ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №1-127/10

17 червня 2010 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Юрченко Т.Р.

з участю прокурора: Михалевич Н.І.

підсудного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, провул.І-й Північний, 1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, інвалідом, депутатом, ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, раніше не судимого

за ч.І ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2010 року близько 21 години ОСОБА_1 зі своїм знайомим ОСОБА_2 знаходився в подвір'ї будинку №15 по вул.Крупській с.Новосілки Черняхівського району, де між ними на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 став ображати ОСОБА_1 У відповідь на це ОСОБА_1 з метою умисного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 кулаком правої руки умисно наніс один удар в область правої частини обличчя та штовхнув його в область плечей. Від таких дій ОСОБА_2 впав, а ОСОБА_1, не припиняючи своїх злочинних дій, підійшов до нього та наніс два удари кулаком правої руки в праву частину обличчя - область носа та підборіддя.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицевої травми у вигляді синця в ділянці правого ока, садна в ділянці носа, перелому кісток носа, забійних поверхневих ран слизової губ, травматичної екстракції першого верхнього зуба справа, струс головного мозку, перелом нижньої щелепи справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю і пояснив, що 18.04.2010 року у них з ОСОБА_2 виник конфлікт, в ході якого він наніс йому один удар в обличчя, штовхнув на землю, а потім наніс ще два удари в праву частину обличчя. Від нанесених ударів потерпілому були причинені тілесні ушкодження. В скоєному розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що відшкодував потерпілому 3000 грн. завданої шкоди і потерпілий не має претензій до нього.

З оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 18.04.2010 року в результаті конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин ОСОБА_1 наніс йому декілька ударів в обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження, які зазначені в обвинуваченні. Цивільний позов до підсудного не заявляє в зв'язку з повним відшкодуванням з його боку завданих йому збитків (а.с.18-19). В поданій суду заяві просив підсудного суворо не карати.

В зв'язку з повним визнанням підсудним своєї вини, інкримінованих обставин скоєння злочину, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку ст.299 КПК України, не досліджуючи доказів, щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався в істинності та добровільності позиції підсудного з цього приводу та інших учасників розгляду справи.

Крім визнання вини підсудним, його вина у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена повністю та стверджується нижчезазначеними доказами.

Висновком судово-медичної експертизи №1769 від 21.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-лицевої травми у вигляді синця в ділянці правого ока, садна в ділянці носа, перелому кісток носа, забійних поверхневих ран слизової губ, травматичної екстракції першого верхнього зуба справа, струс головного мозку, перелом нижньої щелепи справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до довготривалого розладу здоров'я. Дані ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів та могли утворитися в строк та за обставин, вказаних потерпілим та підсудним (а.с.15-16).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_1, в ході якого останній на місці пригоди показав, яким чином він завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_2 (а.с.28-31).

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.І ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків,

передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

Підсудний за місцем проживання характеризуються позитивно, раніше не судимий, на обліках в нарко-та психоневрологічному диспансерах не перебуває (а.с.44-47).

Обираючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді обмеження волі, вважаючи, що саме воно буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Разом з тим, суд вважає за можливе виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов в справі не заявлявся. Арешт на майно підсудного не накладався. Речові докази відсутні, судових витрат немає.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу суд вважає за необхідне лишити попередній - підписку про невиїзд (а.с.48-49).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про

невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15-ти діб після його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд Житомирської області, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Б.С. Моніч