УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.11.2015р. Справа № 876/4075/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Сапіги В.П.,
за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,
за участю представників:
апелянтів (позивачів у справі): не з’явився
відповідача-1 у справі: не з’явився
відповідача-2 у справі: не з’явився
відповідача-3 у справі: не з’явився
третіх осіб у справі: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 04.03.2014р. у справі №2-а/463/22/14
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
до відповідача-1: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради
відповідача-2: виконавчого комітету Львівської міської ради
відповідача-3: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради
треті особи: ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
про визнання дій протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
01.12.2011р. позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до Личаківського районного суду м.Львова з позовом до відповідачів: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій протиправними та скасування рішень, просили визнати дії управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо прийняття наказу №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6” – протиправними; визнати нечинним та скасувати наказ управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6”; визнати недійсним та скасувати розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №889 від 29.06.2004р. “Про передачу квартир у власність” в частині передачі у власність гр.ОСОБА_7 півпідвального приміщення – квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 01.06.2007р. управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради видано наказ №406-Ж-Л “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6”. На підставі даного наказу оформлено гр.ОСОБА_6 право приватної власності в цілому на двокімнатну квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові. Загальна площа квартири 41,2кв.м., житлова площа квартири 25,9кв.м. Також, згідно з вказаним вище наказом, відділом приватизації державного житлового фонду Личаківського району було оформлено та видано свідоцтво про право власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові. Позивачі вважають даний наказ незаконним, оскільки будинок №43 на вул.Погулянка у м.Львові набув статусу двоквартирного з 1991р., коли мешканцям квартир №4 та №5 було надано повноцінне житло, оскільки приміщення квартири №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові перебувають у цокольному поверсі. Приміщення квартири №4 використовувались для відселення людей для тимчасового поліпшення житлових умов. Згідно з Державними будівельними нормами, розміщення житлових приміщень у цокольних, підвальних і підземних поверхах житлових будинків житлових будинків не допускається. Квартира №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові знаходиться у цокольному поверсі будинку, що забезпечує стійкість фундаменту та є запорукою цілісності будинку, відтак, позивачі вважають, що оспорюваний наказ управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6” є незаконним, а дії управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради протиправними.
Крім того, 29.06.2004р. Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради прийнято розпорядження №889 “Про передачу квартир у власність”, яким передбачалось передати у власність гр.ОСОБА_7 півпідвальне приміщення – квартиру №4 по вул.Погулянка у м.Львові. Позивачі вважають дане розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради незаконним, оскільки півпідвальне приміщення – квартира АДРЕСА_1, надавалась гр.ОСОБА_7 на сім’ю з двох осіб з метою тимчасового покращення житлових умов без зняття з квартирного обліку і без можливості подальшої приватизації.
Із врахуванням наведеного, позивачі просять суд визнати дії управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо прийняття наказу №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6” протиправними, а наведений вище наказ визнати нечинним та скасувати; визнати недійсним та скасувати розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №889 від 29.06.2004р. “Про передачу квартир у власність” в частині передачі у власність гр.ОСОБА_7 півпідвального приміщення – квартиру АДРЕСА_1.
Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 04.03.2014р. у справі №2-а/463/22/14 у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до відповідача-1: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідача-2: виконавчого комітету Львівської міської ради, відповідача-3: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій протиправними та скасування рішень – відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржили позивачі у справі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з’ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, які наведені у позовній заяві.
В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №249 від 21.05.1999р. “Про подальше використання відселочих квартир, які знаходяться на території Личаківського району”, квартиру АДРЕСА_1 включено в перелік квартир, які передаються у відділ обліку і розподілу житла для надання черговикам міської ради до підходу черги (т.1 а.с.26).
Згідно з розпорядженням Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №889 від 29.06.2004р. “Про передачу квартир у власність громадян” (т.1 а.с.185) третім особам: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передано у спільну сумісну власність однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальної площею 39,40кв.м. (а.с.186).
З дублікату договору купівлі-продажу квартири від 31.08.2005р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за №3365 продавці ОСОБА_7, яка діяла від імені свого малолітнього сина, продали, а покупець ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_2 (т.1 а.с.31).
01.06.2007р. управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради видано наказ №406-Ж-Л “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6” (т.1 а.с.5).
