім повноліття, тобтедо 17.09.2023р.

Однак, підсудний ОСОБА_1 допустив умисне та злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3, і на протязі з травня 2009 року по липень 2010 року їх колишній дружині ОСОБА_2 не перераховував, в результаті чого утворилась заборгованість на загальну суму 1944грн. 60коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в вчиненні даного злочину визнав повністю і підтвердив те, що дійсно з 04.06.2007 року по травень 2009 року колишній дружині аліменти на утримання їх неповнолітнього сина сплачував, з травня 2009року сплачувати аліменти припинив, хоча в цей час працював час від часу різноробочим, робітником на підприємствах по обробці каменю в Росії та в м.Коростишів (зокрема в ОСОБА_4, ОСОБА_5Р.), однак без офіційного працевлаштування, хоча і отримував достатній заробіток для сплати аліментів. Підсудний також пояснив суду, що надавати дитині допомогу не відмовляється, сина любить, мас бажання з ним бачитись і зустрічатись, зобов'язується сплатити заборгованість по сплаті аліментів в найкоротший термін, а також надав суду квитанції про часткове погашення заборгованості по аліментам на суму 1000грн.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила, що колишній чоловік ОСОБА_1 дійсно допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сумі 1944,60грн., підтвердила, що не проживає з відповідачем та розірвано шлюб з 2009р., чоловік час від часу приходить до сина, до дочки, купував деякі речі, давав кошти, до літій ставиться добре, діти ОСОБА_6 та Аліна його люблять.

Суд на підставі ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Прокурор, підсудний не заперечили проти встановленого порядку, підсудний правильно розуміє ці обставини, у суду відсутні підстави для сумнівів у добровільності та істинності його позиції, підсудному роз'яснено, що в такому випадку він позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Факт злісного ухилення підсудного ОСОБА_1 від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 також підтверджується і письмовими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_1 за злісне ухилення від сплати аліментів до Коростишівського РВ звернулась колишня дружина підсудного ОСОБА_2, яка зазначила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 допустив заборгованість по аліментам (а.с.9).

Так, з копії виконавчого листа (а.с.З) вбачається, що підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Коростишівського районного суду Житомирської області по справі №2-539 зобов'язаний щомісячно сплачувати потерпілій ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 2005р.н. в розмірі 138грн. 90коп. щомісяця, починаючи 04.06.2007р. і до досягнення останнім повноліття, тобто до 17.09.2023р.

Із подання державного виконавця №7640 від 27.07.2010р. (а.с.2), вбачається, що підсудний ОСОБА_1 дійсно ухиляється від сплати цих аліментів. Згідно копії викликів-попереджень державного виконавця від 20.11.2009р., 13.05.2010р. ОСОБА_1 було попереджено про можливу кримінальну відповідальність за ч.І ст.164 КК України в разі несплати аліментів.

Згідно довідки-розрахунку (а.с.8), розмір заборгованості по аліментам підсудного перед потерпілою ОСОБА_2 станом на 1.07.2010 року становить 1944грп. 60 коп. за період з травня 2009р. по червень 2010р.

Згідно копії свідоцтва про народження 1 - Тії №048185 від 15.03.2007р. ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6, 17.09.2005р.н. (а.с.13).

Як вбачається з відповіді Коростишівської МДПІ №4518\10\29 від 26.07.2010р. ОСОБА_1 па податковому обліку як суб'єкт підприємницької діяльності не перебуває (а.с.24).

Довідкою Коростишівського районного центру зайнятості №01-09-934 від 22.07.2010р. підтверджено, що ОСОБА_1 на обліку як безробітний не перебуває, з приводу пошуку роботи не звертався (а.с. 22).

В зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що період злісного ухилення від несплати аліментів слід рахувати з травня 2009року, а не з 04.06.2007року як це зазначено в обвинувальному висновку, в зв'язку з чим виключає з обвинувачення посилання про несплату аліментів у період з 04.06.2007 по травень 2009року.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_1 в умисному злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2, і ці його умисні дії кваліфікує за ст. 164 ч. 1 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу самого підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

Так. обтяжуючих відповідальність підсудного обставин судом не встановлено.

В якості пом'якшуючої його відповідальність обставини суд визнає те, що підсудний в судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному та сприяв органу досудового слідства та суду в встановленні істини по справі, крім того, згідно наданих в судовому засіданні квитанцій від 18.09.2010р. та 13.10.2010р. частково погасив заборгованість по аліментам на суму 1000грн.

Судом береться до уваги заява підсудного в судовому засіданні про його бажання повністю сплатити кошти на утримання дитини протягом найближчого часу.

Крім того, обираючи вид та міру покарання підсудному, суд також враховує і те, що він посередньо характеризується за місцем проживання, тяжких наслідків по справі від його дій не настало, в зв'язку з чим приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання його можливе без ізоляції його від суспільства.

Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.164ч.1 КК України, та обрати йому покарання у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_7 обрати підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області на протязі 15 діб, починаючи з моменту його проголошення.

Суддя Л.С.Шимон