Справа № 1–201/2011

В И Р О К

іменем України

12 грудня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді –Дев’ятка В.В.,

при секретарях –Слободян Ю.О., Моторній А.А., Мандро О.В., Стрибаль Ю.І., Макаренка Д.А., з участю прокурора –Синицького О.М.,

потерпілого –ОСОБА_1,

та захисників –ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 24.12.2004 вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області за ч. 3 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 18.02.2009 по відбуттю покарання,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 186 КК України,

встановив:

03.04.2010, близько 21 год., ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись неподалік торгівельного кіоску, який біля буд. 46 по пр. Героїв Сталінграда в м. Києві, зустрів ОСОБА_1, з яким у нього, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, відбулася сварка. Одразу ж, ОСОБА_5 кулаком лівої руки умисно наніс ОСОБА_1 удар в область голови із правого боку. Від удару ОСОБА_1 впав на землю. Внаслідок падіння на землю ОСОБА_1 отримав тяжке тілесне ушкодження, яке полягало у закритій черепно-мозковій травмі та середньої тяжкості тілесне ушкодження у виді закритої травми хребта. Від отриманих травм ОСОБА_1 втратив свідомість. ОСОБА_5, при нанесенні удару ОСОБА_1, хоча й не передбачав, але повинен був і міг передбачити, що ОСОБА_1 може впасти і одержати травми. ОСОБА_5 недбало віднісся до можливих наслідків своїх дій.

Після спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5, скориставшись безпорадним станом ОСОБА_1, вирішив відкрито викрасти майно потерпілого. Одразу ж, ОСОБА_5 діючи відкрито щодо сторонніх осіб, які знаходилися поруч, дістав з кишені ОСОБА_1 мобільний телефон марки “Соні Еріксон”, вартістю 200 грн. із карткою мобільного оператора “Київстар” на рахунку якої було 5 грн. та гроші в сумі 200 грн. Після чого, ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном на загальну суму 405 грн. розпорядився на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою винність, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 186 КК України, визнав, підтвердивши обставини вчинених ним злочинів. ОСОБА_5 показав, що 03.04.2010, перебував у гостях у свого брата ОСОБА_6, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, де разом із ОСОБА_6 вживали горілку, після чого вишли на вулицю щоб придбати пива. Близько 21 год., знаходячись неподалік торгівельного кіоску, який біля буд. 46 по пр. Героїв Сталінграда в м. Києві, зустрів ОСОБА_1, з яким відбулася сварка. У ході якої, кулаком руки наніс ОСОБА_1 удар в область голови. Від удару ОСОБА_1 впав на землю та втратив свідомість. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_5 дістав з кишень гроші у сумі 200 грн. та мобільний телефон. Одразу ж, підбіг ОСОБА_6 та відтягнув останнього від ОСОБА_1 після чого вони направилися додому. По дорозі їх разом із братом забрала додому дружина брата ОСОБА_7 Мобільний телефон марки “Соні Еріксон”, який належав ОСОБА_1 віддав ОСОБА_7, а гроші потратив.

Крім визнання своєї вини, винуватість підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 186 КК України доведена показаннями потерпілого, свідків, висновками експертів та іншими доказами у справі.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 03.04.2010, у період часу з 19 год. до 20 год. знаходився неподалік торгівельного кіоску біля буд. 46-а по пр. Героїв Сталінграда в м. Києві. У цей момент, підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останній став у чергу до кіоску. Одразу ж, у нього із ОСОБА_5І відбулася сварка. У ході якої, ОСОБА_5 кулаком руки наніс йому удар в область голови. Від удару ОСОБА_1 впав на землю, а ОСОБА_5 нахилився над ним та дістав з кишень паспорт громадянина України, телефон марки “Соні Еріксон”, вартістю 200 грн. та 200 грн. Після чого, ОСОБА_1 втратив свідомість.

Аналогічні за змістом показання потерпілий дав під час досудового слідства у справі, а також підтвердив під час очної ставки із ОСОБА_5 та під час відтворення обстановки та обставин події (т. 1, а.с. 100-105, 127-140).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_6, 03.04.2010, близько 16 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, у телефонній розмові від тітки ОСОБА_8 дізнався, що проїздом у м. Києві перебуває двоюрідний брат ОСОБА_5 Зустрівшись із останнім на залізничному вокзалі у м. Києві, після вживання алкоголю, запросив його до себе додому у гості. Після чого, разом із ОСОБА_5 вони поїхали до нього додому. Перебуваючи вдома, останні продовжили вживати алкоголь, після чого вийшли на вулицю щоб випити пива. Близько 21 год., неподалік торгівельного кіоску, який розташований біля буд. 46 по пр. Героїв Сталінграда в м. Києві, зустріли ОСОБА_1, з яким у ОСОБА_5 відбулася сварка, під час якої ОСОБА_5 кулаком руки наніс ОСОБА_1 один удар в голову. Від удару ОСОБА_1 впав на землю та втратив свідомість. ОСОБА_6 привів його до свідомості. Також ОСОБА_6 побачив у руках ОСОБА_5 паспорт ОСОБА_1, який залишив у наглядно знайомої дівчини ОСОБА_8. Після чого, останні пішли додому. По дорозі додому зустріли цивільну дружину ОСОБА_7 ОСОБА_6 відомо, що мобільний телефон марки “Соні Еріксон”, який належав ОСОБА_1, ОСОБА_5 віддав ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 72-74).

