Справа №2-1734 (2009)

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Волноваха                                                21 травня 2009 року

Волноваський районний суд, Донецької області

у складі: головуючого – судді Гальченко І.В.

        при  секретарі -         Сєрих І.С.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справа по позові НІСКОВСЬКИХ ОСОБА_1 до Волноваської міської ради про визнання права власності, -

                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, яким просить визнати за ним право власності на будинок за адресою м.Волноваха, вул.Короленко, 83, мотивуючи свої вимоги тим, що з квітня 1967року його батьки почали будівництво вказаного будинку, коли будували будинок помер його батько 15.07.1970р., мати добудувала будинок і 10.02.1971року вона рішенням виконкому отримала акт прийому будинку в експлуатацію і 02.03.1971р. мати отримала свідоцтво про право власності за законом на половину будинку, 23.08.1983р. мати померла, він єдиний спадкоємець і фактично прийняв спадок, але до нотаріуса не звернувся і пропустив срок для прийнятя спадщини і крім того оскільки акт прийнятя будинку був на батька, який на той час вже помер, половина будинку так і лишилася без правовстановлюючих документів, інших спадкоємців немає. Тому просить визнати за ним право власності.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягає.

Відповідач – Волноваська міська рада проти позовних вимог не заперечує, про що подав заяву і просили розглянути справу за їхньої відсутності.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню підлягають у повній мірі, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що дійсно відповідно до акту прийомки будинку в експлуатацію від  10.02.1971р. (а.с.9-10) документи були вказані на ОСОБА_2, який помер 15.07.1970р. (а.с.8), після його смерті його дружина – ОСОБА_3 отримала половину цього будинку у спадок (а.с.12), а половина належить їй за законом (а.с.13), і вона померла 23.08.1983р. (а.с.8). Померлі є батьками позивача (а.с.14).

Свідки  ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали суду, що позивач доглядав свою мати протягом року до її смерті, потім він ховав її і він прийняв будинок, доглядав за ним, жив ще кілька місяців, потім поїхав додому у  Запоріжжя, але будинок доглядає, користується городом. Таким чином свідки підтвердили, що позивач фактично прийняв спадок після смерті батьків (після смерті його батька спадок прийняла повністю мати, а після її смерті спадок фактично прийняв позивач).

Оскільки позивач є сином померлих, які збудували, володіли і користувалися будинком з  1971р., але свідоцтва про право власності його батько ОСОБА_3 за життя не отримав, але відповідач право позивача на власність вказаного будинку не заперечує і тому слід визнати за ним право власності на вказаний будинок.

Таким чином позовні вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі, це право позивача відповідач не заперечує.

На підставі ст. ст.328,1261, 1269-1270, 334 ЦК України, керуючись ст. ст.15, 214-215 ЦПК України, суд –

     ВИРІШИВ:

Визнати право власності за НІСКОВСЬКИХ ОСОБА_1 – 11.03.1947р. народження на будинок, розташований за адресою: м.Волноваха, вул.Короленко, 83, Волноваського району, Донецької області.

Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 20-ти днів після подачі до суду заяви про його оскарження, яка може бути подана протягом 10-ти днів з наступного після його проголошення дня.

                Суддя: