КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.03.07 р. № 32/249-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Сотнікова С.В.
при секретарі: Назаровій В.В.
За участю представників:
від позивача -Сєдов О.В. дов. №367 від 06.03.07 р.
від відповідача1 -Маньковська К.Е. дов. б\н від 09.01.07 р.
від відповідача2 - Головецька Н.М. дов. №11/1-21/12231
від третьої особи -Качуровська Л.В. дов. б\н від 15.01.07 р.
Солдатова Ю.В. дов. б\н від 27.02.07 р.
Фендрик Д.В. дов. б\н від 19.01.07 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російськевиробниче підприємство "Дон-Лан"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2006
у справі № 32/249-А (Хрипун О.О.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російськевиробниче підприємство "Дон-Лан"
до Київська регіональна митниця
Державна митна служба України
третя особа відповідача Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України
про скасування податкового повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 р. у справі 32/249-а ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” в позові Київської регіональної митниці, Державної митної служби України за участю третьої особи Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України про скасування податкового повідомлення відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовільнити позов. Вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідач1,2 та третя особа не надали заперечення на апеляційну скаргу, однак в судовому засіданні, представники даних сторін заперечували доводи апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін, вважають що місцевим судом у відповідності до обставин справи та при правомірному застосуванні чинних норм права винесено постанову.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, третьої особи та повно з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для справи, встановив, що постанову Господарського суду міста Києва від 15.11.2006 року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення із наступних мотивів:
Господарським судом міста Києва встановлено, що 18.01.2006 Київською регіональною митницею прийняте податкове повідомлення № 22, яким ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” згідно з п.п. “в” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 6 Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізне мито у розмірі 56614,22 грн.
Податкове повідомлення було направлено зі супровідним листом № 35/1.4-15/428 від 18.01.2006, в якому роз’яснено, що рішення про донарахування податкового зобов’язання було прийнято на підставі акта перевірки від 12.10.2005, складеного Департаментом аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України за результатами перевірки дотримання ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” законодавства України з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.09.2002 по 01.09.2005.
Перевірка здійснювалася відповідно до вимог Порядку взаємодії митних і податкових органів при організації та проведенні спільних планових і позапланових перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 29.07.2004 № 439/551 представником Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби спільно з Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва (акт про результати виїзної планової документальної перевірки № 68-23/02-31862695 від 10.10.2005).
З акту від 12.10.2005 вбачається, що за результатами перевірки цільового використання ввезених ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” товарів, звільнених від сплати ввізного мита та ПДВ, Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України дійшов висновку про те, що позивачем внаслідок нецільового використання імпортованих на виконання інвестиційного проекту молотильних агрегатів порушено норми ст. 6 Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків (у редакції чинній на той момент), що призвело до безпідставного отримання товариством пільг по сплаті ввізного мита у сумі 53918,31 грн. та ПДВ у сумі 118620,26 грн., оскільки імпортовані згідно ВМД від 29.05.2003 № 11100/2003/001670 та від 17.12.2003 № 90103/2003/001097, № 90103/2003/001098, № 90103/2003/001099 (далі - молотильні агрегати) за перевіряємий період на виконання інвестиційного проекту технопарку “Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона” – “Науково технічна підготовка кооперованого виробництва сучасних високопродуктивних зернозбиральних комбайнів підвищеної ефективності та надійності” (далі – інвестиційний проект) та у відповідності до умов зовнішньоекономічних контрактів № 35-02 РСМ від 27.02.2002 та № 93/7-03 від 23.07.2003 молотильні агрегати з заводськими номерами 181819, 085754, 085829, 085834 в подальшому використовувалися не для потреб виконання інвестиційного проекту технологічного парку.
Дослідивши подані для перевірки документи Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України встановив, що дані молотильні агрегати, як прямі матеріальні витрати на виробництво зернозбиральних комбайнів “Нива” СК-5М-1 (заводський номер 181819), “Дон-1500Б” (заводські номери 085754,085829, 085834), були включені у собівартість реалізованої продукції. На кінець місяця по даних зернозбиральних комбайнах не було сформовано кінцевої калькуляції, яка показує розподіл загально виробничих витрат на виробництво комбайнів. Тобто калькулювання собівартості реалізованої продукції відбулось лише на основі попередньої калькуляції і до собівартості реалізованої продукції увійшли тільки прямі матеріальні затрати, загально виробничі витрати відсутні. Калькуляція собівартості реалізованої продукції показано в описових частинах контрактів № 35-02 РСМ від 27.02.2002 та № 93/7-03 від 23.07.2003.
