Справа №2а-490 (2009)
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(справа розглянута в письмовому провадженні)
12 травня 20 09 року м.Волноваха
Суддя Волноваського районного суду, Донецької області ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління ДАІ ГУМВС України в Донецькій області та Волноваського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Донецькій области (інспектор взводу ДПС ОСОБА_3В.) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із цим позовом, свої вимоги мотивує тим, що 09.04.2009р. він отримав по пошті копію постанови від 03.02.2009р. про притягнення його до адмінвідпові-дальності за те, що він 03.02.2009р. о 12.10 годині на 160 км автодороги Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь рухався на автомобілі НОМЕР_1 зі швідкістю перевищуючи дозволену на 28 км/годину, тобто перевищив швидкість руху більш ніж на 28 км/годину, на нього накладений штраф за ст.122 ч.1 КпАП України до сплати штрафу на користь держави 340грв.; одночасно з постановою про притягнення його до адмінвідповідаль-ності йому прийшло і сповіщення про необхідність з*явитися у ДАІ м.Волноваха на 18.02.2009р., тобто його права були порушені, оскільки він не міг з*явитися у ДАІ для пояснень і крім того він 03.02.2009р. у зв*язку із тим, що на належному йому авто їздить за дорученням інша людина, не міг керувати цим авто і відповідно правила дорожнього руху він не порушив, адмінпротокол мав бути складений на ОСОБА_4, який фактично керував авто, тому просить скасувати постанову про притягнення його до адмінвідповідальності.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. На задоволенні позовних вимог наполягав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, викладені у запереченні на позовну заяву.
На підставі ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути вказаний адміністративний позов на підставі тих доказів, які наявні в матеріалах справи і яких достатньо для розгляду адміністративної справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 03.02.2009р. о 12.10 годині позивач (його авто, але не встановлено хто саме керував ним) на 160 км автодороги Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь рухався на автомобілі НОМЕР_1, і відповідно до постанови на 160 км указанної автодороги швидкість його руху була 118 км/год, тобто він перевищив швидкість руху більш ніж на 21 км/годину (а.с.6), тому на нього, як на власника авто постановою ДПС Волноваського взводу ДПС УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 03.02.2009року накладений штраф за ст.122 ч.1 КпАП України на користь держави в сумі 340грв. (а.с.6). Копію постанови він отримав 09.04.2009р. (а.с.7).
У тексті постанови серії АН №106942, винесеної відносно позивача зазначено, що водій транспортного засобу перевищив швидкість більш ніж на 21 км/год., але прізвище водія не вказано, хоча в резолютивній частині є посилання на застосування адміністративного стягнення саме на позивача, тим самим ІДПС, коли виносив постанову керувався правилами ст. 14-1 КпАП України, яка дає підстави для притягнення до відповідальності власників (співвласників) транспортного засобу. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху - засобами фото- та відео фіксації , що працюють у автоматичному режимі.
Проте така постанова не відповідає вимогам закону, тому що прилад, яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР не є автоматичним засобом, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. Між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велась приборами , які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону, дотого ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції по профілактиці та припиненню правопорушень.
Згідно з вимогами ст.283 КпАП України при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності повинні бути встановленні час, місце скоєння правопорушення. Як з тексту постанови серії АН №106942, так і з представленого для огляду фотознімку (а.с.4) не можливо встановити де ж саме скоїв правопорушення водій автомобіля - на автодорозі Слав*янськ-Донецьк-Маріуполь, чи в іншому місці, і ця обставина працівником ДАІ (відповідачем по справі і також ІДПС, який складав постанову) не доведена, тому не може вважатися доказом по справі.
Крім того у відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів співробітник ДАІ до постанови не додав і суду не направив.
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Це повинно бути зафіксовано, тому що у відповідності до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України (затвердженою Наказом МВС 13.Х1.2006р. №1111) використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.
Крім того при розгляді справи про адмінвідповідальність були порушені права позивача, оскільки йому було направлено сповіщення про явку у ДАІ м.Волноваха на 18.02.2009р. (а.с.5), але постанова про притягнення його до адмінвідповідальності винесена значно раніше, а саме 03.02.2009р. (а.с.6), таким чином позивач не мав можливості повідомити про те, що за кермом авто був не він і відповідно не він порушив правила дорожнього руху.
Тому суд приходить до висновку, що оскільки права позивача були порушені, позовні вимоги позивача обгрунтовані і підлягають задоволенню, і постанову ІДПС Волноваського взводу ДПС ГУМВС України в Донецькій області від 03.02.2009року про притягнення його до адмінвідповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України до сплати штрафу в сумі 340грв. №АН 106942 слід скасувати.
Оскільки позивач отримав копію постанови лише 09.04.2009р., йому слід поновити строк для звернення в суд за захистом порушенного права, оскільки він пропущений з поважних причин (позивач не знав і не міг знати про порушення його права).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-162 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Донецкій області і ІДПС Волноваського взводу ДПС УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк для звернення до суду за захистом порушенного права.
Визнати неправомірними дії працівника Волноваського взводу ДПС УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області ОСОБА_3 по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 постановою від 03.02.2009 року за ст.122 ч. 1 КпАП України.
Постанову ІДПС Волноваського взводу ДПС УДАІ Головного Управління МВС України України в Донецькій області ОСОБА_3 серії АН №106942 від 03.02.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КпАП України про накладення штрафу в сумі 340грв. - СКАСУВАТИ.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 20-ти днів після подачі заяви про його оскарження, яка має бути подана до суду протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: