31.01.2011 Справа № 1-159/11

Справа № 1-159

2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді           - Мамонтової І.Ю.

при секретарі           - Рахуба І.Л.

за участю прокурора           - Бородія Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, працюючого менеджером у ПП «Сезам», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України

У С Т А Н О В И В:

04.12.2010 року близько 17.00 год. ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину «Виставка Ярмарок», який розташований за адресою: м.Київ, вул.Богатирська, 1-д, намагався таємно викрасти чуже майно, яке належало ТОВ “Холод-Сервіс”, але свій намір до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, а саме ОСОБА_1 заховав собі у внутрішню кишеню куртки ікру червону лососеву, вартістю 416,58 грн. та пройшов через каси, не розрахувавшись за товар, в напрямку виходу з приміщення магазину, де був затриманий працівниками служби охорони.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України визнав та повністю підтвердив обставини, зазначені вище. У вчиненому кається, просить призначити йому покарання у виді штрафу, який він спроможній сплатити.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України, тому, що він вчинив умисні дії, які виразилися в замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), але злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, за наявності обставини, що пом’якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який не судимий, одружений, позитивно характеризується, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, майнового стану підсудного, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання, не пов’язане з громадськими роботами, виправними роботами, арештом та позбавленням волі, у межах санкції частини 1 статті 185 КК України, а саме у виді штрафу.

Цивільний позов по справі не заявлений, судових витрат немає.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.15 ч.2, 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 75 (сімдесяти п’яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_1 залишити без змін - підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя : І.Ю.Мамонтова