Оболонський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
Справа № 2-2643/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Волкова С.А.
при секретарі Білик С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ „УСП-Груп” про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,
встановив:
у лютому 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позову зазначала, що вона 26.08.2008 року уклала з відповідачем договір за № 002033/А про надання останнім оплатних послуг для задоволення її особистих потреб у набутті автомобіля чи об‘єкта нерухомості.
Вважає, що п. 8.1 даного договору щодо непідпадання правовідносин між сторонами під дію Закону України „Про захист прав споживачів" таким, що обмежує її права та визнання недійсним даного пункту тягне за собою визнання договору недійсним в цілому. Окрім даного пункту вважає також такими, що підлягають визнанню недійсними п.п.2.2, 9.3 додатку № 2 до договору, оскільки дані положення не відповідають вимогам як Цивільного кодексу України, так і Закону України „Про захист прав споживачів”.
Крім цього, при укладенні договору їй не було надано переліку всіх послуг, зазначених в договорі, як то кількість учасників програми, яким надається право на отримання товару та про кількість товару, як проходить порядок проведення розподільчих актів. Розцінює такі дії відповідача як несправедливі умови договору.
Також вважає несправедливими умовами встановлені в договорі її податкові зобов‘язання за діяльність відповідача, щодо сплати суми штрафу у вигляді чистих платежів та щодо встановлення у договорі можливості виконавця послуг не повертати отримані від неї грошові кошти, що суперечить чинному законодавству.
У зв‘язку з викладеним просить визнати п.п. 8.1 договору № 002033/А від 26.08.2008 року, п.п. 2.2, 9,2, 9.3 та ст. 12 додатку № 2 до цього договору та вказаний договір у цілому несправедливими та недійсними з моменту укладення договору; застосувати до недійсного договору юридичні наслідки недійсності правочину, зобов‘язати відповідача повернути їй 11 960 грн., сплачених нею за ненадані послуги та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, судові витрати віднести за рахунок відповідача.
В обгрунтування своїх вимог посилається на ст.ст. 5, 17, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.ст. 203,215,216, 549,1212-1213 ЦК України.
В судовому засідання позивачка та її представник позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Позивачка та її представник не заперечували, що позивачкою договір від 26.08.2008 року було підписано особисто, без примусу з боку будь-яких осіб, її було ознайомлено з умовами діяльності відповідача. Позивачка також пояснила, що розраховувала протягом 3-5 днів після підписання договору отримати автомобіль та у випадку отримання транспортного засобу не вважала би, що її обманули при укладенні договору. Позивачка та її представник в судовому засіданні не змогли вказати конкретний пункт спірного договору, яким на відповідача покладено обов‘язок надати позивачці у певний строк транспортний засіб.
Представник відповідача в суді проти позову заперечував, при цьому пояснив, що відповідачем умови договору від 26.08.2008 року не порушувались, позивачка особисте ознайомилась зі змістом договору, умовами діяльності відповідача, особисто підписала договори та умови. Протягом декількох місяців сплачувала обумовлені договором платежі, а згодом в односторонньому порядку перестала виконувати умови договору, звернулась до відповідача з заявами про розірвання спірного договору та повернення їй сплачених коштів. З боку відповідача ніякого обману чи надання недостовірної інформації не було.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази зо справі, суд встановив наступне.
Між сторонами 26.08.2008 року було укладено договір № 002033, предметом якого є надання позивачці послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу/об'єкту нерухомості, зазначеного у додатку № 1 до договору, де вказано найменування обраного товару - транспортний засіб, орієнтовна вартість 110400 ірн. Реєстраційний платіж складає 11 040 грн., щомісячний платіж 920 грн. Як вбачається зі змісту договору та додатку № 1 до нього, відносини між сторонами регулюються також додатком № 2. І Договір від 26.08.2008 року та додатки № 1 і № 2 підписані позивачкою та представником відповідача (а.с. 8,9-11).
Позивачкою був сплачений реєстраційний платіж за договором в сумі 11 040 грн. та у серпні 2008 року внесено платіж у розмірі 920 грн. (ас. 12).
Частиною 3 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд, але не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 8.1 договору від 26.08.2008 року передбачено, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, в тому числі, пов'язані із діяльністю, укладенням, зміною та припиненням даного договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договірних умов, регулюються даним договором його додатками та чинним законодавством України, розуміючи, що правовідносини, які виникають з цього договору або пов'язані із ним, не підпадають під дію норм Закону України „Про захист прав споживачів”.
Правовідносини, які випливають зі спірного договору за своїм змістом та суттю є правовідносинами між споживачем і надавачем послуг, крім цього, у п. 8.1 договору вказано на те, що правовідносини, які випливають з договору регулюються не лише договором та додатками до нього, але й чинним законодавством України, яким є як ЦК України, так і Закон України „Про захист право споживачів”.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсним п. 8.1 договору від 26.08.2008 року у частині посилання на те, що „правовідносини, які виникають з цього Договору або пов'язані із ним, не підпадають під дію норм Закону України „Про захист прав споживачів”.
Згідно ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
В іншій частині позову слід відмовити, оскільки позивачкою та її представником не надано допустимих та належних доказів наявності її обману з боку відповідача позивачкою була отримана достатня ля розуміння інформація щодо змісту та умов Договору від 26.08.2008 року, умов діяльності відповідача (додаток № 2 договору), про свідчить її особистий підпис на зворотному боці договору (останній абзац): „Учасник заявляє, що отримав усі, коректно викладені пояснення від представника ТОВ „УСП- Груп”, уважно прочитав та зрозумів Договір та всі Додатки до нього, правові наслідки, і гарантує дійсність своїх намірів, добросовісність своїх дій по відношенню до інших осіб, в тому числі подружжя, та отримав їх погодження здійснення даного Правочину, що засвідчує нижче своїм підписом, тому для задоволення іншої частини позовних вимог суд не вбачає правових підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 217, 627 ЦК України, ст. ст. 10, 58-60,209,212-215 ЦПК України, Законом України „Про захист прав споживачів”, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним п. 8.1 Договору № 002033/А від 26.08.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „УСП-Груп” у частині посилання на те, що правовідносини, які виникають з цього Договору або пов‘язані із ним, не підпадають під дію норм Закону України „Про захист прав споживачів”.
В іншій частині в позові відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.
СУДДЯ: ВОЛКОВ С..А.
- Номер: 2-во/727/78/17
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-2643/2010
- Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Волков С.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.12.2017
- Дата етапу: 21.12.2017