Департамент аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України дійшов висновку про недостовірність даних, що містяться в вантажних митних деклараціях від 29.05.2003 №11100/2003/001670, від 17.12.2003 № 90103/2003/001097, № 90103/2003/001098, №90103/2003/001099 та звітах про цільове використання товарів, звільнених від сплати ввізного мита та ПДВ за II квартал 2003 р. та за IV квартал 2003 р., які позивачем подавалися до ВВ-3 Київської регіональної митниці на виконання п. 5 Порядку контролю за цільовим використанням ... товарів, що ввозяться в Україну для виконання інвестиційних та інноваційних проектів.
Не погодившись з висновками акта перевірки, 12.10.2005 ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” виклало свої заперечення у зауваженнях до акта перевірки.
27.01.2006 податкове повідомлення № 22 від 18.01.2006 було оскаржено позивачем до Київської регіональної митниці.
Рішенням № 35/1.2-15/1219 від 07.02.2006 Київською регіональною митницею скарга позивача № 1479 від 27.01.2006 залишена без задоволення.
16.02.2006 податкове повідомлення № 22 від 18.01.2006 та рішення Київської регіональної митниці № 35/1.2-15/1219 від 07.02.2006 було оскаржено позивачем до Державної митної служби України.
Державною митною службою України рішенням від 03.04.2006 № 11/4-15/3500, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, позивачу було відмовлено в задоволенні скарги, а податкове повідомлення № 22 від 18.01.2006 залишено без змін. Рішення Державної митної служби України мотивоване тим, що спірне податкове повідомлення прийняте на підставі акта перевірки товариства, якою виявлено, що розрахунок собівартості реалізованої продукції здійснювався лише на основі попередньої калькуляції та відповідно до собівартості реалізованої продукції загально виробничі витрати не включені.
Відповідно до матеріалів справи позивач додавав кінцеві калькуляції виробництва молотильних агрегатів, які підтверджують цільове використання імпортованих товарів. Однак, в рішенні Державної митної служби України №11/4-15/3500 від 03.04.2006 р., зазначено, що є наявна розбіжність між даними синтетичного обліку та даними, наведеними в копіях первинних документів, але автентичність даних копій невстановлена.
Твердження позивача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не було розглянуто в судовому засіданні та не прийнято до уваги його доказів, не приймається апеляційним судом. Тому що ті оригінали документів, які перелічені в апеляційній скарзі (арк. справи 80, абз. 3), як докази що не взяті до уваги, витребовувались судом першої інстанції ухвалами від 26.07.2006 та 29.09.2006 для повного дослідження доказів та встановлення обставин справи. Однак, на вимогу суду позивачем не було надано оригінали первинних документів, копії яких передавались позивачем митним органам при оскарженні спірного податкового повідомлення. Надані позивачем на виконання ухвал господарського суду оригінали та копії первинних документів не відповідали копіям тих первинних документів, які передавались позивачем митним органам.
Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України переміщення через митний кордон України товарів підлягає митному оформленню.
Згідно з ст. 48 Митного кодексу України визначені обов’язки декларанта, зокрема, декларант зобов’язаний: пред’явити митниці товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України; подати митниці документи, що містять дані, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення; сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають митному обкладенню.
ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” у відповідності до умов зовнішньоекономічних контрактів № 35-02 РСМ від 27.02.2002 та № 93/7-03 від 23.07.2003 імпортовано молотильні агрегати за відповідними вантажними митними деклараціями від 29.05.2003 № 11100/2003/001670, від 17.12.2003 № 90103/2003/001097, № 90103/2003/001098, № 90103/2003/001099, у графі 36 яких, позивачем зазначений код податкових пільг, передбачених чинним законодавством щодо товару, задекларованого у графі 31: 053/000/053, тобто Закон України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”.
При митному оформленні товару за вищезазначеними вантажними митними деклараціями позивач не скористався податковою пільгою, наданою Міжурядовою угодою про вільну торгівлю, у графі 44 не міститься посилання на документ МУВТ під класифікатором документів 7020.
Правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків визначає Закон України “Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків”. Так, ст. 6 даного Закону, в редакції, чинній на момент митного оформлення молотильних агрегатів, визначався порядок ввезення товарів, які використовуються технологічними парками, за яким товари (крім підакцизних товарів, за винятком товарів згідно з кодами ТН ЗЕД 852110310, 852110390, 852810), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають технічним характеристикам та міжнародним стандартам, при ввезенні в Україну для використання технологічними парками звільняються від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.
Частиною 2 ст. 6 даного Закону передбачалось, що у разі використання товарів не для потреб виконання проектів технологічних парків ввізне мито та ПДВ сплачуються до бюджету в повному обсязі. При цьому платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита, ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податків, виходячи із 120 % облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період їх нецільового використання.
Відповідно до п. 4 Положення про порядок здійснення контролю за цільовим використанням сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, що ввозяться в Україну для виконання інвестиційних та інноваційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічного парку митне оформлення товарів, необхідних для виконання проекту технологічного парку, здійснюється митним органом після подання технологічним парком документів, передбачених п. 2 цього Положення.
Згідно зі ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Департаменту аналізу ризиків та аудиту для проведення перевірки позивачем не були надані первинних документів на підтвердження цільового використання молотильних агрегатів, на підставі яких були сформовані регістри синтетичного та аналітичного обліку, що не заперечувалось позивачем в суді першої інстанції.
Враховуючи, що в суді першої інстанції позивачем не заперечувався факт, що під час проведення перевірки досліджувались регістри синтетичного та аналітичного обліку, твердження скаржника щодо невідповідності даного доказу вимогам ст.ст. 69-71 КАС України не приймаються апеляційним судом.
Отже, перевірка Департаментом аналізу ризиків та аудиту використання імпортованих згідно ВМД від 29.05.2003 № 11100/2003/001670 та від 17.12.2003 № 90103/2003/001097, № 90103/2003/001098, № 90103/2003/001099 на виконання інвестиційного проекту технопарку “Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона” “Науково технічна підготовка кооперованого виробництва сучасних високопродуктивних зернозбиральних комбайнів підвищеної ефективності та надійності” та у відповідності до умов зовнішньоекономічних контрактів № 35-02 РСМ від 27.02.2002 та № 93/7-03 від 23.07.2003 молотильних агрегатів з заводськими номерами 181819, 085754, 085829, 085834 здійснювалася лише за наданими для перевірки документами синтетичного бухгалтерського обліку, завірені мастичною печаткою та підписом особи, вповноваженої на підпис фінансових документів, оскільки первинні бухгалтерські документи для перевірки позивачем не надавалися.
Надані для перевірки документи синтетичного обліку містили інформацію про оприбуткування молотильних агрегатів та їх подальшого включення як прямих матеріальних витрат на виробництво зернозбиральних комбайнів у собівартість реалізованої продукції.
При цьому, станом на кінець вересня 2003 року по зернозбиральному комбайну “Нива” СК-5М-1 (заводський номер 181819), а також на кінець грудня 2003 року по зернозбиральних комбайнах “Дон-1500Б” (заводські номера 085754, 085829, 085834) не були сформовані кінцеві калькуляції, які показують розподіл загально виробничих витрат на виробництво комбайнів. Тобто, калькулювання собівартості реалізованої продукції відбулося лише на основі попередньої калькуляції і до собівартості реалізованої продукції увійшли тільки прямі матеріальні затрати, загально виробничі витрати відсутні.
Відсутність загально виробничих витрат у собівартості реалізованої продукції свідчить про те, що по молотильним агрегатам не здійснювався виробничий процес, який передбачається умовами отримання пільг по сплаті митних платежів при реалізації інвестиційного проекту технологічного парку.
За таких обставин, судом першої інстанції вірно встановлено, що податкове повідомлення №22 від 18.01.2006 р. прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що доводи позивача викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам по справі, виніс обґрунтовану постанову, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду.
Апеляційний суд вважає, що Господарський суд міста Києва вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану постанову у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому залишає постанову без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд –
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” на постанову Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 р. по справі №32/249-а залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду міста Києва від 15.11.2006 року у справі №32/249-а за позовом ТОВ “Спільне українсько-російське виробниче підприємство “Дон-Лан” до Київської регіональної митниці та Державної митної служби України за участю третьої особи Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України залишити без змін.
3.Матеріали справи №32/249-а повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її виготовлення в повному обсязі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді
Дикунська С.Я.
Сотніков С.В.