Відповідно до вимог ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.
Згідно із вимогами ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Оцінюючи правомірність розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №889 від 29.06.2004р. “Про передачу квартир у власність” в частині передачі у власність гр.ОСОБА_7 півпідвального приміщення – квартири АДРЕСА_1, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає наступне:
З тексту вказаного вище наказу вбачається, що останній прийнятий на виконання вимог Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” та керуючись рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.07.2002р. №174 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради”.
Статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено, що приватизація державного житлового фонду (далі – приватизація) – це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд – це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Статтею 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” визначено, що до об’єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі – квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно із вимогами ст.3 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до вимог ст.6 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними: однокімнатні квартири; квартири (будинки), одержані у разі знесення або відселення всіх сімей з будинків (частин будинків), які належали їм на праві власності, якщо колишні власники не одержали за ці будинки (частини будинків) грошової компенсації; квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, котрим встановлена ця пільга Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні звання ОСОБА_10 Союзу, ОСОБА_11 Праці, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, інваліди I і II груп, інваліди з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25 років – жінки, 30 років – чоловіки, ветерани Збройних Сил та репресовані особи, реабілітовані згідно із Законом України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”; квартири (будинки), в яких мешкають сім’ї загиблих при виконанні державних і громадських обов’язків та на виробництві; квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці, котрим встановлена пільга Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; квартири (будинки), в яких мешкають багатодітні сім’ї (сім’ї, що мають трьох і більше неповнолітніх дітей).
Відповідно до вимог ст.8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до вимог п.п.3.11, 3.12 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.07.2002р. №174 (втратило чинність, згідно з ухвалою від 19.10.2006р. №219), до повноважень районної адміністрації у галузі житлово-комунального господарства належить, зокрема, прийняття розпоряджень: про передачу комунального житла у приватну власність громадян (приватизація); реприватизацію житла; оформлення і видача свідоцтв на право приватної власності на житло; оформлення відповідно до законодавства права власності на об’єкти нерухомого майна незалежно від форми власності.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що під час прийняття розпорядження №889 від 29.06.2004р. “Про передачу квартир у власність”, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Що стосується законності наказу управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6”, суд апеляційної інстанції зазначає наступне:
З тексту оскаржуваного наказу вбачається, що його прийнято, керуючись ухвалами Львівської міської ради від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” та від 01.03.2007р. №575 “Про внесення змін та доповнень у додаток до ухвали Львівської міської ради від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради”, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006р. №394 “Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна і затвердження вартості цих послуг”, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.03.2007р. №186 “Про внесення змін і доповнень у додаток до рішення виконавчого комітету від 23.03.2006р. №394 “Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна”.
Відповідно до вимог Розділу VII ухвали Львівської міської ради від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради”, зміненої ухвалою Львівської міської ради від 01.03.2007р. №575 “Про внесення змін та доповнень у додаток до ухвали Львівської міської ради від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради”, до повноважень Департаменту економічної політики Львівської міської ради належить, зокрема, реалізація політики органів місцевого самоврядування Львова у сфері управління майном, що належить до власності територіальної громади міста (комунальної власності міста); здійснення управління майном, що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста; організація та забезпечення проведення приватизації (продажу) майна, що належать до комунальної власності міста; здійснення реєстрації договорів купівлі-продажу державного та комунального майна; здіснення прийому майна у комунальну власність міста і передачі у власність юридичних та фізичних осіб згідно з рішеннями ради; розгляд та вирішення питання про передачу комунального житла у приватну власність громадян (приватизацію), реприватизацію житла, оформлення і видача свідоцтв на право приватної власності на житло; оформлення відповідно до законодавства права власності на об’єкти нерухомого майна незалежно від форм власності.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що наказ управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради №406-Ж-Л від 01.06.2007р. “Про оформлення права власності на квартиру №4 у будинку №43 на вул.Погулянка у м.Львові гр.ОСОБА_6” видано в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 04.03.2014р. у справі №2-а/463/22/14 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до відповідача-1: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, відповідача-2: виконавчого комітету Львівської міської ради, відповідача-3: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: ОКП ЛОР “БТІ та ЕО”, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання дій протиправними та скасування рішень, - залишити без задоволення.
2. Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 04.03.2014р. у справі №2-а/463/22/14, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя В.П. Сапіга
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.12.2015р.