АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц -985/2008 Головуючий по 1-й інстанції Горулько О.М.
Суддя-доповідач:Дорош А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2008 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дорош А.І., Карнаух П.М.
при секретарі Гнатюк О.С.
за участю
позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2.
представника позивача ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6
на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2008 року
по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» про відшкодування збитків, завданих тимчасовим невикористанням земельних ділянок , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2008 року позови ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - задоволені частково.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_1 збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 316,59 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 5,26 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_4 збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 316,59 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_4 понесені ним судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3,48 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_2 збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 316,59 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3,99 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_5 збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 316,59 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3,48 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_6 збитки у вигляді неодержаного доходу у розмірі 316,59 грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати, пов»язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3,99 грн.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_6. просять вищевказане рішення суду скасувати та справу направити на повторний розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом не було враховано, що на 2007 р. договори оренди земельних ділянок з відповідачем не укладалися; судом не були допитані свідки, не витребувані докази відносно урожайності землі; позови були об»єднані в одне провадження, що додатково призвело до неповноти з»ясування обставин, викладених у позовах.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами, що згідно Державних актів на право приватної власності на землю позивачеві ОСОБА_1. належить земельна ділянка розміром 2,71 га, розташована на території Шилівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, позивачу ОСОБА_4.- 2,15 га, позивачеві ОСОБА_2. - 1,99 га, позивачу ОСОБА_5. - 2,23 га, позивачу ОСОБА_6. -1,99 га.
01.03.2006 р між ОСОБА_1. і ОСОБА_4. та селянським (фермерським) господарством «С.Г.М.» були укладені договори оренди належних позивачам земельних ділянок строком на один рік. Згідно п. 9 зазначених договорів розмір орендної плати становить 316,59 грн. за рік.
Позивачами ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_6. документальних підтверджень укладення між ними та відповідачем договорів оренди земельних ділянок не надано, однак, факт укладення таких договорів та їх умови визнаний обома сторонами, а тому суд вважає його встановленим.
20.12.2006 р. позивачі ОСОБА_5., ОСОБА_4., ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_6. звернулися до орендаря селянського (фермерського) господарства «С.Г.М.» з письмовими заявами, в яких повідомили, що вони не мають наміру продовжувати термії дії договорів оренди і просять повернути їм земельні ділянки.
У лютому 2007 року між позивачами та ДП»Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було укладено договори про виготовлення технічної документації та встановлення меж земельних ділянок в натурі строком на один рік. Технічна документація на земельні ділянки вказаною установою була виготовлена у листопада-грудні 2006 p., а встановлення меж земельних ділянок було здійснено у січні 2008 р. Технічна документація на земельну ділянку, належну позивачеві ОСОБА_4. до цього часу не виготовлена, її межі в натурі не встановлені.
Як стверджує відповідач, восени 2006 р. ним були оброблені земельні ділянки та до грудня 2006 р. засіяні озимими, у 2007 р. вони використовувались ним для товарного виробництва.
Задовольняючи позовні вимоги частково шляхом стягнення заподіяних збитків у розмірі орендної плати, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано жодного доказу реальної можливості отримання у 2007 р. доходів з використання належних їм земельних ділянок та розміру цих неодержаних доходів, а оскільки відповідач після закінчення дії договорів продовжував користуватися ними до повного завершення збирання врожаю, то колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду щодо відновлення порушеного права позивачів даним шляхом.
Згідно п.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Держкомзему України від 17.01.2000 р. № 5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.02.2000 р. за № 101/4322, сторони мають право у разі закінчення дії Договору до закінчення польових робіт термін оренди земельної частки (паю) продовжити до повного завершення збирання врожаю.
Беручи до уваги те, що відповідач восени 2006 р. дійсно засіяв земельні ділянки озимою культурою і це визнають позивачі, лише у грудні 2006 р. після проведення відповідачем польових робіт позивачі попередили його про те, що вони не мають наміру продовжувати термії дії договорів оренди і просять повернути їм земельні ділянки, то є правомірним стягнення з відповідача на користь позивачів розмірів орендної плати за наступний рік як відшкодування збитків, завданих внаслідок тимчасового використання земельних ділянок.
Посилання позивачів щодо порушення місцевим судом норми процесуального права про об»єднання позовів в одне провадження не ґрунтується на законі, оскільки згідно ч.1 ст. 126 ЦПК України суд має право постановити ухвалу про об»єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.