КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2755/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Алексеєвій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року по справі за позовом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання нечинними та скасування пунктів вимоги, -

В С Т А Н О В И Л А :

Служба автомобільних доріг у Чернігівській області звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання нечинними та скасування пункту 1 та пункту 2 Вимог щодо усунення виявлених порушень від 09.07.2015 року за № 25-06-18-14/4273.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника відділу та ревізійною групою, проведено фінансову ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Чернігівській області за період з 01.07.2012 по 28.02.2015 роки, за результатами якої було складено акт від 19.06.2015 № 25-06-21/05.

Зазначеним актом було встановлено ряд порушень, зокрема, щодо:

- встановлення суми заподіяних збитків внаслідок включення завищеної вартості товарно-матеріальних цінностей в акти виконаних робіт ТОВ «Транс Лайн Груп»;

- застосування усередненого відсоткового показника на покриття витрат на зведення або пристосування титульних тимчасових будівель і споруд при прийнятті робіт з експлуатаційного утримання автомобільних робіт;

- зимового утримання;

- врахування специфічних умов впливу на виконання робіт на одній частині проїзної частини автомобільної дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів на добу та застосування коефіцієнту 1,2 до нормативних трудовитрат робітників та часу експлуатації машин;

- розрахунку коштів на утримання Служби для забезпечення управлінських рішень з експлуатаційного утримання автомобільних доріг у Чернігівській області.

У зв'язку з цим, позивачу була направлена Вимога про усунення виявлених порушень, згідно з пунктами 1, 2 якої вимагалося:

1. опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі збитки, завдані зазначеними вище порушеннями в установленому порядку;

2. розглянути питання про притягнення працівників, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності

Для усунення цих недоліків позивачу запропоновано стягнути до бюджету з підрядних організацій кошти в сумі 2 085 812, 76 грн. та повернути до бюджету зайво отримані кошти на утримання Служби в сумі 147 616, 42 грн.

Судом першої інстанції було встановлено протиправність спірної вимоги та необхідність у її скасуванні. Колегія суддів не може повністю погодитись з такою правовою позицією, з огляду на наступне.

Перш за все, апеляційна інстанція зазначає про неможливість не погодитися з доводами апелянта щодо віднесення Висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 26.05.2015 року № 7888/15-53 до належних та допустимих доказів у справі.

Так, ДФІ у Чернігівській області свої доводи стосовно встановлення факту включення позивачем завищеної вартості товарно-матеріальних цінностей в акти виконаних робіт ТОВ «Транс Лайн Груп» обґрунтовує саме на основі даного Висновку.

У той же час, судом першої інстанції даний доказ було визнано неналежним по справі. При цьому, суд керувався виключно формальними ознаками, зокрема, тим, що свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта № 99-11 від 25.05.2010, видане ЕКК КНДІСЕ, було дійсним до 25.05.2015 року, тоді як сам Висновок датований 26.05.2015.

Апеляційна інстанції, спростовуючи це твердження, виходить з того, що процес дослідження питання включення позивачем завищеної вартості товарно-матеріальних цінностей в акти виконаних робіт тривав певний проміжок часу (з 29.04.2015 року до 26.05.2015 року (моменту складання висновку), тобто на час його проведення Свідоцтво № 99-11 було дійсним. Сам факт його підписання 26.05.2015 року (на наступний день після закінчення дії Свідоцтва) не може поставити під сумнів всю роботу експерта, зроблену ним протягом майже двох місяців.

Більш того, Рішенням ЕКК КНДІСЕ № 4 від 27.05.2015 року строк дії свідоцтва було продовжено на 5 років.

З огляду на викладене, відсутні підстави ставити під сумнів кваліфікацію експерта та відповідно результати його досліджень, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що це експертне дослідження проводилось некваліфікованим спеціалістом, адже, як слідує з самого Висновку, його складено головним судовим експертом відділу товарознавчих досліджень та досліджень об'єктів ітелектуальної власності лабораторії автотехнічних товарознавчих та спеціальних видів досліджень першого кваліфікаційного класу, який має вищу торгово-економічну освіту, кваліфікацію судового експерта з спеціальністю 12Л «Визначення вартості обладнання, сировини, машин і товарів народного споживання », стаж експертної роботи якого розпочався з 1990 року, тобто складає приблизно 25 років.

Таким чином:

1) Висновок експерта розглядається як сукупність фактичних даних, встановлених в результаті дослідження матеріальних об'єктів, явищ та процесів, які містять інформацію про обставини справи;

2) дослідження було проведено особою, яка має спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо;

3) підсумком проведення експертизи є висновок, що містить відомості про факти, які мають значення для вирішення справи.

Наведене вище дає підстави колегії суддів визнати Висновок експерта належним джерелом доказів, а його результати - обґрунтованими та такими, що підлягають використанню та врахуванню під час вирішення спору.

За таких обставин, п. 1 Вимоги в частині зобов'язання опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення щодо включення завищеної вартості товарно-матеріальних цінностей в акти виконаних робіт ТОВ «Транс Лайн Груп» є правомірним та підлягає виконанню.

Таким чином, постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування пункту 1 Вимоги в частині зазначеної вище підстави підлягає скасуванню.

Що стосується інших висновків суду першої інстанції, колегія суддів повністю підтримує їх, оскільки доводи апеляційної скарги, спрямовані на їх спростування, ґрунтуються лише на голослівних твердженнях апелянта, не підкріплених жодними належними та допустимими документальними доказами, що фактично не заперечувалось представником відповідача під час апеляційного розгляду.

Крім того, судова колегія звертає увагу на слідуюче.

В оскаржуваній Вимозі позивачу запропоновано усунути виявлені порушення шляхом стягнення до бюджету з підрядних організацій кошти в сумі 2 085 812,76 грн. та повернення до бюджету зайво отриманні кошти на утримання Служби в розмірі 147 616,42 грн., що було сприйнято позивачем як один із пунктів вимоги. Зазначене підтверджується аналізом змісту адміністративного позову. Однак, це є лише рекомендованим шляхом для усунення виявлених ревізією порушень та не може бути підставою для скасування Вимоги.

Орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача (в тому числі, така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.05.2015 року у справі № 2а-19526/10/2670).

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Дану правову позицію колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України висловила при перегляді аналогічних справ, зокрема, у постановах від 15 квітня 2014 та 20 січня 2015 року (справи №№ 21-40а14, 21-603а14 відповідно).

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів повної правомірності винесення ним спірної вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.15 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Приймаючи до уваги те, що рішення у справі частково ухвалено на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за немайновий спір у розмірі 53,59 грн. підлягає стягненню з ДФІ у Чернігівській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року в частині задоволення позову щодо визнання нечинним пункту 1 Вимоги щодо усунення порушень, встановлених Актом ревізії від 19.06.2015 року № 25-06-21/05, в частині завищення вартості товарно-матеріально цінностей в актах виконаних робіт ТОВ «Транс Лайн Груп» - скасувати, постановивши в цій частині нову про відмову в задоволенні позову.

В решті постанову залишити без змін.

Стягнути з Державної фінансової інспекції у Чернігівській області (адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Бєлінського, 11, код ЄДРПОУ 21395267) судовий збір у розмірі 53 (п'ятдесят три) грн. 59 (п'ятдесят дев'ять) коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 03.12.2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.