Свідок ОСОБА_7 підтвердила у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_6 та показала, що дала ОСОБА_5 гроші на дорогу додому, а він натомість залишив їй телефон марки “Соні Еріксон”, при цьому вона не знала, що телефон належить ОСОБА_1 У подальшому телефон потерпілого повернула співмешканці ОСОБА_1 –ОСОБА_9

Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 узгоджуються з показання свідка ОСОБА_9, яка показала, що 05.04.2011, у період часу з 19 до 20 год., зустріла ОСОБА_6, який розповів, що приймав участь у конфлікті, між її співмешканцем ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_5, під час конфлікту ОСОБА_5 ударив ОСОБА_1 У розмові, ОСОБА_6 повідомив, що нічого не знає про телефон. Після чого вони розійшлися по домівкам. Через 15 хв., до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_3 і повідомила, що мобільний телефон ОСОБА_1 знаходиться у ОСОБА_7, що його подарував їй ОСОБА_5 Зустрівшись з ОСОБА_7, ОСОБА_9 забрала в неї телефон ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 66-67).

Свідок ОСОБА_10 суду показала, що 03.04.2010, близько 19 год. 30 хв., неподалік магазину “Сільпо”по пр. Г. Сталінграда, 46 у м. Києві, разом із знайомим ОСОБА_11, стали свідками того, як поряд з кіоском від удару ОСОБА_5 упав ОСОБА_1, після чого до нього підійшов ОСОБА_5, який щось дістав із кишені ОСОБА_1 та забрав собі. Одразу ж, до них підійшов ще один чоловік та забрав ОСОБА_5 Вона запропонувала ОСОБА_11 відійти щоб не було проблем з міліцією, останній на її слова погодився та відійшов.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що навесні 2011 року, близько 18 год., перебувала на своєму неофіційному робочому місці продавця кіоску, який розташований неподалік магазину “Сільпо”по пр. Г. Сталінграда, 46 у м. Києві, в цей час до кіоску підійшов ОСОБА_6 разом із своїм братом ОСОБА_5, хлопці перебували у стані алкогольного сп’яніння. На декілька хвилин пізніше до кіоску підійшов ОСОБА_1, який теж перебував у стані алкогольного сп’яніння. Коли ОСОБА_6 замовляв пиво, між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 виникла сварка. Після того, вона побачила, що ОСОБА_1 лежить на асфальті, а над ним стоїть ОСОБА_5 ОСОБА_1 після падіння втратив свідомість, тому ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_1 та почав приводити його до свідомості. Після чого, ОСОБА_6 кудись повів ОСОБА_5 Пізніше вона знайшла паспорт ОСОБА_1, який був йому повернутий.

Аналогічні за змістом показання дали свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_14 показала, що 03.04.2010 неподалік кіоску знайшла паспорт ОСОБА_1, який віддала продавцю кіоску ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 68-69).

Як вбачається з показань свідка ОСОБА_15 матері потерпілого, 03.04.2010, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_1 виходив з дому передати гроші за товар. Цього ж дня, близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_1 повернувся додому з тілесними ушкодженнями, а саме була розбита голова, з рани йшла кров, підпухла щелепа. ОСОБА_15 йшов похитуючись. На кухні ОСОБА_1 втратив свідомість, після чого вона надала йому медичну допомогу. Наступного дня, перебуваючи на вулиці ОСОБА_1 втратив свідомість після чого його було госпіталізовано. Крім того, ОСОБА_15 показала, що забирала паспорт свого сина у продавця кіоску по пр. Героїв Сталінграда, 46 у м. Києві (т. 1 а. с. 70-71).

Аналогічні за змістом показання дав батько потерпілого свідок ОСОБА_16 (т. 1 а. с. 60-61).

Згідно висновків експерта № 1863/е від 20.12.2010 та № 2178/е від 23.12.2010, дані судово-медичного обстеження та наданої медичної документації свідчать, що у ОСОБА_1 виявлена закрита черепно –мозкова травма, яка утворилася внаслідок падіння та співударяння потиличною ділянкою голови, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; закрита травма хребта, що за ступенем тяжкості відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження. Медичні дані свідчать, що тілесні ушкодження могли утворитись у термін та за обставин на які вказує ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 29, а.с. 30, а.с. 46-51, а.с. 56-58).

Згідно довідки СПД “ОСОБА_17В.”вартість мобільного телефону марки “ОСОБА_18 03.04.2010 становила 200 грн.

Дослідивши докази, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 186 КК України, доведена.

За встановлених обставин, дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ст. 128 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у спричиненні необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Крім того, дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного.

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_5, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставинами, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_5 судимий за ч. 3 ст. 309 КК України.

Крім цього, при обранні ОСОБА_5 міри покарання судом враховуються матеріали, що його характеризують, зокрема підсудний за місцем проживання характеризується формально позитивно, не працює.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи винного, його перевихо­вання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства. Одночасно, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання не у максимальних межах санкції статті інкримінованого йому злочину.

Суд не знаходить підстав для застосування до підсудного ст.ст. 69, 75 КК України.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 щодо відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди у судовому засіданні знайшли підтвердження та були визнані ОСОБА_5

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 128, ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

за ст. 128 КК України у виді 2 років обмеження волі;

за ч. 1 ст. 186 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_5 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити без зміни –утримання під вартою.

Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з часу затримання –з 24.10.2010.

Позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди –задовольнити. Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 12121 грн. 48 коп.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим –з моменту отримання копії вироку.

Суддя В.В. Дев’ятко

13.12.2011 Справа № 1-201/11