Справа № 2-284

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ?ЯМ   УКРАЇНИ

   16 червня 2009 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Кім Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

      З позовом до суду звернувся позивач, який вказав, що він вирішив придбати у власність у відповідачки житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Між позивачем і відповідачкою була досягнута домовленість з цього приводу, при якій відповідачка продала, а позивач купив вказаний будинок. На даний момент гроші відповідачці позивач передав у повному обсязі, про що було складено відповідну розписку, відповідачка віддала усі документи на будинок позивачу, сторонами було укладено відповідний договір купівлі-продажу. На даний момент претензії будь-якого характеру між позивачем та відповідачкою відсутні. На цей час виникла необхідність оформити право власності на вказаний будинок за позивачем на своє ім?я, але відповідачка відмовляється від нотаріального посвідчення вказаного правочину, мотивуючи свою відмову браком коштів для цього та вимого сплатити їй додаткову суму за придбання позивачем вказаного будинку, у зв’язку з чим відсутні належні підстави для реєстрації права власності на вказаний будинок, так як це не можливо без рішення суду, а також мають місце самочинні побудови.

    У попередньому судовому засіданні позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, так як вважає, що він придбав вказаний будинок у власність сплативши відповідну суму відповідачці по справі, внаслідок чого 26 червня 2008 року було укладено відповідний договір купівлі-продажу, усі суттєві умови на той момент було вирішено і на даний момент вимоги відповідачки є необґрунтованими.

    Відповідачка у попередньому судовому засіданні проти позову не заперечує, визнає позовні вимоги у повному обсязі, претензій будь якого характеру на даний момент до позивача не має, просить визнати право власності на вищезазначений будинок за позивачем.

    Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Згідно з матеріалів справи, між сторонами дійсно було досягнуто домовленість на передачу відповідачем по справі позивачу вищевказаного житлового будинку у власність. Згідно технічного паспорту та відповідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу, житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 на підставі права власності належить відповідачці по справі, яка отримала домовлену суму від позивача за продаж вказаного будинку згідно відповідної розписки, але на даний момент відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, претензій на даний момент до позивача не має.

 Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Згідно ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ч. 5 ЦК України за вимогою власника (користувача) земельною ділянкою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.    

    Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивач набуває право власності законним шляхом, так як між сторонами був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідачка прийняла гроші і передала позивачу у власність житловий будинок, усі суттєві обставини вказаного правочину на той момент було обумовлено, на даний момент відповідачка до позивача претензій будь-якого характеру не має,  що відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що відповідачка по справі має усі належні підстави розпоряджатися вищевказаним будинком, а також враховуючи думку представника Троїцького БТІ, який не заперечую проти визнання вказаного правочину у судовому порядку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    На підставі ст.328, ст. 220 ч.2, ст. 331 ч. 2, ст. 376 ч. 5 ЦК України,

    Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, за яким ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продала житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, у тому числі самочинно збудованими, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Суддя