Справа № 2- 1018
2009 рік
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 року Шевченківський районний місцевий суд м.Чернівці в складі: головуючого судді: Данилюка М.І.
при секретарі : Завялець Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовом ОСОБА_1до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Чернівецької філії закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору частково недійсним,-
в с т а н о в и в :
25 лютого 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - ЗАТ КБ «ПриватБанк», Чернівецької філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору частково недійсним.
Посилається на те, що 21 листопада 2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № CVF0A000040268. У відповідності до п.7.1. вищезгаданого договору Банк зобов'язується надати йому кредит строком з 21.11.2007 року по 20.11.2014 року включно в розмірі 13590,89 (тринадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто вісімдесят дев'ять сотих) дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості. Погашення заборгованості за даним договором здійснюється в наступному порядку: щомісячно у період з «05» по «09» число кожного місяця надати Банку грошові кошти (щомісячні платежі) в сумі 166,98 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, яка включає заборгованість. На виконання умов договору ним було отримано вищезгаданий кредит в розмірі 13590,89 (тринадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто вісімдесят дев'ять сотих) дол. США. Станом на 16.02.2009 року він користується кредитом на купівлю легкового автомобіля, якій наданий йому ПриватБанком на суму 13590,89 (тринадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто вісімдесят дев'ять сотих) дол. США під ставку 11,04% річних. За час користування кредитом, мною жодного разу не були допущені затримки погашення відсотків чи основної суми боргу або інші порушення умов Договору.
Однак, під час здійснення останніх платежів 09 лютого 2009 року щодо погашення вказаного кредиту, йому стало відомо, що без його відома Банком було в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 18 % на рік.
Вважає себе добросовісним позичальником та таким, що належним чином виконує свої зобов'язання перед ПриватБанком, в той же час збільшення відсоткової ставки за кредитним договором негативним чином можуть відбитись на його фінансовому стані та здатності в подальшому виконувати взяті на себе зобов'язання перед Банком, що матиме негативні наслідки як для Банку так і для нього. А тому він змушений звернутись до суду з даним позовом щодо визнання недійсним п.2.3.1 кредитного договору № CVF0A000040268 від 21.11.2007 року, згідно якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, та виключення його з договору.
Представник позивача судовому засіданні позов підтримав і підтвердив викладені в позові обставини.
Представники відповідачів в судове засідання не з»явились, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
21 листопада 2007 року міжОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № CVF0A000040268.
У відповідності до п.7.1. вищезгаданого договору Банк зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит строком з 21.11.2007 року по 20.11.2014 року включно в розмірі 13590,89 (тринадцяти тисяч п'ятсот дев'яносто вісімдесят дев'ять сотих) дол. США, зі сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 0,92% на місяць(що становить 11,04% річних) на суму залишку заборгованості. Погашення заборгованості за даним договором здійснюється в наступному порядку: щомісячно у період з «05» по «09» число кожного місяця надати Банку грошові кошти (щомісячні платежі) в сумі 166,98 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, яка включає заборгованість.
Пунктом 2.3.1. Договору передбачено, що «Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування Кредитом, при зміні кон»юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США».
Відповідно до ст.638 ЦК України: п.2.3.1. даного Договору, згідно якого банк має право в односторонньому порядку збільшувати процентні ставки за користування кредитом, є істотною умовою договору, а тому зміна цих умов, згідно ст.651 ЦК України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а також у разі істотного порушення другою стороною умов договору, внаслідок чого інша сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Згідно ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється у тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Правочини вчиняються усно або в письмовій формі (ч.1 ст.205 ЦК України).
Так, відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, який набрав чинності 09 січня 2009 року Цивільний кодекс України доповнено ст.1056-1, згідно ч.2 якої: «встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а згідно ч.4 - умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною».
Керуючись нормами даного Закону, 19 січня 2009 року, позивач письмово звернувся до банку з вимогою виключення з кредитного договору, укладеного між ними 21.11.2007 року п.2.3.1., відповідно до якого банк мав право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.
Однак, як вбачається з пояснень представника позивача та наявних в матеріалах справи квитанцій, позивачем за час користування кредитом не було допущено затримок погашення відсотків чи основної суми боргу, а при здійсненні чергового платежу, щодо погашення вказаного кредиту, 09 лютого 2009 року йому усно було повідомлено про те, що Банком в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 11,04% до 18% на рік. При цьому ніяких письмових повідомлень про зміну процентної ставки він не отримував.
Згідно ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3.5 Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупну вартість кредиту: банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, що не залежить від волі сторін договору, і має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Разом з тим згідно з вимогами зазначеного пункту Правил банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв»язку з волевиявленням однієї зі сторін (зміною кредитної політики банку).
Суд вважає, що підвищення ОСОБА_1 процентної ставки за користування кредитом з підстави «зміна облікової ставки НБУ» є неправомірним та необґрунтованим, оскільки Національний банк України, підвищуючи облікову ставку, виходить із інфляційних показників, які фіксуються саме в Україні, де платіжним засобом є гривня, а не долар США, а тому девальвація гривні та зміна її курсу по відношенню до долара США жодним чином не завдає шкоди інтересам банку як позивальнику, так як кредит ОСОБА_1 був наданий в доларах США, погашається він боржником в визначені договором строки та розмірі. та саме в доларах США, а тому збільшення банком ОСОБА_1 відсоткової ставки за кредитним договором за користування кредитом з 11,04% до 18% на рік є незаконним.
Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Тому кредитний договір № CVF 0А0000400268 в решті умов повинен зберегти свою чинність і виконуватись сторонами належним чином.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.203,205,207, 215, 217, 638, 651, 654, 1056-1, 1061, ст.ст.11,15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 10.11,209,212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1задовільнити.
Визнати підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №№ CVF0А0000400268 від 21 листопада 2007 року, укладеного міжОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» до 18 % незаконним.
Виключити з кредитного договору №№ CVF 0А0000400268 від 21 листопада 2007 року, укладеного міжОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «ПриватБанк» п.2.3.1. щодо права банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
СУДДЯ: М.І.ДАНИЛЮК